Польська націнка: як страйк польських перевізників вплине на полиці українських магазинів

Блокування українсько-польського кордону створило купу проблем вже за кілька днів

Польський кордон фактично заблоковано. З 7 листопада перевізники сусідньої країни майже не пропускають вантажівки. На популярних пунктах перетину кордону трафік впав в рази. Ціни на перевезення зростають. Сьогодні страйк може припинитись, але поляки мають дозвіл на акції до 3 січня 2024 року. То ж навіть якщо вдасться домовитись, блокування кордону може відновитись в будь-яку мить. "Бізнес-Телеграф" дізнався, що відбувається на кордоні з Польщею.

Підсумок перших трьох днів протесту сумний. Президент Асоціації міжнародних експедиторів України Віктор Берестенко каже, що питання критичне. "Чим це закінчиться, поки що незрозуміло. Але ніж так їхати, перевізникам простіше взагалі не їхати. Перевезення дорожчають, доставка товарів уповільнюється", — каже Берестенко. Бізнес вже заговорив про перебої у постачаннях товарів та їх подорожчання через колапс на українсько-польському кордоні.

І це при тому, що й без польських протестів проблем на кордонах вистачало. Вантажівки стабільно стояли у черзі по 7-15 днів. Як каже голова концерну "Ярослав" Олександр Барсук, за кілька місяців перевезення подорожчали майже вдвічі. Що, хоч і з запізненням, стане помітним на цінниках всіх товарів.

Як зернові схеми, але у перевезеннях

Про вимоги польських перевізників "Бізнес-Телеграф" вже писав. Спрощено: поляки роздратовані конкуренцією з боку українських перевізників. У Мінвідновленні більшість вимог назвали нереальними. Такої ж думки дотримується і Берестнко. "Коли Польща вступила до ЄС, їй же ніхто не блокував кордони, не вводив дозволи та квоти? Поляки змогли отримати майже 50% ринку європейських перевезень. А тепер вони зляться, що ми цю частку відбираємо, — зазначає Берестенко. — Так, ми конкуруємо тарифом, у нас дешевша робоча сила і ми готові працюю з меншою маржею. Але з іншого боку, у них є доступ до дешевих кредитів, а у нас – ні. Тож питання конкуренції – риторичне".

Роздратування поляків можна зрозуміти. Тамтешні медіа пишуть, що донедавна був паритет. 180 000 дозволів на рік отримували польські фури, таку ж кількість — українськи. Після скасування цієї системи очікується мільйон поїздок українських перевізників через Польщу. А от польські перевізники стикаються з проблемами при виїзді із України. Електронну чергу можна забронювати лише з території України, черга – 12 днів, рейс виконують за день-два, решту 10 днів сидять у машинах. А українські компанії, нібито, бронюють наперед, і можуть по ходу змінити номер машини. Полякам такого права Україна не дає. У результаті наприкінці жовтня-початку листопаді в чергах на кордоні стояло 27 000 вантажівок, з них польських — лише 1 700.

Джерело в українському бізнес-середовищі згодне, що поляки мають причини для незадоволення. "Багато українських перевізників на початок повномасштабного вторгнення, чи трохи пізніше, зуміли пробратися до Європи з автомобілями. В Україну вони повернутись не можуть, бо за кермом чоловіки. Тому активно реєструють бізнес із Польщі, і навіть із 1-2 фурами починають кататися Європою. Зрозуміло, що польським перевізникам це не подобається, тому що наші новоявлені підприємці збивають ціни. Тобто фактично повторюється та сама схема, що й із зерном – сотні дрібних перевізників з України "ламають" ринок, демпінгують, а в результаті польські транспортники незадоволені всіма українськими перевізниками", — каже підприємець, що не хоче називати себе.

Офіційно в Україні наполягають на тому, що більшість вимог польських перевізників нереальні. Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач зазначив, що нереалістично повернутися до системи видачі договорів для українських водіїв для поїздок ЄС, оскільки про "безвіз" є домовленість на рівні Євросоюзу. І, мовляв, не полякам її скасовувати.

Те саме за системою "Шлях" — це внутрішня українська система, і, мовляв, причому тут взагалі поляки. Ба більше, ця вимога дещо дратує українську сторону. Справа в тому, що їхати в Україну не хочуть ані польські, ані українські водії що перебувають за кордоном. Перші бояться війни, другі бояться що не випустять. То ж поляки хочуть бронювати українських водіїв, що працюють в нашій країні. А в системі "Шлях" є прямі контакти.

І так щодо більшості пунктів польських вимог.

Віктор Берестенко каже, що поляки просто "піднімають ставки" – боятися нашестя нашого бізнесу, який їх може просто "задавити" нижчими тарифами при такій самій якості сервісу. На його думку, проблема дуже серйозна. І її вирішення на найвищому політичному рівні. "Тут уже президенти мають втручатися. Інакше – транспортний колапс", – зазначив Берестенко. Тобто, коли і чим у результаті вирішиться проблема перевізників — питання поки що відкрите.

Що з чергами та цінами

Що тим часом відбувається на кордоні? Мітингувальники заявили, що пропускатимуть по одній машині на годину, і безперешкодно — фури з гуманітаркою, швидкопсувними та стратегічно важливими товарами, зокрема паливом.

Це помітно по статистиці перетину кордону. Краковець, де сконцентровані гуманітарні грузи, працює майже так само як і до початку страйку. Ягодин і Рава-Руська впали дуже сильно. Для спрощення і наочності "Бізнес-телеграф" склав графік.

"Вантажівки на кордоні з Польщі стоять не в черзі, а зовсім", — скаржиться директор департаменту міжнародних перевезень групи логістичних компаній Zammler Україна Олександр Кирилюк. "Обіцяли пропускати лише вантажі з живими тваринами, короткими термінами зберігання, гуманітарні чи військові, але щоб їх забрати, хтось має виїхати з України, а польська сторона не випускає. Виходить замкнене коло", – відповів Кирилюк на питання "Бізнес-Телеграфу".

Здорожчання і новації

Ситуація на кордоні була складною і до протестів. Фури стояли у черзі по 7-15 днів, що вже вплинуло на вартість перевезень. "Наприклад, з Литви в Україну доставка подорожчала з 1300 до 3000 євро за фуру, з Бельгії в Україну – на 1500 євро – до 4 000 за фуру. І все це – практично за місяць" – каже голова концерну "Ярослав" Олександр Барсук.

Головна причина подорожчання – дефіцит фур. Попит вже набагато перевищує пропозицію. Нестачу машин Берестенко пов’язує зі збільшенням терміну їх оборотності через черги. Якщо ж польські протести затягнуться, то черги можуть ще збільшитись. Наприклад, якщо на Ягодині пропускатимуть, як зараз – по 33 авто на день, то у черзі доведеться стояти близько 160 днів. "Зрозуміло, що на таких умовах взагалі ніхто нікуди не поїде, або такса буде просто космічною", — зазначив Берестенко.

Україна реформує дозвільну систему. І тим самим підтверджує окремі звинувачення з боку поляків.

Так, в системі електронної черги потрібно буде вносити VIN-код авто і не можна буде змінювати номери машин. Як і реєструвати автомобілі ще до підходу до кордону. "В онлайн-черзі будуть лише на 100% верифіковані авто", — заявив глава Держагентства відновлення та розвитку територій Мустафа Найєм.

Але саме реєстрація лише з території з України – те, чим обурюються поляки. Тому це може лише підлити олії у вогонь.

Черги на кордонах останнім часом суттєво зросли, і головна проблема, за словами Берестенка, — зростання частки автотранспорту в імпорті та експорті товарів. "Єдиний вихід — нарощувати морські перевезення, щоб ними йшло хоча б мільйон контейнерів. Ніякіми реформами на пунктах пропуску проблему не вирішити", — вважає він.

Ще одна нещодавня новація на кордоні – повернення старих правил щодо митного оформлення. З 7 листопада спрощена схема – без огляду всього автотранспорту – вже не працює. Тепер митники мають право вимагати всі вантажі на огляд. Але, як заявили у Держмитслужбі, вони не оглядатимуть повністю всі вантажі, зупиняться лише на ризикових. Проте компанії, які до 7 листопада не встигли отримати документи на спрощений огляд (а таких більшість), зобов'язані будуть пред'являти товари на першу вимогу митниці. "Йдеться про доставку товарів у зону митного контролю", — каже голова Секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

За розрахунками Берестенка це може подовжити черги ще на добу.

Що з дефіцитом та цінами

Через польський кордон йде левова частка імпорту та експорту. "Тому через блокування руху можливі збої у доставці товарів", – каже Берестенко.

"На сьогодні спостерігаємо досить великі черги, але та кількість авто, яка у нас є, дозволяє доставляти паливо на АЗС. Спочатку ми панікували, хоча поки що є можливість не допустити дефіциту", — сказав "Бізнес-Телеграфу" директор відділу маркетингу мережі АЗС "БРСМ-Нафта" Олександр Мельїнчук.

Польський кордон забезпечує основне постачання палива в Україну. За даними голови агентства "А-95" Сергія Куюна, у жовтні через нього пройшло 36% від загального обсягу імпорту пропан-бутану, 18% бензину та 16% дизеля. І саме по автогазу можуть виникнути основні проблеми. Цінники на нього за останній місяць уже й так злетіли на 20% – до 31,5 гривень за літр. За системою е-черга чекати на виїзд автотранспорту потрібно 11-13 днів, хоча ще влітку було 3-4 дні. Тобто різко впала оборотність авто, а машин більше немає. "Ринок переходить на залізничні перевезення, але це не миттєвий процес", — зазначає Куюн.

Ситуація щодо палива на кордоні різна. Наприклад, пункт Шегині працює у звичайному режимі, на Ягодині черга розтягнулася. Як це за підсумком позначиться на цінниках на українських АЗС – питання відкрите. "Якщо підуть перебої з постачанням палива – можуть на 5-7% підняти й ціни", — каже Куюн.

Те саме по всіх товарах. "Це процес не миттєвий. Спочатку дорожчають перевезення, що компанія намагається компенсувати власним коштом. Потім сума стає непідйомною і ми змушені закладати її в цінники на товари", — каже Олександр Барсук. На його думку, подорожчання логістики — це, як мінімум, 5% вартості всіх товарів-імпортних і тих, у виробництві яких використовується імпортна сировина, а це продукти харчування, одяг, взуття ліки та ін.

Страйк може припинитись вже сьогодні. Як вчора повідомив "Бізнес-Телеграфу" голова АСМАП Володимир Балін, є надія, що з 10 листопада польські перевізники призупинять страйк та розблокують кордони, принаймні на час переговорів активістів із польським Мінінфраструктурою, які вже розпочалися.

"Сьогодні страйкарі зустрічалися із представниками Мінінфраструктури та Люблінського воєводства, виклали їм свій список вимог. Щодо України, то поки Міністерство відновлення офіційно жодних вимог від страйкуючих не отримувало, про це нам сьогодні сказали на нараді щодо ситуації на кордоні. Думаю, вимоги до української сторони виходитимуть не від самих перевізників, а від польського Міністерства інфраструктури", — каже Балін.

В будь-якому випадку доведеться домовлятись. Бо як показало кілька днів страйку, без польського кордону Україні дуже важко.