Я не дам полякам заробляти на собі гроші. Не можна шантажувати цілу країну в скрутному становищі - Олексій Давиденко

Приїхала перша фура з польського порта Гданьска — але вже через Угорщину. І хоча. Замість звичайних 3 діб як це було раніше з Польщі, водій їхав через Угорщину аж 6 діб — але:

1. Він їхав, а не стояв заблокований.
2. Продукція на яку всі чекають таки приїхала в Україну.
3. Він встигне ще щось завантажите на експорт і потім знову щось привезти в Україну.

Це означає.

Що його родина буде нагодована.

Що його роботодавець не збанкрутує.

Що експортер зможе вивезти вантажі і отримати валютну виручку.

Що імпортер зможе завезти вантажі і забезпечити країну необхідним.

Так само.

На цьому тижні, вперше від початку війни ми забронювали місця на кораблях які припливуть не в польський Гданськ, а в румунський Констанца.

Це означає. Що протягом грудня авіа вантажі будуть їхати в обхід Польських аеропортів. Що всі фури з Польщі ми вже зараз направляємо на кордони інших країн. Що з січня взагалі вся морська і авіа логістика буде побудована в обхід Польщі — через Румунію.

Ми маленька компанія. В місяць привозимо всього лише 10 фур і контейнерів з-за кордону — але я точно не буду давати полякам заробляти на мені гроші.

Тепер. Польські водії фур в бажанні заробити більше залишили без доходу польських робітників морських портів, ліцензійних складів, митних органів, магазинів, стоянок, АЗС і багато інших польських бізнесів які заробляли на фразі "Польша — це зручний і швидкий транспортний хаб".

Якщо це зроблю один я — вони це звичайно не відчують. Але якщо завтра цим шляхом підуть тисячі інших українських підприємців — то це і буде симетрична відповідь на блокування наших водіїв і наших вантажів. Це не поза. Це не бажання хайпанути. Це не агресія в бік наших сусідів. Я вважав і вважаю.

Не можна шантажувати цілу країну і її громадян користуючись тим що вона знаходиться в скрутному становищі. Бо можна і отримати симетричну відповідь — яка тебе не влаштує ні морально, ні фінансово, ні політично.