Кабмін обмежує агроекспорт: що буде з зерновими схемами та цінами на врожай

Читать на русском
Автор
7120
Ринок з обережністю очікує на ліцензування експорту Новина оновлена 13 листопада 2023, 11:55
Ринок з обережністю очікує на ліцензування експорту

В Україні змінюються правила експорту аграрної продукції

Минулими вихідними Кабмін ухвалив постанову, якою прописав нову процедуру. Виглядає як намагання вирішити відразу кілька проблем. Підвищити прозорість, скоротити обсяги нелегальних операцій. Ніби все логічно. То чому ринок незадоволений? Агроекспорт в Україні вже колись ліцензували і про масштаби корупції на видачі ліцензій ходили легенди.

Ключових нововведень кілька. По-перше, експортерів візьмуть на облік у Державному аграрному реєстрі. "Новачків" не братимуть – лише компанії, які отримали свідоцтво платника податків не пізніше 23 лютого 2022 року. Компанії мають дотримуватись термінів повернення валютної виручки в Україну. Якщо таке трапиться, доведеться отримувати ліцензії на право експорту.

По-друге, змінюється процедура повернення ПДВ для експортерів – претендувати на відшкодування трейдери зможуть лише після того, як заведуть до країни валютний виторг. Термін повернення валюти скоротили вдвічі — зі 180 до 90 днів.

В постанові йдеться про всю агропродукцію, але писалася вона переважно під зернотрейдерів. І з'явилася саме після того, як у портах Великої Одеси рух суден заблокували на кілька днів. Після того, як ця історія набула широкого розголосу, влада заявила, що маршрут працює, і вже наступного дня так і сталось.

"Бізнес-Телеграф" уже писав, що блокування в Одесі, швидше за все, були пов'язані із боротьбою з зерновими схемами. Така ж мета і в нової постанови Кабміну.

На ринку заговорили про "зачистку трейдерів". Селяни побоюються, що експортні розбірки можуть пригальмувати закупівлю зерна та ще більше обвалити і так низькі цінники. Наскільки обґрунтовані такі побоювання?

Одесу розблокували з умовами

Минулого тижня знову зламався зерновий коридор. Зернотрейдери та металурги стверджували, що їхні вантажі не випускали у море три дні, через що експортери зазнавали збитків. За підрахунками Української зернової асоціації, кожен зайвий день простою судна на 50 000 тонн — це плюс 50-75 000 доларів, які компанія має сплатити судновласнику.

Називали різні причини блокування навігації. Перша – нові правила експорту, які нещодавно затвердила Одеська ОВА. Згідно з ними, експортери мали підтверджувати джерела походження зерна. Тобто, продукція, закуплена за готівку (так зване "кешеве зерно") взагалі не оформлялася. Зерно з документами оформлялося, але дуже повільно.

Друга причина зупинки навігації – ситуація з безпекою. Саме минулого тижня ворог розкидав з літаків поблизу акваторії зернового маршруту кілька десятків невідомих засобів ураження, можливо, донних мін.

Схожа на одеську ситуація з блокуванням експорту напередодні була в дунайських портах, зокрема Рені та Ізмаїлі. Там також різко сповільнилося оформлення вантажів, а БЕБ та СБУ проводили обшуки. Шукали те саме "кешеве зерно". Але обсяги перевалки там набагато менші, ніж в одеських портах, тому експортери нервували не так сильно, як у випадку з Одесою.

Влада хоче знайти зерно
Влада хоче знайти зерно. Фото Getty

Щойно історія із зупинкою зернового коридору набула широкого розголосу, Міністерство відновлення України заявило, що маршрут працює. І наступного дня у море вже почали виходити завантажені судна. Як розповіло "Бізнес-Телеграфу" джерело в Кабміні, "в Офіс президента почали дзвонити з посольств, великі експортери були просто у нестямі — зривалися контрактні поставки, йшлося про великі гроші. Тому дали відмашку прискорити завантаження суден".

А буквально наступного дня Кабмін ухвалив постанову, в якій прописав нові вимоги щодо експорту зерна. Вони замінять "самодіяльність" Одеської ОВА і поставлять контроль за експортом агропродукції на потік.

Принаймні, доки Рада не прийме законопроект про експорт, який уже зареєстрований у парламенті.

Клуб експортерів та лічильник по валюті

Постанова Кабміну ще не опублікована. Але джерела "Бізнес-Телеграфу" в уряді та на ринку її вже бачили. Ось що там написано.

  1. Буде створено Державний аграрний реєстр експортерів. Поставляти продукцію за межі країни зможуть лише зареєстровані у ньому компанії.
  2. На облік у Держреєстрі зможуть стати експортери, які отримали свідоцтва платників податків не пізніше ніж 23 лютого 2022 року. Неплатники ПДВ зовсім не зможуть займатися експортом (хоча до сьогодні це дозволялося)
  3. Вимога до експортерів — відсутність прострочок щодо повернення валютної виручки в Україну.
  4. Строки повернення валютної виручки зменшуються зі 180 до 90 днів
  5. Якщо компанія має прострочення по поверненню валютної виручки, вона зможе продовжувати експорт лише отримавши спеціальну ліцензію.
  6. Змінюються правила відшкодування ПДВ для експортерів: претендувати на повернення коштів компанії зможуть не раніше, ніж заведуть до країни валютний виторг
  7. Нацбанк розробить нормативку, яка унеможливить закриття рахунку до зняття валютного контролю.

"Усі ці нововведення націлені на боротьбу зі схемами — по самому зерну, валютній виручці та ПДВ. Тільки цього року з 9,5 млрд доларів валютної виручки від продажу агропродукції до країни повернулося лише близько 2 млрд. Решта перекидається на фірми-прокладки та виводиться в офшори. При цьому багато компаній примудряються ще й ПДВ відшкодовувати на валюту, яка ніколи не повернеться в Україну. Втрати для бюджету – просто величезні", – каже економіст Олег Пендзин.

Сірий ринок зерна і справді величезний. "Посередники їздять полями, скуповують урожай за готівку, потім здають на елеватор, і там теж отримують готівку. Причому якщо раніше кеш на елеватори возили сумками, то зараз інкасаторські машини під'їжджають. Ми намагаємося з'ясувати у Нацбанку – звідки такі обсяги готівки на зерновому ринку та чому регулятор цим питанням не займається. Але відповіді поки що не отримали", — розповідає керівник Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

"Кешове зерно" стає експортним товаром за різними схемами: на певні обсяги трейдери примудряються "робити документи". "Зрозуміло, що це не обходиться без участі контролюючих органів", — зазначив Коваль. Частина "сірого зерна" йде неврахованою в легальних партіях, і щоб "пропустити зайву вагу" залучаються вже "свої" митники.

Частина сірого зерна залишається в країні, йде на внутрішнє споживання, корм худобі і т.д. "Тому врожай у 78 млн тонн, про який звітувало Мінагрополітики – це дуже приблизна цифра. Ніхто точно не знає, скільки у нас чого виростили, у куди воно врешті-решт поділося. І, за ідеєю, нові правила від Кабміну мають трохи впорядкувати процес контролю, хоч би за експортним зерном. У них враховано також домовленості, які обговорювалися з польською стороною після скандалу з нашим зерном у Польщі, зокрема щодо ліцензування експорту", — говорить Коваль. Щоправда, як додав Пендзин, в постанові Кабміну ліцензування розглядається швидше як каральний інструмент — отримувати дозвіл потрібно буде лише тим, хто протемінує повернення валютної виручки.

"Є також запобіжники проти неконтрольованого створення фірм-одноденок для експорту – до Держреєстру зможуть потрапити лише ті, хто зареєстрований до 23 лютого 2022 року. Решті виходить експортні ринки недоступні", — додав Коваль.

На хвилі скандалу з дешевим українським зерном у Польщі сусіди звинувачували Україну в тому, що їхній ринок заполонила ціла армія посередників. Вони пропонували місцевим переробникам зерно за низькими цінами. Польські фермери не змогли протистояти такому демпінгу то ж отримали збитки.

Що буде з цінами на врожай

Нові правила експорту зараз жваво обговорюють на ринку. Думки щодо них розходяться.

У Європейській бізнес асоціації (її членами є великі трейдери) кажуть, що вони вже не раз зверталися до влади з проханням навести лад на зерновому ринку, зокрема, посилити боротьбу з тіньовим сегментом, "що шкодить бюджету та міжнародним компаніям, яким через дій несумлінних конкурентів складно ефективно використовувати свою інфраструктуру, зокрема, елеватори, вагони-зерновози чи порти (в які вони інвестували великі кошти)".

Водночас у ЄБА наголосили, що під гаслом боротьби з тінню головне – не нашкодити "білому" бізнесу. "Сподіваємося, при реалізації нововведень цей нюанс врахують", — додали в Європейській бізнес-асоціації.

Павло Коваль згоден, що головне — як нові правила реалізовуватимуться на практиці. "Наприклад, скорочення термінів повернення в країну валютної виручки може виявитися складною умовою для деяких експортерів. Адже оплата за товар може надходити упродовж тривалого часу, терміни прописані у контрактах. Це тільки на перший погляд здається, що 90 днів для повернення валютного виторгу в країну цілком достатньо. Не факт, що всі вкладуться у ці терміни", — каже Коваль. Він також додав: зовсім не факт, що нові правила одразу дозволять перемогти зернові схеми. "Зрозуміло, що сірі експортери шукатимуть лазівки. І не факт, що вони не зможуть їх знайти", – каже експерт.

Фермерів непокоїть одне питання — що буде з цінами на зерно і чи не поменшає покупців, якщо список експортерів скоротиться. Голова Агрофірми "Колос" Леонід Центило розповів, що вже на хвилі обшуків у дунайських портах та блокування портів Великої Одеси поменшало посередників, які скуповують зерно за готівку. Вони давали невисокі цінники приблизно на 20% нижче, ніж великі трейдери. Але розрахунок був відразу і готівкою, і багатьох аграріїв, які постійно шукають гроші, такий формат підходив.

Чи не вийде так, що із запровадженням нових правил багато аграріїв, зокрема дрібні фермери, взагалі не зможуть продати свій урожай?

Секретар комітету з питань аграрної та земельної політики Іван Чайковський в ефірі телемарафону заявив, що аграрії від нових правил не постраждають.

"Аграріям нема чого в цьому випадку переживати, бо аграрії — це ті люди, які вирощують зерно в полі, а вже трейдери фактично це зерно скуповують та експортують. Тому сьогодні для аграріїв, я вважаю, будуть лише покращення", — сказав Чайковський. За його словами, уряд хоче забезпечити єдину та зрозумілу схему купівлі зерна та прибрати сірі схеми. Після чого закупівельні ціни можуть зрости.

Втім, Коваль каже, що цінник на врожай залежить, головним чином, від логістики, і поки вона дорога, за зерно навряд чи платитимуть набагато більше. А от якщо зернові маршрути працюватимуть із перебоями, наприклад, через масові перевірки, то можуть знизитися темпи закупівлі врожаю.

"Закручуватимуть гайки"

Павло Коваль зазначає, що нові правила експорту від Кабміну запускаються як "перехідний варіант", поки Рада не ухвалить новий закон на цю тему.

Законопроект №10169 щодо експорту агропродукції вже подано до парламенту. Частина його норм дублюють нові правила від Кабміну, зокрема, в проекті також прописано роботу Держреєстру експортерів, вимогу щодо відшкодування ПДВ лише після повернення валютної виручки до країни. Вказано також, що експортом можуть займатись лише компанії-платники ПДВ (які завжди під особливим контролем податкової). Також прописано список причин, через які можуть відмовити в експорті. Наприклад, якщо не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкова накладна або контрактна вартість товару нижча за мінімальну експортну ціну, встановлену Мінагрополітики тощо.

Але щодо цих вимог уже є питання. Зокрема щодо реєстрації податкових накладних, які в Україні масово блокуються.

Співавтор законопроекту Ярослав Железняк в інтерв'ю профільному виданню Latifundist заявив, що проект не ухвалять без консультацій із профільними асоціаціями, і його текст, швидше за все, ще змінюватиметься. Втім, Коваль каже, що профільний комітет зараз працює у закритому режимі і які норми в результаті виявляться у фінальній версії проекту – неясно. Він не виключив, що експортерам "ще більше закручуватимуть гайки", і немає гарантій, що це стосуватиметься лише несумлінних трейдерів.