Кінець кредитів під 6000% річних: НБУ наводить лад на ринку фінансових компаній

Вчора, 27 листопада, Верховна Рада направила на підпис президенту закон, який обмежує ставки за мікрокредитами. "Бізнес-Телеграф" пояснює, як закон змінить ринок.

Останнє десятиліття можна назвати періодом мікропозик. За цей час мікрофінансові організації (МФО) суттєво "набрали ваги". У 2015 році МФО видали позик на загальну суму 10 млрд грн, вперше перевершивши банки за обсягами кредитування. Все б нічого, але до 2020 року діяльність мікрофінансових організацій практично не регулювалася законодавчо.

Усе змінилося в липні 2020-го. Тоді нагляд за такими установами перейшов до Національного банку України. І трохи згодом, у вересні Верховна Рада ухвалила закон 891-IX, який унормовує роботу МФО. Кожен клієнт отримав право вимагати договір, де повинні бути чітко й зрозуміло прописані умови надання позики. Головна з них — реальна річна процентна ставка, а не 0,01% із зірочкою та дрібним шрифтом чи добова ставка. Але реальна вартість кредиту могла відрізнятися від суми, на яку розраховував споживач. До таких витрат НБУ відносить платежі за обслуговування та повернення кредиту, включаючи проценти, комісії, обов’язкові платежі за додаткові та супутні послуги фінансової установи, за наявності комісії кредитного посередника. А також платежі за послуги третіх осіб, наприклад, страхові, податкові, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів тощо. Закон також забороняв змінювати процентну ставку за кредитом, порядок її обчислення та порядок сплати відсотків у бік погіршення умов для споживача. Документ набрав чинності 1 січня 2021 року і на той час більш ніж 390 000 українців користувалися послугами мікрофінансових організацій і планували це робити й надалі.

В піковому 2021-му році загальний розмір мікропозик злетів до понад 65 млрд грн. А за весь період розвитку мікрокредитування мали чи мають сьогодні мікрокредити близько 3 млн українців.

Фінансові компанії давно готові до законодавчих нововведень. І для позичальників суттєво нічого не змінилося, хіба що покращиться ситуація зі штрафами. З початком війни у 2022 році ринок майже зупинився, але з другого півріччя почав оживати. Відповідно, позичальники почали більше скаржитись. Але хвороби ринку легко помітити навіть без скарг. Високі процентні ставки, погана перевірка кредитоспроможності клієнтів, прицільна робота з вразливими категоріями позичальників, зокрема ігроманами.

Не можна сказати, що ніхто не намагався навести лад на цьому дивному ринку. НБУ закривав щотижня по 5-10 фінкомпаній. А потім і взагалі пролобіював окремий закон. 22 листопада ухвалила закон, який передбачає обмеження максимальної ставки за мікрокредитами на рівні 1% на день. Законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №9422 підтримали 255 народних депутатів. Ухвалений закон передбачає впровадження показника "денна процентна ставка за споживчим кредитом", визначення порядку його розрахунку та встановлення максимального його розміру на рівні 1% на день. Зважаючи, що на момент прийняття закону середня ставка кредитування по мікропозиках складала 2,5% в день НБУ запровадив ставку більш ніж вдвічі меншу. До нового рівня ринок спускатиметься поступово: перші 4 місяці (120 днів) з дня набрання чинності законом максимальна ставка буде 2,5% в день. Наступні 4 місяці (120 днів) — максимальна ставка має бути 1,5% в день, з 241 дня після підписання Закону і надалі максимальна ставка має бути не більше 1%. Також заборонено стягнення штрафів і пені за кредитними договорами, укладеними до набрання чинності законом, у тому числі пролонгованих після набрання ним чинності.

Окрема тема – кредити людям із залежністю від азартних ігор, які беруть в борг щоб пограти. Але той же НБУ роками спостерігав значну кількість реклами мікрокредитів зі ставкою в розмірі 0,01% річних, яку клієнти бачили на розважальних чи ігрових сайтах. Фінансовий аналітик ICU Михайло Демків навіть помітив цікаву кореляцію пошукових запитів стосовно кредитів онлайн (99% таких — мікрокредити) та азартних ігор. За даними Нацбанку, найбільша кількість мікрокредитів видається з 3 по 4 ранку. Цілком можливо, це саме ті люди, яких помітив Демків. Вони програли гроші, хочуть відігратись, тому шукають, де "перехопити". Ця проблема не суто українська, то ж за кордоном подекуди діє заборона на видачу мікрокредитів уночі. А також діє період так званого "охолодження", щоб людина могла отримати гроші лише через певну кількість годин після оформлення заявки. Недивно, що частку проблемних мікрокредитів НБУ оцінює в 60-70%.

Для обмеження кредитування ігроманів Україна створить спеціальний реєстр. І надавати кредити тим, хто до нього увійшов, закон заборонить. "Ми прописали окрему процедуру, за якою рідні тих, хто набирається кредитів, щоб пограти, зможуть звернутися до КРАІЛ (державна Комісія з регулювання азартних ігор — БТ)/суду із заявою, де повідомити про те, що людина позичає для гри, — пояснює один з ініціаторів законопроєкту № 9422 Ольга Васілевська-Смаглюк. — І тоді держава внесе відповідну відмітку про такий факт в реєстр, який веде КРАІЛ. Усі кредитори в країні, перш ніж видати кредит, повинні будуть пересвідчитись, що відмітки в реєстрі щодо особи немає, а якщо відмітка буде, то не видавати кредит (за порушення цієї заборони кредитора оштрафують)".

Ринок фінкомпаній, в якому сьогодні працює 21 тисяча співробітників без ентузіазму сприйняв новий закон. "Спроби держави обмежувати бізнес — це спроба вирішити проблему не тим способом. Не треба робити з фінансових компаній лиходіїв — вони з одного мікрокредиту заробляють 100-200 гривень. А людям потрібні миттєві кредити прямо зараз. З швидкого кредиту на 4 000 грн компанія заробить 280 гривень (якщо кредит на 7 днів за ставкою 1% на день). Нацбанк стверджує, що якісь компанії ставлять ставки тисячі відсотків річних. Але це все казки. Можливо, десь у когось у якихось випадках, при якихось простроченнях. Але це точно не масове явище", — каже генеральний директор асоціації "Страховий бізнес" В'ячеслав Черняховський. Цифра від НБУ в 60–70% проблемної заборгованості – маніпуляція, каже засновник MyCredit Роман Катеринчик. "Нормальним проблемним портфелем для ринку є 15%", – додає він. Зі 100 кредитів не повертають 15, додає Холод зі "Швидко Гроші". Стандартна методика підрахунку проблемних кредитів, на думку Холода, не підходить для мікрокредитування, бо воно має дуже короткий строк. Але стрибок частки проблемних боржників у 2022 році керівники мікрокредитних організацій визнають. Причина – обмеження на примусове стягнення заборгованості після вторгнення ворога.

Фінансові компанії люблять говорити, що банки не кредитують споживачів, а кеш-кредити сьогодні видають лише вони. Це не так. Станом на 1 липня 2023 року обсяг роздрібних кредитів, наданих банками фізичним особам, становив 135 млрд грн. А небанківські фінансові компанії за перше півріччя цього року загалом надали фізособам кредитів на 18,7 млрд грн.

Щось робити з мікрокредитуванням потрібно. І в тому, що робить НБУ, легко помітити логіку. Він намагається перевести такі кредити в щось цивілізоване. Наприклад, карткові, або беззаставні кредити. "Цей сегмент нині найжвавіший. Тим більше, що кредитні ліміти за картками зросли в середньому на 10–20% порівняно з 2021 роком. Крім того, банки пропонують пільгові періоди користування кредитом, а денна ставка становить орієнтовно 0,05% – 0,17% на день", — визнає Ольга Лобайчук, начальник Управління захисту прав споживачів фінансових послуг. Тим більше, що клієнти фінкомпаній — точно клієнти банків. Бо 94% мікрокредитів видаються на платіжну картку.