Історія "Укрінбанку". Держава має шанс повернути собі мільярди, заблоковані у банку-зомбі

Цього тижня Верховний Суд розглядатиме справу про банкрутство ПАТ "Укрінком", яка висвітлює одне непривабливе, але досить поширене в Україні явище: небажання деяких власників банків відповідати перед вкладниками та державою.

ПАТ "Укрінком" — це компанія, яку створив ексвласник "Укрінбанку" незабаром після того, як НБУ визнав цей банк неплатоспроможним. Але нині "Укрінком", що був проголошений правонаступником "Укрінбанку", і сам на межі банкрутства. Утім, як подейкують у фінансових колах, банкрутство — контрольоване, і мета його – ще раз, і тепер уже безповоротно, позбутись усіх зобов'язань "Укрінбанку".

Борги "Укріну"

НБУ визнав "Укрінбанк" неплатоспроможним у розпал минулого банкопаду — в часи, коли у банківському середовищі був мейнстримом принцип, озвучений одним нашим відомим співвітчизником: "Борги платять лише боягузи". Власники "Укрінбанку" і зараз доводять живучість цього принципу.

За різними даними, близько 100 банків, що виводились з ринку, досі винні своїм клієнтам понад 250 млрд грн, у тому числі вкладникам-фізособам, чиї вклади перевищували гарантовані на той час 200 тис. грн*. Серед цих банків – і "Укрін", який загалом заборгував близько 3 млрд грн, 2/3 яких (1,8 мільярда) мають бути повернуті державі.

Зараз, під час війни, ці кошти були б дуже незайві у держбюджеті. Та замість передачі активів банку на погашення своїх боргів усі ці роки акціонери "Укріну" блокують доступ до них Фонду гарантування вкладів та засипають суди позовами.

Як "Укрінбанк" ухилився від зобов’язань

Одразу після визнання ПАТ "Укрінбанк" неплатоспроможним та запровадження у ньому тимчасової адміністрації Фонд гарантування вкладів розрахувався практично з усіма його вкладниками, виплативши 1,8 млрд грн. Фактично це кошти, які Фонд у ті роки запозичив у держави та НБУ для виплат вкладникам неплатоспроможних банків. Щойно вкладники отримали кошти від Фонду, акціонери "Укрінбанку" почали оскарження виведення банку через суди та, отримавши відповідне рішення, у липні 2016 року пішли навпростець — внесли зміни до Єдиного державного реєстру (ЄДР), перереєструвавши його як небанківську фінансову установу та забрали активи під свій контроль. Банк був перейменований на ПАТ "Укрінком", прописку змінено з Києва на Сєвєродонецьк (нині окупований), а доступ Фонду гарантування до активів, за рахунок яких мали б повертатись кошти державі та кредиторам банку, заблоковано.

Не змінились лише головний бенефіціар та код у реєстрі. За фактом перереєстрації Фонд подавав заяви до СБУ, Генпрокуратури та НАБУ. Мін’юст навіть скасував своїм наказом дії реєстратора, який провів процедуру, а СБУ відкрило кримінальне провадження (№22018000000000303). Але не схоже, щоб це справило велике враження на акціонерів "Укріну". Вони забрали усе, що мало бодай якусь ліквідність, насамперед (яка несподіванка!) нерухомість — за даними ЗМІ, на 700 млн грн за цінами 2016 р. за балансовою вартістю, — і продовжили діяльність уже як небанківська установа.

Тобто без надокучливого нагляду з боку регулятора і з власним альтернативним баченням того, кому і що вони винні.

Чим це погано для клієнтів? Ну хоч би тим, що лише банківське законодавство захищає пріоритетність інтересів вкладника як довірителя власних коштів фінансовій установі. І у разі банкрутства не дозволяє банку в обхід звичайних клієнтів віддати борги лише пов’язаним структурам за інсайдерськими кредитами.

Тим часом, як свідчать численні судові справи, "Укрінком" активно намагається стягувати кошти з позичальників "Укрінбанку".

"До Парламентської спецкомісії по захисту інвесторів звернулися низка позичальників колишнього "Укрінбанку". Це великі успішні підприємства, для яких ситуація навколо "Укрінбанку" створила серйозні проблеми. Адже фінансова компанія вимагає, щоб позичальники сплачували кошти по кредитах перед нею, а не Фондом гарантування вкладів. Попри те, що Верховний Суд вже двічі ухвалив рішення на користь держави, у 2019 та 2023 роках, і наголосив, що жодного "правонаступництва" фінансової компанії в цій ситуації немає. Щобільше, тиск на бізнес з боку фінансової компанії супроводжується спробами рейдерських атак на колишніх позичальників. Бізнес готовий повертати кредити – але державі в особі Фонду, втім фінкомпанія не дає цього зробити. І ось такі кроки та реальні дії фінкомпанії, коли мета — забрати собі ліквідні активи "Укрінбанку" і зразу збанкрутіти, не виплативши при цьому нічого вкладникам, говорять про справжні наміри компанії набагато більше, ніж будь-які їхні публічні заяви. Зараз ця історія виходить на фінішну пряму", — пояснила ситуацію народна депутатка, голова Парламентської спецкомісії по захисту інвесторів Галина Янченко.

Історія "Укріну" пишеться в судах

Матеріали за всіма позовами навколо "Укрінбанку" уже можна зібрати у чималий багатотомник.

У 2019 році був момент, коли, здавалось, крапку у питанні правонаступництва "Укрінбанку" нарешті поставлено. Тоді Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення, яким визнала незаконною перереєстрацію "Укрінбанку" (справа №925/698/16), а крім того визначила, що "Припинення банком банківської діяльності можливе виключно у порядку, передбаченому Законом про банки та Законом про гарантування вкладів фізичних осіб…» та що банківське законодавство не передбачає правонаступництво у разі ліквідації банку.

Якщо у когось ще залишались якісь питання, то їх зняв парламент, за кілька місяців по тому ухваливши пакет змін до банківського законодавства (Закон №590-IX, більше відомий як "антиколомойський"), яким чітко визначено, що процедура виведення банку з ринку не може бути зупинена за жодних обставин. І якщо акціонери вбачають порушення своїх прав при виведенні фінустанови з ринку, вони мають право через суди добиватись фінансової компенсації, а зупинка процедури ліквідації банку неможлива.

За словами заступника директора-розпорядника ФГВФО Віктора Новікова, ці рішення стали поворотним моментом у питанні "зомбі-банків". Так у Фонді називають банки, що вийшли з-під контролю Фонду. "Рішення Верховного Суду стало застосовуватись судами при розгляді аналогічних справ, і це, разом зі змінами до законодавства, допомогло повернути з сірої зони майже всі "зомбі-банки". Завдяки цьому ми змогли розпочати підготовку позовів до акціонерів та інших пов’язаних осіб про відшкодування збитків, завданих ними банкам", — каже Новіков.

Вочевидь, такий сценарій не влаштовує акціонерів "Укрінбанку", які вже вдруге намагаються піти у банкрутство. Навіть після ухвалення згаданих рішень виринають все нові й нові позови, в основі яких – намагання спонукати правосуддя відступити від висновків ВС. Чергова така спроба нещодавно провалилась у Великій Палаті ВС. Але навряд чи на цьому намагання акціонерів припиняться.

Єдиний шлях поставити крапку у цій багаторічній історії та повернути кошти державі та кредиторам "Укрінбанку" — його повернення у правове поле.

*на час дії воєнного стану та упродовж 3 місяців після його скасування в Україні діють 100% гарантії за вкладами. Після цього сума гарантій за вкладами встановлена на рівні 600 000 грн.