Зерно знайшло шпарину: що означає відкриття балтійського коридору для нашого експорту

Для українського зерна відкривається новий коридор — Балтійський

Литва відкриває маршрут для транзиту української агропродукції через свої порти (насамперед Клайпеду). Днями аграрні міністри України, Литви та Польщі погодили перенесення ветеринарного, санітарного та фітосанітарного контролю з українсько-польського кордону на польсько-литовський. Це означає, що до Клайпеди наше зерно йтиме практично без зупинок. Тоді як зараз на польському кордоні вантажі простоюють у чергах іноді більше місяця.

"Новий коридор дозволить додатково відвантажити на експорт щонайменше 10 млн тонн зерна",— каже голова Української аграрної конфедерації Павло Коваль. Втім, новий маршрут — дорогий і може ще більше скоротити заробітки аграріїв на врожаї.

"Але ситуація для нашого експорту зараз складається така, що навіть у збиток вивозитимуть, щоб отримати хоч якісь гроші", — зазначив голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін.

Балтійський заміс

Про відкриття нового коридору повідомив міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс. "Коридор для транзиту зерна до балтійських портів було затверджено та погоджено, що знизить тиск на українському кордоні та збільшить постачання до Африки та за її межі", — зазначив він.

Відкриття коридору "Бізнес-Телеграфу" підтвердило також джерело в уряді. "Справді, були переговори з цього питання між представниками Литви, України та Польщі, і змогли знайти варіант, який влаштував усіх", — каже чиновник.

Мається на увазі передусім перенесення контролю – ветеринарного, санітарного та фітосанітарного з українсько-польського кордону на польсько-литовський.

Ініціатором стала Литва. "Литовці після того, як втратили білоруський і російський транзит через Клайпеду, залишилися практично ні з чим. Внутрішня перевалка там не більше 3,5-4 млн тонн на рік, а портові потужності розраховані на 15 млн тонн. Тому литовська сторона вже кілька місяців активно пробивала питання коридору, і завантаження власних портів за рахунок українських вантажів", — додає джерело.

"Бізнес-Телеграф" уже писав, у якій пастці опинилося українське зерно. Відразу кілька європейських країн виступили проти нашого врожаю. Він, нібито, "заливає" їхні ринки та спричиняє збитки місцевим фермерам. Великий скандал із цього приводу вибухнув, зокрема, у Польщі, де триває передвиборча кампанія, тож політики захищають селян особливо активно.

Українська влада намагається залагодити конфлікт, але до його вирішення поки що далеко. Тому поява додаткового коридору на перший погляд виглядає як нова можливість для українських експортерів. Але чи це так насправді?

Повезуть навіть собі на збиток

Павло Коваль каже, що балтійський коридор — це дуже гарна нагода збільшити експорт зерна.

"Мінагрополітики вкотре переглянуло свої прогнози щодо врожаю, виходить вже близько 80 млн тонн (включаючи олійні). Це означає, що 50-55 млн тонн нам потрібно буде вивезти. Чорне море, хоча й намагаються зараз перезапустити, залишається ризикованим. Допоки ніхто не може сказати, як там усе складеться із судноплавством. Через Європу зерно також ледь проривається, — каже Коваль. — Тому додаткова можливість вивезти 10 млн тонн — це вже плюс. Крім того, перенесення контролю з українсько-польського кордону на польсько-литовський дозволить розвантажити польські прикордонні переходи (і автомобільні, і залізничні переходи), де вишиковуються величезні черги — іноді на місяць, а є випадки, що і на 40-50 днів. Якщо це вдасться зробити, можна буде наростити трафік до Польщі. Зрозуміло, що частково черга переміститися до Клайпеди, але таких великих проблем, як зараз, ми не очікуємо".

Але є і мінуси. Як каже джерело "Бізнес-Телеграфа" в уряді, новий коридор — дуже дорогий.

"Якщо везти зерно на фурі, то це плюс близько 150 кілометрів порівняно з польскими портами Гданську чи Гдині. Якщо залізницею, то треба спочатку переставляти на кордоні з Польщею на вузьку колію, а потім на кордоні з Литвою – знову на широку. Це значно збільшить цінник на логістику. Ми виходили з ініціативою, щоб збудувати відрізок залізниці з широкою колією через Польщу до Литви, але польська влада не підтримала. Але врожай в Україні вже практично зібраний, його все одно треба вивозити, — сказав чиновник. — Тому коридор працюватиме, хоча щодо економіки там дуже багато питань. Крім того, уявіть собі – потрібно завантажити балкер на 25-30 000 тонн зерна. Якщо возити фурами, в які вміщається по 30 тонн, то потрібно тисячу фур, за день таке завантаження не виконати, а це все – додаткові гроші. І це все буде за рахунок аграріїв".

Аграрії готові скидати зерно навіть за мінімальними цінами. "Вони готові продавати, щоб повернути хоча б вкладені кошти. Якщо зерно залишиться у них, то це додаткові витрати на зберігання", – зазначив чиновник.

Логістика в Клайпеду буде коштувати "трохи дорожче", ніж у румунську Констанцу. Так каже Коваль. Проте, конкретні цифри він не зміг вказати, бо не має підрахунків. Інші експерти вважають, что "трохі дорожче" — це приблизно плюс 10% до вартості логістики. За даними Spike Brokers, доставка автотранспортом до Констанци коштує 80-100 евро на тоні збіжжя. Тобто, до Клайпеди може бути 90-110 евро. При цьому пшеніцю у аграріїв зараз купують по 160-170 евро за тону.

Але що ж, зерно поїде. "Так, Балтійське море від нас далеко. Але є ще питання безпеки. Чорним морем, звичайно, швидше і дешевше, але де гарантії, що не прилетить. Плюс портовій інфраструктурі ворог завдав колосальної шкоди, і незрозуміло, як порти далі працюватимуть, — підсумував Пензін. — А через Балтику, хоч довго і дорого, зате надійно. Чому б 10 млн. тонн не вивезти, якщо є така можливість".