В Україні повертають акцизи на пальне: на скільки подорожчає пальне та хто на цьому заробить

Законопроєкт про повернення акцизів на пальне задля наповнення Дорожного фонду вийшов на фінішну пряму

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради 14 вересня рекомендував прийняти в цілому законопроєкт №7668-д, який повертає акцизи на пальне. Про це повідомив голова Комітету Данило Гетманцев.

Нагадаємо, акцизи були скасовані 18 березня через виникнення в країні паливної кризи. Вона сталась внаслідок ракетних ударів армії рф по базам зберігання нафтопродуктів та нафтопереробним заводам (НПЗ). До того ж, на кризу вплинуло те, що до війни більшу частину палива Україна імпортувала з рф та білорусі.

Вочевидь, найближчим часом документ буде затверджений Радою, а акцизи почнуть діяти з жовтня поточного року. Це неминуче призведе до подорожчання пального. За оптимістичними прогнозами – на 1-2 грн/л.

За підрахунками директора Консалтингового агентства А-95 Сергія Куюна, повернення акцизів приноситиме в бюджет 100 млн грн на день, або близько 36 млрд грн в рік.

Ці гроші, згідно існуючого законодавства, підуть в Дорожній фонд, з якого фінансується відновлення та будівництво дорожньої інфраструктури. "Телеграф" розбирався в проблематиці повернення оподаткування пального.

Рівень акцизів на різні види палива

До війни кожен вид палива оподатковувався різними ставками акцизного податку. Найбільшим був податок на бензин, далі – дизельне пальне (ДП) та зріджений вуглеводневий газ (СВГ).

Чому ставки були різними? Для цього існують декілька пояснень. Перше — економічне. Так склалось історично, і не тільки в Україні, що СВГ вважається "паливом для бідних". Тому податки на нього у всіх країнах найнижчі.

ДП – паливо для армії, аграріїв, залізниці та іншого промислового транспорту. Його країна споживає найбільше. Наприклад, в 2021 році частка ДП в загальному споживанні моторних палив в Україні склала майже 65%. Тому ставки на ДП нижче, ніж на бензин.

Друге пояснення екологічне: СВГ має найменші викиди СО2, тому і ставка акцизу на нього значно нижча, ніж на бензин.

Третє пояснення корупційне: голова енергетичного Комітету Ради Андрій Герус в одному з інтерв’ю говорив, що для СВГ ставки тримали меншими для нарощування імпорту з РФ, який здійснювали компанії, пов'язані з Віктором Медведчуком та Петром Порошенком.

Чим менше оподаткування СВГ, тим дешевше його можна продавати і нарощувати обсяги збуту.

Кому вигідне вирівнювання акцизів

З 2020 року влада намагалась "наблизити" ставки – на бензин знизити, а на СВГ підвищити. Таке регулювання було вигідне найбільшому виробнику бензину в Україні – Кременчуцькому НПЗ, який належить групі "Приват" Ігоря Коломойського. Втім після декількох ракетних ударів з боку російських окупантів по НПЗ в травні, такий лобізм перестав бути актуальним.

Проте зараз однакові ставки на всі види палива вигідні великим мережам АЗС. Це пов'язано з маржою від продажу палива. Для прикладу, різниця між гуртовими та роздрібними цінами на бензин станом на вересень складає 12 грн, на дизель – 7 грн, а на СВГ – всього 3 грн.

Таким чином, продавати бензин набагато вигідніше, ніж СВГ. Якщо ставки акцизу стануть однаковими, це призведе до скорочення споживання автогазу і збільшення споживання бензину. Прибутки АЗС будуть вищими.

Найбільшими імпортерами моторних палив в Україну сьогодні є великі оператори АЗС – ОККО Віталія Антонова та WOG Степана Івахіва та Сергія Лагура.

На скільки подорожчає паливо

В початковому урядовому законопроєкті №7668 пропонувалось встановити однакову ставку на всі види палива: 100 євро на 1000 літрів.

Однак через спротив народних депутатів на засіданнях податкового Комітету парламенту, цю модель було змінено. Виключно для СВГ ставка знижена до 52 євро на 1000 л.

Це означає, що на кожному літрі споживач додаткового має заплатити 3,5 грн для бензину і ДП. Та 1,8 грн для СВГ. Але Сергій Куюн прогнозує, що реальне підвищення цін буде нижчим. Особливо для дизелю.

Це пов'язано із зниженням світових цін на нафту та великою кількістю імпортерів, які з'явились весною. Тоді маржа при торгівлі паливом була надвисокою, доходила до 20 грн на літрі.

Корупційні ризики з біоетанолом

В кінцевому варіанті законопроєкту несподівано з'явились нові види палива: біобензин зі ставкою акцизу 26 євро на 1000 літрів та біодизель зі ставкою 18 євро.

Передбачається, що це стимулюватиме додавання спирту (біоетанолу) до палива, що призведе до зменшення його імпорту. Як відомо, Україна має великий потенціал з виробництва спирту. А після скасування монополії Укрспирту в 2019 році, більшість державних спиртзаводів купили потенційні виробники біопалива.

Така новація може призвести до того, що для мінімізації податків біопаливом почнуть торгувати набагато більше гравців, ніж в країні є виробники.

Куюн звертає увагу, що логічним рішенням було б звільнити від акцизу частку біоетанолу в паливі. Тобто при додаванні 30% біоетанолу акциз складе 70% від "бензинового" або 70 євро.

Запропонована ж схема несе корупційні ризики.

"Очікуваний результат: різке зростання (на папері) виробництва та продажів біопалива та відповідно таке ж різке зниження доходів бюджету та удар по легальному бізнесу", — вважає експерт.

Цільове призначення зібраних податків

Як зазначалось, кошти від акцизів на пальне йдуть на відновлення і будівництво дорожньої інфраструктури.

Міністр інфраструктури Олександр Кубраков в інтерв'ю ЕП на запитання про перелік об'єктів, на які підуть гроші, не відповів. В публічному доступі цього переліку також немає.

В той же час, за інформацією "Наших грошей", в серпні вже пройшли тендери на будівництво вартістю 700 млн грн. Не дивлячись на відсутність наповнення Дорожнього фонду.

Вочевидь, джерелом оплати цих замовлень будуть кошти від акцизу, які надійдуть в майбутньому.

Ще декілька днів тому здавалось, що законопроєкт про повернення акцизів буде прийматись довго і складно. Нардепи від фракцій Європейська солідарність та Голос подали більше тисячі правок в законопроєкт, що вносить зміни всього у три статті.

Але після рекомендації податковим Комітетом 14 вересня схвалити документ, вочевидь, акцизи почнуть діяти вже з жовтня.