Молочна кооперація: навіщо українські виробники молочної продукції об’єднуються з європейськими

Інвестиції та ринок ЄС, який щороку споживає молочної продукції на сотні мільярдів євро, приваблює українських виробників

В наступному році Спілка молочних підприємств України (СМПУ) планує приєднатися до Європейської молочної асоціації. "Бізнес Телеграф" розбирався, які перспективи відкриває така кооперація перед нашими виробниками молочних продуктів та чому вони так прагнуть влитися в європейську "молочну сім’ю"

Чому разом з EDA?

Наші виробники давно торують дорогу на європейський молочний ринок, де споживання молочної продукції вимірюватиметься в 129 млн тонн до 2032 року разом з Україною (наразі 125 млн т). І мають вже успіхи на цьому шляху. А підсумкова молочна конференція, яка днями проходила в Брюсселі, лише закріпила ці наміри.

Спілка молочних підприємств України (СМПУ), яка об’єднує під своїм крилом до 80% потужностей з виробництва молочних продуктів України, повідомила, що в березні 2024 року підпише меморандум про співпрацю з Європейською молочною асоціацією (EDA).

Документ міститиме спільне звернення до урядів України і ЄС, в якому галузі продемонструють єдність спільної позиції щодо роботи на молочному європейському ринку. Головна теза, яку молочний бізнес візьме на озброєння — прозорі регуляції чиновників та ніяких вказівок бізнесу, як йому дотримуватись спільних правил.

"Не дивлячись на поточні важки умови, український молочний бізнес в середньостроковому періоді бачить себе частиною європейської "молочної родини". Важливим є спільне бачення ситуації та майбутнього з боку європейських колег", — каже виконавчий директор СМПУ Арсен Дидур.

На думку виробників, майбутнє української молочної галузі разом з молочною галуззю країн ЄС, тому потрібно вже зараз розуміти, як працює молочний бізнес в Європі, які вимоги є до переробних підприємств, які існують виклики, чого вимагатиме від них робота в єдиній європейській лактосфері.

"Ми також маємо доносити до європейських організацій та урядів специфіку роботи наших українських компаній та озвучувати головну ціль: інтеграція до ЄС повинна бути підготовлена з обох сторін та має піти на благо як європейського бізнесу, так і бізнесу України", — каже Дідур.

На користь співпраці з європейськими колегами говорять і українські виробники. "У нас єдина стратегія, і єдине бачення всіх законодавчих ініціатив, які сьогодні розглядаються в Європі. У нас йде постійний обмін документами, інформацією, і ми розуміємо завдяки колегам з EDA, що відбувається на європейському ринку. Така співпраця дозволяє нам орієнтуватися в європейському просторі", — каже Валентин Запорощук, голова наглядової ради Ічнянського молочно-консервного комбінату.

Українським операторам для швидкої майбутньої інтеграції в ЄС вже сьогодні потрібно починати концентрувати увагу та зусилля на європейських методиках виробництва та переробки молока, вважає Максим Фастєєв, провідний аналітик компанії "Інфагро". "Експертиза та досвід колег з ЄС найближчі роки також буде серед тих можливостей, які український бізнес може та повинен переймати в своїх практиках. Кооперація асоціацій також є кроком в цьому напрямку", — вважає він.

Вдалий політичний момент

Наступного року запланована серія зустрічей представників європейського та українського молочного бізнесу з чиновниками ЄС (парламенту та комісії). На них вони планують озвучити спільне бачення роботи на ринку та потреб українського сектору.

Сторони впевнені, що присутність на ринках ЄС та України буде корисна обидвом. До того ж для цього буде вдалий політичний момент, яким хочуть неодмінно скористатися українські та європейські виробники. Справа в тім, що в 2024 році відбудуться вибори в Єврокомісію, і всі оператори з нетерпінням чекають на зміни та реформи в аграрному секторі. Про це у вересні повідомила нинішня очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Україна має скористатися майбутніми переліченими змінами в європейській політиці та просувати своє бачення спільного аграрного ринку з ЄС, вважають в СМПУ. Важлива також координація з польськими колегами у вирішенні непорозумінь в агросфері — новий уряд Туска тут є позитивним сигналом. Координація та порозуміння польського та молочного бізнесів може бути прикладом ефективної співпраці, вважають в СМПУ.

Що дає вільний ринок з ЄС

На цьому етапі нашим виробникам потрібно мати впевненість лише в вільній і безперешкодній торгівлі продукцією на великому ринку ЄС, обсяг якого вимірюється сотнями мільярдів євро щороку. Як вважають підприємства, "нікого виштовхувати їм там не доведеться". Чому? По-перше, за прогнозами ФАО дефіцит білка в світі зросте до 33 мільйонів тонн до 2050 року. Це відкриє величезні можливості для молочних продуктів, які забезпечують харчування за доступною ціною. По-друге, Україна виробляє не так багато молочної продукції, як, наприклад, зерна, щоб створювати проблеми європейським виробникам. Кооперація з EDA дозволяє домовитись про обсяги та види молочки, які поїдуть до європейських споживачів в майбутньому, і це не буде створювати конфлікти з місцевими виробниками.

Наші молочні підприємства вже мають позитивний досвід вирішення цих питань з поляками. Позитивний кейс співпраці з Польською молочною палатою — тому підтвердження. Саме це потужне об’єднання місцевих виробників стало на захист українського експорту до ЄС влітку цього року, коли Україна та Польща були готові зачиняти кордони для вет перевірок. Тоді СМПУ та Польська молочна палата спільно вимагали від урядів припинити ескалацію зберегти вільну торгівлю між країнами. І молочна продукція справді не мала обмежень з боку ЄС. Цей досвід надихнув на схожу кооперацію з усією Європою.

"Сьогодні європейська молочна продукція їде в Україну, українська — їде в Європу, і ми для себе бачимо там великий потенціал, тому що це великий ринок споживання, це ринок, який має фінансові можливості для закупівлі високоякісних продуктів. На ринку ЄС вже знають українську молочку. Її там активно купують не лише українці, а і європейці", — розповідає Валентин Запорощук.

Його підприємство експортує продукцію в 10 європейських країн, а наразі опановує ринок Британії. Для розширення експансії українських молочних продуктів в ЄС Україна має великий потенціал, вважає виробник. Наразі наші молочні підприємства використовують його лише на 10-15%, не більше, вважає Запорощук. Тому він бачить, що нашим виробникам потрібно створювати нові продуктові позиції, яких сьогодні поки немає в ЄС, знайомити покупців з нашими традиційними продуктами, поліпшувати якість технологічних процесів та працювати над збільшенням термінів зберігання молочної продукції. У нас вони становлять 14-20 днів, в ЄС до 30 днів. А це серйозні зміни на виробництві.

Які інвестиції потрібні і хто їх дасть

Але не лише вільного молочного ринку чекають українські оператори від ЄС. В подальшому виробники розраховують на інвестиції в розвиток галузі, які дозволять модернізувати виробництво та наростити його. Для них, понівечених війною з рф, а від бойових дій постраждало 39 молочних підприємств в Україні, це стане ковтком свіжого повітря. А для тваринництва — надією на порятунок і зростання в умовах українського безгрошів’я та відсутності державної підтримки.

Які це можуть бути кошти? Наприклад, з 2003 по 2018 роки Польща отримала від Європейського Союзу на розвиток молочної галузі 29 мільярдів євро, Німеччина — 64 мільярди. Також ЄС практикує виплати виробникам експортних субсидій. В 2019 році, наприклад, вони склали 270 млн євро, експорт здійснювався на 970 млн євро. Таким чином, субсидії становили 27% від обсягів торгівлі. Це дозволило виробникам практично без маржі постачати продукцію нужденним країнам, в Африку зокрема, маючи прибуток лише від експортних субсидій.

Україні конче потрібно наростити промислове виробництво молока хоча б до 5 млн тонн на рік з нинішніх 2,7 млн тонн, вважає голова СМПУ Вадим Чагаровський. Це б заспокоїло різке коливання цін на молоко та кінцеву молочну продукцію для споживачів в Україні, вважає він. Кожний додатковий мільйон тонн — то близько 750 млн євро інвестицій в тваринницькі ферми, збільшення поголів'я та надоїв.

Таким чином, вже зараз галузі для "тушіння" цінових пожеж на внутрішньому ринку потрібно близько 3 млрд євро інвестицій. І на підсумковій молочній конференції в Брюсселі європейський молочний бізнес озвучив наміри інвестувати в молочну галузь України після завершення війни з рф. Зокрема, про це доповів операційний директор Групи Лакталіс Тьєррі Клеман. Не виключено, що й інший європейський виробник молочної продукції — Danone, який присутній в Україні, повторить цю практику за більш сприятливих обставин. Принаймні раніше ця компанія вже інвестувала в створення промислової молочної бази для власної переробки.

В Україні бракує молока, тому його виробництво потрібно збільшувати і є багато бажаючих інвестувати саме в тваринництво, вважає Валентин Запорощук. "Принаймні українські компанії, я особисто, ми інвестуємо сьогодні в збільшення молочного поголів'я. Це дозволить не вивозити наше зерно, а переробляти його на потреби галузі", — каже він. Ціни на молоко в Україні вже досягли європейського рівня, тому економіка його виробництва приваблива. На цих підставах внутрішній інвестор вже вкладається в збільшення виробництва молокосировини. Є надія, що після війни приєднаються зовнішні інвестори, європейські в першу чергу. Співпраця та конструктивний діалог з боку СМПУ та EDA будуть тому сприяти.