Бюджет задля перемоги. Скорочено витрати на утримання держапарату та програми розвитку, - Юрій Арістов

Голова Комітету Ради з питань бюджету Юрій Арістов розповів про залежність параметрів держбюджету-2023 від дій ЗСУ

Очільник бюджетного Комітету Верховної Ради Юрій Арістов (Слуга народу) в інтерв'ю Телеграфу розповів про скорочення видатків в проєкті бюджету на 2023 рік, заморожені соціальні стандарти та про українське ноу хау — бюджетне прогнозування під час війни.

- Як ви охарактеризуєте бюджет на 2023 рік? Бюджет "виживання", "мілітарний бюджет"?

- Це бюджет задля перемоги, в якому немає місця багатьом витратам мирного часу. В наступному році ми маємо безпрецедентні видатки на безпеку та оборону, що складають 17,8% від ВВП чи 50% видатків. Тобто кожна друга гривня піде на армію. А кожна третя гривня, 35% видатків, спрямовується на соціальні програми, медицину. На інше ресурсів просто не залишається, і це треба розуміти.

До того ж, аби кошти витратити, їх ще треба отримати. Наразі ми маємо напівлежачу економіку. Немає жодної галузі в країні, яка б прямо або опосередковано не зазнала втрат від війни. За підсумками цього року, очікуване падіння ВВП складе 33%.

Проблема ще полягає в тому, що дуже важко прогнозувати подальший розвиток подій та їхні наслідки. Наприклад, візьмемо показники цьогорічного врожаю. Хто міг врахувати не тільки втрату контролю над частиною територій, а й навмисні підпали полів окупантами, вибухівки і міни, які залишись на деокупованих землях?

Отже, проект бюджету, який ми зараз маємо, — він жорсткий, але повністю відповідає нинішнім викликам.

- З чим, по-вашому, пов'язана відсутність традиційних депутатських "хотєлок" в проєкті бюджету?

- Зараз ми працюємо з проектом, який підготував Уряд. "Хотєлки", як ви кажете, зазвичай з’являються на етапі підготовки бюджету до першого читання. Пропозиції мають надійти до 1 жовтня включно, тому робити висновки ще зарано. За моїм досвідом, пропозиції депутати чомусь масово надсилають в останні години перед дедлайном, як студенти, які починають вчитися в останню ніч перед іспитом.

Зараз правок трохи більше 70 (розмова записувалась 28 вересня — Телеграф) і, звісно, всі вони стосуються збільшення видаткової частини бюджету.

Але є сподівання, що пропозицій в цьому році буде не багато, адже в переважної більшості депутатів є розуміння того, що в країні триває війна. Що вона коштує дорого, і пріоритет – це оборона та люди, які потребують підтримки держави. Ресурс дуже обмежений, і те, що ми могли собі дозволити рік тому, зараз просто нереально.

- Чи можливі серйозні зміни в показники бюджету під час розгляду? Наприклад, представники гірничо-металургійного комплексу лобіюють скасування ренти на видобуток залізної руди. Наскільки можлива відмова від таких податків в умовах тотального дефіциту бюджету?

- Я розумію, що кожен завжди хоче отримати більше, а сплатити менше. Але є реальність. Бюджет сформований на чинному податковому законодавстві та враховує стан, в якому опинилися всі ринки.

Наприклад, є очікування, що в наступному році буде падіння по дивідендах та по податку на прибуток, водночас є певний оптимізм стосовно внутрішнього ПДВ – все ж таки споживчий попит потроху зростає.

Але наразі в проекті бюджету вже передбачений дефіцит на рівні 20% ВВП. Кошти необхідно десь брати, аби фінансувати пріоритети, про які я вже казав.

Тому малоймовірно, що зараз мова піде про скасування ренти чи інших податків.

- Так, проект Бюджету-2023 має дефіцит 1,3 млрд грн, або 20% ВВП. Які основні інструменти фінансування дефіциту передбачені крім міжнародної допомоги?

- Фінансування бюджету – це завжди доходи від податків та мита, з одного боку, та залучення зовнішніх кредитів та грантів, з іншого.

В наступному році, як і в цьому, саме міжнародна допомога, зовнішні запозичення – це той інструмент, який може врятувати доходну частину бюджету. Ми не в силах генерувати ресурс для ведення війни, це очевидно.

Я вже це казав з трибуни Верховної Ради і повторюю ще раз: дуже важливо якнайшвидше ухвалити бюджет, оскільки потрібно вже зараз розпочинати перемовини з міжнародними партнерами про допомогу Україні.

Без документу, без відправної точки це зробити неможливо. Водночас процес перемовин важкий. Не можна сказати, що країни-партнери радо розстаються зі своїми коштами. Але такі умови війни.

- Від яких традиційних витрат Україна відмовилась на час війни? Наприклад – будівництво доріг, або фінансування культури? Які видатки повернуться в 2023 році?

- Одне з найсуттєвіших скорочень – це витрати на утримання держапарату. Мінус майже 20%. Скорочені також всі програми, які є не на часі, коли триває війна. Це, передусім, програми розвитку.

- Проєкт бюджету спирається на прогнози 30% інфляції і валютний курс 42 грн/дол. При інфляції 30% в 2022 році долар подорожчав на третину і зараз складає близько 40 грн. Прокоментуйте невідповідність таких прогнозів?

- В цьому році прогнозування дуже складне і специфічне. Немає доступу до всієї статистичної інформації. І найголовніше – немає розуміння, як розвиватиметься ситуація на фронті. Тому ніхто не скаже, що ті цифри, які зазначені в макропрогнозі, та на які спирається проект бюджету, є стовідсотковими. В багатьох випадках це, скоріше, припущення.

Зараз Україна створює прецедент. Немає ані сучасної практики фінансового прогнозування у воюючих країнах, ані літератури з цього проводу. МВФ, до речі, теж не знає, як прогнозувати показники в Україні.

Ми наразі створили гнучку модель. Станом на кінець вересня Верховна Рада вже ухвалила 12 законів, що вносять корективи в бюджет.

В наступному році за необхідності будемо робити теж саме. Але для початку нам важливо отримати схвалений Радою та підписаний Президентом документ.

- В Бюджеті-2023 на 20 млрд грн скорочено фінансування Мінсоцполітики, яке є розпорядником коштів Пенсійного фонду. Завдяки чому відбулось зменшення видатків?

- Зменшення видатків відбулось по всіх центральних органах влади, адже суттєво оптимізовані витрати на управління. Щодо Пенсійного фонду, то в бюджеті на нього закладено 233 млрд грн. Це фінансове забезпечення виплати пенсій та дефіциту Фонду.

- Також викликає питання значне скорочення фінансування Міністерства охорони здоров'я на 10%. За рахунок чого відбувається така економія?

- Скорочення фінансування відбулось знову ж таки за рахунок реформи держуправління. Найголовніше, що на наступний рік повністю збережена програма медгарантій. Є кошти на епідеміологічний нагляд, реімбурсацію, централізовану закупівлю ліків. Тобто кошти на потреби пацієнтів передбачені. Крім того, збережені зарплати медичним працівникам.

- Соціальні показники бюджету заморожені на рівні 2022 року. Мінімальна зарплата: 6700 грн, прожитковий мінімум: 2589 грн, мінімальна пенсія: 2027 грн. Чи можливий перегляд цих показників в наступному році? Які фактори здатні на це вплинути?

- Найголовніший фактор – це закінчення війни нашою перемогою. Так, нам дуже хотілось би закласти в бюджеті на наступний рік підвищення соціальних стандартів, але вони поки що залишаться на рівні кінця 2022 року. Нагадаю, що мінімальна зарплата підвищується вже жовтні, а в грудні – прожитковий мінімум.

Щодо індексацій пенсій, то до цього питання, як сказав міністр фінансів, повернуться в березні наступного року. Але найголовніше: що всі соціальні видатки, попри дуже скрутну ситуацію, залишаються в бюджеті на наступний рік.

Звісно, це пенсії, допомога малозабезпеченим, включаючи субсидії, виплати ВПО, соціальний захист осіб з інвалідністю. З’являються також нові потреби, і вони фінансуються. Це, наприклад, допомога ветеранам війни – на неї передбачено 6,8 млрд грн.

- Як ви ставитесь до ідеї запровадження податкової моделі 10-10-10, запропонованої заступником голови ОП Ростиславом Шурмою? Які б були наслідки для доходної частини бюджету в разі її реалізації?

- По цій системі зараз тривають розрахунки, тому про наслідки для доходної частини говорити поки що передчасно. Найголовніше питання, чи можна проводити податкові експерименти під час війни? Моя думка – не можна.

- Коли можна очікувати прийняття Бюджету-2023?

- У монобільшості є план ухвалити бюджет в цілому до кінця жовтня. Але все залежить від того, як будуть поводити себе інші політичні сили в Верховній Раді.

Комітет зробить все від себе залежне, аби цей дедлайн був дотриманий, але у будь якому разі законопроект буде ухвалюватися в сесійній залі Верховної Ради.