В Україні ніколи жодних інвестицій у космічну галузь не було: засновник стартапу MySat про релокацію до Страсбургу

Пару тижнів тому засновник стартапу MySat Дмитро Хмара наробив галасу постом у Facebook про релокацію виробництва до французького Страсбурга. Звісно, що перша версія — бізнес тікає від війни та наших чиновників. Але це не зовсім правда, бо переїзд — скоріш історія успіху. Бо український стартап зацікавив Міжнародний космічний інститут, який власне і запросив MySat до Страсбугру. Бізнес-Телеграф поспілкувався з Хмарою. Вийшло надзвичайно цікаве інтерв’ю.

— Що таке MySatKit?

— Навчальний конструктор призначений для майбутніх аероінженерів.

Ми вирішили створити аналог справжнього супутника, але досить бюджетний, за доступною ціною. Його вартість становить 4300 грн.

Конструктор має корпус у формі куба, виготовлений відповідно до стандартів супутників. У нього вбудовано точний годинник та спеціальні батарейки для заряджання у космосі. Окрім цього, він оснащений електронікою, зокрема відеокамерою для зйомки Землі, а також може визначати положення сонця та виконувати деякі інші функції.

Цей навчальний конструктор працює в екстремальних умовах та володіє аналогічними можливостями, що й справжній супутник на орбіті. Однак він складається з доступних компонентів та деталей, які ви можете придбати в будь-якому магазині.

Ідея полягала в тому, щоб на досить бюджетному варіанті електроніки навчити людей принципам роботи супутників та показати, що це неважко.

Такий формат супутників Стенфордський університет запропонував у 2004 році. На його основі ми розробили власний конструктор, який вже успішно пройшов тестування в стратосфері.

— Чи можна вивести MySatKit на орбіту?

— Для цього потрібна модифікація. Треба замінити частину деталей, встановити акумулятори, придатні для роботи в космосі, та налаштувати зв’язок.

— Чим ваші технології зацікавили міжнародний Космічний університет?

— Наш проєкт виходить за межі стандартного набору можливостей і побудований на тому, що ми застосували увесь досвід, використаний під час запуску аеростатів у стратосферу. Ми пропонуємо набір з досить широким функціоналом, у наших конкурентів він досить обмежений. Відеокамера, яка передбачена на нашому супутнику, надає значних переваг, оскільки багато конкурентів не можуть легко додати цю функціональність. А зараз всі хочуть мати супутники з камерами, щоб знімати, що відбувається на землі і воно в нас є.

Одним з ключових моментів є й те, що цей проєкт ми розпочали у вільному доступі, дозволяючи людям з усього світу використовувати його безкоштовно. Тобто ви можете зайти на сайт і будь-яку частину проекту скачати і створити ескіз за моделлю вдома самостійно. Це привернуло увагу багатьох людей світу, які почали долучатися до проєкту.

Наприклад, індійська благодійна організація Space Port India , яка займається просуванням аерокосмічої освіти в Індії, запитала в нас дозволу змінити назву MySatKit на їхню. Ми дозволили. І вони зробили набір, підлаштувавши його під себе. І це дійсно приваблює, що ти можеш змінити і алгоритм, і інші моменти. І ми не тільки не закриваємо, а заохочуємо.

— Як власне отримали запрошення до Страсбургу?

— Космічну галузь необхідно інвестувати і розвивати, щоб вона остаточно не перетворилася на музейний експонат. А в України, на жаль, плани "не космос". У планах повоєнної відбудови космічна галузь навіть не згадується, хоч вона могла б стати важливою складовою розвитку держави.

Натомість країни-члени Європейського космічного агентства об'єднали зусилля та створили спільний фонд для реалізації космічних проектів. Проте деякі країни, незважаючи на наявність ресурсів, не мають відповідних власних кваліфікованих компаній, які могли б ефективно використати ці кошти.

Тому ЄКА зацікавлене, щоб до участі у космічних програмах долучилося більше країн. Зокрема Греція та Португалія створили сприятливі умови для участі українських космічних компаній у цих проектах. Для цього провели конкурс з відбору українських стартапів. Загалом було відібрано пʼять проєктів, до яких потрапив і наш. Для подальшого руху вперед, команді необхідно отримати португальські візи, але на жаль, процес затягується вже понад півроку.

У свою чергу, Франція також зацікавилася нашими проєктами, оскільки вони мають інноваційний потенціал. Однак процес оформлення документів там просувається значно швидше. Отримавши відповідні візи, ми зможемо відкрити аерокосмічну компанію у Франції й активно розвиватися в нових напрямках.

Космічне агентство країни пообіцяло нам надати фінансову підтримку для розвитку. а місцева громада Страсбурга надати грант. Місту це цікаво, оскільки там розташовані кілька університетів, де навчають аерокосмічних інженерів. Оскільки Страсбург має на меті стати аерокосмічним центром, вони зацікавлені у навчальному проєкті, щоб поширювати знання і допомагати людям.

— Хто ваш покупець?

— У травні 2021 року ми створили кілька комплектів MySatKit для Дніпровського університету, а після цього представили їх на українській платформі, отримавши значну підтримку.

Супутники купували провідні університет України: НАУ, КПІ, ХАІ,Дніпровський Університ, Поліський університет у Житомирі, а також університети Львова – Львівська Політехніка та Львівський державний університет безпеки життєдіяльності. Окрім цього конструктори замовляли школи робототехніки в різних містах України.

Одна з харківських шкіл, де створено клас робототехніки, придбала 11 комплектів, кілька штук відправили навчальним закладам у Запоріжжя, Черкаси та Смілу. Школи використовують їх для навчання програмування. IT-галузь на сьогоднішній день є дуже перспективною професією, і завдяки нашим наборам, вивчати програмування та розуміти принципи роботи електроніки можна вже з 7 років.

Усього в Україні продали понад 20 комплектів, приблизний виторг склав 96 000 гривень.

— А скільки продали наборів всього?

Загалом ми продали 96 наборів, приблизно 70 % за кордон були продажі, частину роздали донорам для навчання.

— Які аналогічні продукти є за кордоном?

Подібних проєктів є кілька в світі, ми умовно перебуваємо на 4 місці. Цей проект не масовий і тисячами штук не продається. Але у нас непоганий показник серед світових компаній, які створюють аналоги супутникам.

— Наприкінці 2021 року ви успішно завершили збір на Kickstarter. 48 донорів внесли майже 10 700 доларів. За умовами платформи ви маєте надіслати їм свої продукти. Але за два місяці на нас напав ворог. На якому етапі цей проєкт?

— Ми отримали передзамовлення на 50 наборів MySatKit . Але з початком повномасштабного вторгнення пріоритети компанії миттєво змінилися, і ми сфокусували свою увагу на допомозі армії.

На сьогодні виконали зобов’язання лише на 80%, але до кінця року плануємо вирішити всі питання.

— Як вторгнення змінило вашу роботу?

— Призупинили роботу. Змогли відновитися її лише влітку 2022 року.

Вже о 7-й ранку 24 лютого команда MySat передала перше обладнання для одного з підрозділів Дарницької ТрО, до якого приєдналася частина співробітників.

Наші технічні розробки, раніше призначені для стратосферних аеростатів та дронів, стали вкрай важливими на передовій. Акумулятори, підсвітки, сенсори — це все те, що допомагало Збройним силам у боротьбі з ворогом. Камери, модулі зв´язку також виявилися необхідними на фронті, вони дозволяють отримувати GPS-дані, висоту та передавати їх на базову станцію. А головне— економлять гроші армії та зберігають життя бійців.

Гроші, зібрані на Kickstarter, теж пішли на фінансування армії.

Загалом ми віддали ЗСУ 50 наборів MySatKit, 100 літій-іонних акумуляторів зі своїх конструкторів, 3 дрони, 20 радіомодулів, 200 штук комплектуючих для перероблених дронів та всі рації, що у нас були.

— Які проєкти ще ви втілили у життя?

— Щоб досліджувати стратосферу, необхідно було створити такий літальний апарат, який би міг досягати цілей на висоті 30 км. Що вище підіймаєшся в небо, то більш екстремальніші умови. На таких висотах майже немає повітря, дуже низька температура (–71С), а тиск, як на Марсі, — 1% від земного. Звичайна електроніка не витримує і розряджається, тому необхідно було шукати альтернативу.

Наша команда створила 6 таких апаратів, які запускали кілька разів у 2019 та 2020 році. Літальний апарат зовні виглядає як повітряна куля і піднімається вгору на метеозондах. На великій висоті куля збільшується в розмірах, а потім від внутрішнього тиску розривається. А обладнання, що розміщене всередині, спускається на парашутах.

Із усіх космічних технологій MySatKit виявився найпопулярнішим і найперспективнішим.

— Чи отримували підтримку від держави?

— Якщо в інших країнах підтримкою космічних проєктів займаються космічні агенства, в Україні ніколи жодних інвестицій у цю галузь не було, а навпаки — повне ігноруванння. Навіщо Україні космос, якщо вистачає проблем на землі? У 2021 році нам вдалося отримати грант від українського фонду стартапів. Там було досить складно змагатись через велику конкуренцію, однак ми отримали підтримку 25 тисяч євро, а потім ще 10 тисяч за акселераційну програму, яка навчає як вести бізнес.

На жаль через те, що деякі проекти не були реалізовані в Україні, довелось повернути частину інвестицій.

— Яке майбутнє українського космосу?

— Ми не пишемо сучасних космічних програм, ми не готуємо астронавтів і не збираємося висаджуватися на Місяць. Очевидно, Держкосмос не в змозі виконати це завдання. Єдиним шансом для нас є приєднатися до Європейського космічного агентства (ЄКА), щоб виконувати їхні програми, включаючи місії на Юпітер та Місяць. Тоді українські компанії змогли б брати участь у спільних програмах та скористатися загальним бюджетом ЄКА. Це відкриє можливість для багатьох українських інженерів.

Приєднання до ЄКА вимагає від нас певних процедур і погоджень, але це стало б суттєвим кроком вперед і було б важливим іміджевим сигналом для України щодо її бажання просуватися в ЄС та НАТО.

— Як зацікавились космосом?

— Здається, тема космосу в дитинстві цікавила усіх: я, будучи підлітком, перечитав чи не усі відомі книжки у жанрі наукової фантастики. Але обмежуватися прочитаним я не збирався, адже хотілося на власні очі побачити світи, про які читав. Перший аеростат на висоту 30 кілометрів наша команда разом зі студентами КПІ підняла в 2013 році. Головною метою було вивчення атмосфери та стратосфери через проведення різноманітних експериментів. Разом з друзями ми здійснювали фізичні досліди, фіксували унікальні фотографії та відео, на яких було видно безмежний космос, Землю, що обертається навколо своєї осі та неймовірну красу блакитної та тонкої атмосфери всього 10 кілометрів. Ми відбирали зразки на рівних висотах для вивчення таких речовин, як пил та пилок, що поширюються в атмосфері та можуть бути алергенами.

Спочатку це було просто хобі, але з часом ми розуміли, що за космосом криється велике майбутнє. Ми почали вдосконалювати свої навички, розробляти нові проекти, брати участь у конкурсах в Україні і за кордоном.