Швидкісний рух: Україна змушує аграріїв прискорити терміни повернення валютної виручки

Уряд і Нацбанк змінили правила експорту аграрної продукції

Аграрії отримали нову проблему. НБУ скоротив строки розрахунків по валютним контрактом вдвічі: до 90 днів. Перший наслідок — падіння закупівельних цін.

Складна реформа

Інформація, що уряд з Нацбанком готують зменшення термінів повернення валютної виручки для всіх українських експортерів вдвічі – з 180 до 90 днів з’явилася ще на початку листопада. "Мотивацією для ухвалення такого рішення виступало, начебто, бажання вплинути на декількох недобросовісних експортерів аграрної сировини, які обходили вимоги закону за рахунок існуючого терміну", — пояснив глава Комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради України Дмитро Наталуха. Бізнес-асоцаіції занервували, адже "скорочення строків повернення валютної виручки стане точкою втрати і поглиблення кризи в галузі", — металурги написали уряду відкритий лист. В уряді їх почули. "Судно із металом із Румунії йде до Америки 3 місяці до одного тільки порту. Ще 2-3 місяці займає процедура продажу. І потім ще 60 днів чекати постоплати. Навіть в ЄС ніхто не палає бажанням робити аванс за українські товари, бо ринок вважається ризиковим через війну, — пояснює Наталуха. — Машинобудування — ще гірша історія. Обприскувач або напівпричіп-самоскид для комбайна продається через дилерів. Тобто, його потрібно вивезти в ЄС, де він простоїть на майданчику ще 6-8 місяців, очікуючи на покупця. Про експорт в Азію чи Америку мова навіть не йде. Тому, така ідея просто б поховала зовнішню торгівлю України".

Цапа-відбувайла все ж таки знайшли. Ним стала аграрна галузь. Національний банк з 11 листопада 2023 року удвічі скоротив граничні строки розрахунків за операціями з експорту аграрних товарів, що класифікуються за 12 кодами, — зі 180 до 90 календарних днів. Мова про пшеницю, кукурудзу, соняшник та інші популярні експортні культури. Під нове обмеження підпадають операції, здійснені із 11 листопада 2023 року.

Експортувати агропродукцію можуть лише експортери, включені в Державний аграрний реестр, або компанії, що отримали ліцензію на таких експорт. Паралельно з рішенням НБУ, Кабмін розширив критерії включення до переліку верифікованих експортерів сільськогосподарської продукції і прийняв постанову № 1174 "Про внесення змін до Порядку реалізації експериментального проєкту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану".

Постанова достатньо жорстка, адже вона збільшила кількість критеріїв верификації експортерів. Раніше їх було чотири. Компанія мала бути зареєстрована платником ПДВ станом на 23 лютого 2022 року, не мати податкового боргу з повернення валютної виручки, не мати складених ДПС актів про відсутність за місцем юридичної реєстрації при перевірці дотримання валютного законодавства, мати документальне підтвердження від банку, що з 23 лютого 2022 року по 27 жовтня 2023 року пройшла хоча б одна успішна операція, за якою було повернення валютної виручки.

У новій редакціі додалися ще й інші критерії. Зокрема, потрапити у перелік верифікованих еспортерів (і не отримувати ліцензію на експорт зерна) можуть компанії, що з 23 лютого 2022 року по 27 жовтня 2023 року здійснили експорт на суму не менше 40 млн гривень валютної виручки, за якою був проведений валютний контроль (про зо потрібне документальне підтвердження з банку. Ще один новий критерій — не повинно бути податкового боргу за платежем "Порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД".

"З 11 листопада починається експорт деяких видів сільськогосподарської продукції за новими правилами", — зазначив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський. Тож міністерство оперативно затвердило три накази щодо внесення аграрних підприємств до переліку верифікованих експортерів, які здійснюють вивезення певних груп агротоварів. Ця робота триває, зараз в переліку вже більш ніж 1000 експортерів.

Важка логістика

Україна минулого року експортувала сільгосппродукції не менш ніж на $20 млрд , продукція АПК склала практично половину всього експорту країни. В уряді розуміють, що цього року ситуація буде аналогічною. Більш того, за прогнозами Всеукраїнської аграрної ради цього року в Україні зберуть щонайменше 80 млн тонн зернових та олійних культур, що відповідає показникам 2016-17 років — повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук. Але це зовсім не означає, що аграрії отримають величезні прибутки. "В 2022 році значну частину маржі з експорту сільськогосподарських культур отримали інфраструктурні та логістичні компанії, зокрема іноземні", — повідомляв міністр агарної політики та продовольства України Микола Сольський.

В цьому році логістика експорту агропродукції та відповідно витрати на неї погіршились. Український сектор зернових та олійних культур може втратити понад $3,2 млрд у 2023 році через високі видатки на логістику, а також зростання цін на пальне та добрива, що загрожує скороченням посівних площ у найближчі роки — про це пише Reuters. Логістика стала не лише дорогою, але й повільною. "Зараз же покладаємося, в основному, тільки на можливості наземних та річкових шляхів. Звісно, частково допомагає і створений нашими військовими гуманітарний коридор", — каже Марчук. Польські перевізники блокують повноцінний рух вантажів через кордон Майже 30% автівок, які прямують до Європи, переорієнтувалися на прикордонні переходи зі Словаччиною та Угорщиною, щоб уникнути черг на українсько-польському кордоні. У напрямку Словаччини та Угорщини ціни на перевезення зросли вдвічі. "Тисячі автомобілів стоять у заторах. Це додаткові втрати. Зараз складно підрахувати, про які суми йдеться, адже діалог щодо врегулювання ситуації триває. Але, за моїми даними, наразі йдеться про запізнення на маршрутах на 4-6 днів", — додає Марчук. Як це буде корелюватись з рішенням НБУ щодо скорочень термінів повернення валютної виручки агроекспортерами – не може спрогнозувати ніхто.

Рішення Нацбанку України є компромісним — вважають урядовці. Скорочення терміну повернення валюти не лише для експортерів агросировни, а для всіх експортерів без виключення спричинило б критичні негативні наслідки для економіки в цілому, і створювало ризик вбити рештки несировинного експорту України. " Це дуже хороший тренд, оскільки ми довели, що переробні та технологічні галузі, через свої особливості, повинні мати відмінні умови від сировинних галузей" — вважає Дмитро Наталуха.

"Український аграрний сектор через обмежені можливості для експорту та низькі ціни на внутрішньому ринку залишиться збитковим попри гарний врожай у 2023 році, який на 5-10% більше торішнього", — заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. За даними Всеукраїнської аграрної ради, собівартість виробництва пшениці у 2023 році становитиме близько $146 за тонну за середньої ціни реалізації $102. Фермери витрачають $149 на вирощування кукурудзи та можуть продати її за $94. У ВАР заявили, що у 2023 році навіть виробництво соняшнику та ріпаку буде збитковим, і якийсь прибуток аграріям принесе лише соя.

Встигнути все за 90 днів

Які наслідки все це буде мати?

Президент Української зернової асоціації (її членами є великі компанії-експортери) Михайло Горбачов зазначив, що верифікація експортерів (одним з критеріїв є і питання своєчасного повернення валютної виручки) не повінна створити значних проблем, а, якщо виникнуть труднощі. Мінекономіки та Мінагрополітики обіцяють надавати підтрімку для їх вирішення.

Економіст Олексій Кущ також каже, що для агроекспорту особоливих проблем через терміни повернення валюти в країну не виникне. "Насправді для сировинного товару, яким є зерно, 180 і навіть 90 днів для повернення валютної виручки — це багато. Зерно — це біржовий товар, розрахунки за яким обмежені хіба що термінами доставки, а вони, навіть зважаючи на "зламану" логістику, рідко перевищують 20-30 днів. Як правило, компанія-покупець видкриває у своєму банку акредитив, і той проводить платіж. Коли товар знаходиться у конкретний обумовленій наперед точці (наприклад, якомусь із портів). Не виключаю, що деякі українські експортери — "дочки" іноземних компаній, дійсно отримували валюту пізніше, через те, що експортний договір підписують не напряму з покупцем, а з одним зі своїх підрозділів за кордоном. А вже той має прямий контракт з покупцем, і, відповідно, сааме на його рахунки надходить оплата за товар. І, поки не спливуть терміни повернення валютної виручки в Україну (180 чи, як тепер, 90 днів), цими грошима можна було користуватися. Тобто, скорочення термінів може змусити великих експортерів переглянути контрактні схеми. Але в цілому для української економіки швідке повернення валюти повинне піти на користь. Великі терміни (ті ж 180 днів) конче необхідно зберегти лише для складної продукціі з високою доданою вартістю, наприклад, обладнання", — підсумував Кущ.

Водночас, як сказав "Бізнес-Телеграфу" голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський, експортерам все ж варто готуватися до скрутних часів.

"В умовах, коли через агресію багато експортерів змушені були змінювати ланцюги постачання (а це — додаткові витрати, як фінансові, так і у часі), а альтернативні маршрути, географія збуту товарів та маркетингові особливості ринків часто є проблемою. Через це експортери не завжди вкладалися навіть у старі терміни повернення валютної виручки — 180 днів. При зменшенні граничних строків розрахунків до 90 днів український експорт може ще більше втратити можливість конкурувати на зовнішніх ринках, що лише зменшить надходження валюти в країну, спричинивши негативні наслідки як для державного бюджету, так і для курсу національної валюти", — вважає Забловський.

Тобто, на його думку, деякі компанії можуть взагалі обмежити поставки на ті ринки та тим покупцям, від яких довго чекати розрахунків.

Голова Української аграрної конфедерації Павло Коваль говорить, що однозначного рецепту тут немає, а у кожного експортера — свої умови розрахунків з контрагентами.

"Терміни оплати прописані у контрактах. Це тільки на перший погляд здається, що 90 днів для повернення валютного виторгу в країну цілком достатньо. Не факт, що всі вкладуться у ці терміни", — каже Коваль. Тож складнощі, принаймні, для частини експортерів, все ж можливі. І не виключено, що вони спробують скористатися сітуацією, щоб ще більше збити закупівельні ціни на зерно.

Ціни вже падають

Власне, такі намагання "вибити знижки" вже є.

Іван Томич, голова Союзу українського селянства, власник сільскогосполарського підпиємства, у розмові к "Бізнес-Телеграфом" зазначив, що зменшення термінів повернення валютної виручки для експортерів та в цілому посилення вимог до них можуть ще більше обвалити закупівельні ціни на зерно.

"Як показує практика, страждає завжди виробник. За кілька днів дії нових вимог на деяких елеваторах закупівельні ціни на пшеницю вже впали на 10 доларів на тонні і не перевищують 4,5 тисячі гривень за тонну продовольчого зерна. Тоді як, щоб пшениця була для селян прибутковою, її ціна повинна складати не менше 6 тисяч гривень. Але, скоріш за все, росту цін не буде, а, навпаки, можливе подальше здешевлення врожаю. У плюс ринку від таких активних дій влади по наведенню порядку, можна зарахувати підвищення у перспектіві його прозорості, скорочення сегменту "чорного зерна". Але коли ця прозорість почне працювати на аграріїв і чи почне взагалі, — питання поки що відкрите", — каже Томич.