Є конфлікт між справедливістю мобілізації та її ефективністю. Чимось доведеться жертвувати - Тимофій Милованов

Я почав вивчати досвід мобілізації інших країн під час війни. Мене вразив підхід США. Довгий час у 20-му столітті вони вирішували хто буде мобілізований через лотерею. Публічно, прозоро, витягувались номери дня і місяця народження. Всі хто народився в той день певного віку мобілізовувались. Так було у світові війни. Під час В'єтнаму, мехнанізм був складніший, але теж кого мобілізовувати обирали просто, прозоро, і випадково.

Лотерея — це справедливий механізм, на думку людей в той час, бо всі були рівні.

Але він вважався неефективним, бо таким чином могли мобілізувати, наприклад, ключового вченого або інженера, який розробляв важливу зброю. Тоді від мобілізації цієї людини було б більше шкоди ніж користі. Тому мав би бути також якийсь простий і зрозумілий механізм, як можна було забронюватись. В США в першу світову робили таке — якщо тебе мобілізовували можна було а) відкупитись заплативши 300 доларів, що було великою сумою на той час, а в сьогоднішніх доларах це — 9-10 тис. доларів, або б) знайти когось замість себе. Тобто багаті могли не піти, але мали сплатити державі, а за ключових людей для економіки чи оборонки потрібно було знайти заміну. Самим цим людям або їх працедавцям.

Я не впевнений що механізм відкупитись чи знайти за себе заміну працював би сьогодні в Україні. Суспільство вважало б його несправедливим. Правда є багато історій корупції коли люди відкупаються від мобілізації — тому як часто буває в житті, на практиці механізм працює, хоч і незаконний.

Ця історія США показує що є конфлікт між справедливістю і ефективністю. Ефективність вимагає залишати заброньованими тих, хто важливі для економіки. Виміряти це складно, але це може бути рівень доходу, податків, або просто ціна яку готова заплатити людина. Можна і більш складні механізми бронювання — визначення критичних підприємсти і критичних співробітників, але чим складніший механізм тим більше питань про справедливість цього механізму та можливостей для зловживань. Тому бажано щоб все було просто і дуже прозоро.

А справедливість вимагає щоб всі були рівні і могли бути мобілізовані з однаковою ймовірність і за однаковими правилами, від людей в селах до людей на Печерську, від безробітних до мільярдерів, від людей які супер важливі для економіки і конкретно обороного комплексу до людей які не створюють нічого в економіці

Немає правильного рішення. Це питання політичне, яке мають вирішити політики з урахуванням настроїв суспільства. Всіх задовільнити неможливо. І доведеться щось принести у жертву — або справедливість, або ефективність, або і те і друге.