Молочна катастрофа в Україні: три кроки, які врятують галузь від вимирання

Найглибша продовольча криза в Україні — в молочній галузі. Не вистачає корів та якісного молока. Це провокує його здорожчання та зростання цін на готові молочні продукти. Ціни на молоко досягли європейського рівня і українські молочні підприємства втрачають переваги перед імпортом. Кількість закордонної "молочки" на полицях щороку збільшується. Зупинити ці негативні тренди може лише державне втручання. Які кроки потрібні, дізнавався "Бізнес Телеграф".

Продбезпекою поки ніхто не переймається

Ще 9 жовтня цього року Рада нацбезпеки та оборони вирішила контролювати виконання Указу президента України № 681 "Про стан забезпечення продовольчої безпеки", який був введений в дію тією ж датою. Тобто, чиновники визнали проблеми з продовольчою безпекою на найвищому рівні. А 19 грудня РНБО провела нараду про стан виконання свого ж рішення щодо продовольчої безпеки.

Нагадаємо, що у двомісячний строк на виконання згаданого указу президента України уряд мав впровадить програми фінансової допомоги на деокупованих та постраждалих від бойових дій територіях, зокрема — суб'єктам господарювання в галузі тваринництва у вигляді часткової компенсації вартості закупівлі племінного матеріалу, а також молодняка худоби та птиці. Мінагрополітики разом з Міністерством громад і територій у цей термін мали опрацювати заходи з заохочення збільшення поголів'я великої рогатої худоби в сільськогосподарських підприємствах та створити умови для розвитку молочного скотарства у фермерських господарствах. А ще — відповідні міністерства мали запропонувати концепцію Державної цільової економічної програми на період до 2033 року, де мають бути кроки по покращенню стану продовольчої галузі, молочної в тому числі.

Поки рішень немає, ситуація в галузі погіршується. Це непокоїть учасників ринку, і вони готові долучитися до розробки цієї концепції у вужчому колі — "бізнес-влада" заради спасіння галузі.

"Ми вітаємо те, що РНБО готова слідкувати за виконанням доручень президента України щодо забезпечення продовольчої безпеки, але наполягаємо на тому, щоб цей контроль був на всіх етапах та ланках виконання цього рішення", — коментує участь у нараді РНБО виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур. Молочні підприємства, за його словами, готові допомогти напрацювати такі кроки для молочної галузі. Ба більше — вони готові інвестувати в збільшення пропозиції молока, але за гарантій підтримки з боку держави.

Як виправити ситуацію в галузі?

В СМПУ підрахували, що з 2015 року по 2023 рік поголів’я молочних корів в Україні зменшилось в 1,7 рази — з 2,2 до 1,3 млн. Найбільше падіння поголів’я відбулося в домогосподарствах. Там кількість корів зменшилась за цей період вдвічі: з 1,7 млн голів до 822 тис. На фермах України теж негативний тренд, хоча й не таких суттєвий. Якщо в 2015 фермерські господарства утримували 505,1 тис корів, то в 2023 цей показник зменшився до 389,5 тис. Від фермерських господарств поточного року надійшло на переробку 2,8 млн тонн молока.

Щоб зупинити негативні тренди в галузі, потрібно збільшити промислове виробництво молока до 6 млн тонн на рік. Це означає, що наявне поголів’я у сільгосппідприємствах треба подвоїти майже до 800 тис голів. На це знадобиться не менше 3 років. Чому? Щоб виростити продуктивну телицю, яка даватиме якісне молоко, потрібно 3 роки, стверджують в СМПУ.

Якщо зараз нічого не робити, поголів’я й надалі зменшуватиметься, як і пропозиція молока молокозаводам. Відповідно, ціни на молоко перевершать його вартість в ЄС, а українці матимуть найдорожчі молочні продукти в Європі. Це спровокує ще більше зростання дешевого імпорту та зробить Україну імпорто залежною по стратегічно важливим для продуктової безпеки держави молочних продуктах. Що потрібно зробити, щоб цього не сталося?

Молочники вважають, що виправити ситуацію на ринку молока зможуть наступні кроки.

Перше — доступ до "дешевих" та "довгих" грошей, тобто — пільгове кредитування і не лише в державних банках. Це цілком доступна ціль для держави, якщо надати переробникам та виробникам молока перевагу у доступі до таких коштів. Потребу в них молочники оцінюють в приблизно 3 млрд євро з розрахунку на те, що кожен додатковий мільйон тонн молока вимагатиме інвестицій на рівні не менше 800 млн євро.

Друге — спецрежим пільгового адмініструванн ПДВ. Це рішення ще реалістичніше для держави, бо його суть в тому, що податок на додану вартість, який акумулюють виробники молока, на 50% спрямовуватиметься на спецрахунки. Не буде потреби закладати в бюджет додаткові кошти на дотації та компенсації фермерам — вони використовують власний ресурс для збільшення поголів’я. У випадку запровадження цього механізму, вже в 2024 році виробники зможуть витратити на збільшення пропозиції молока близько 2 млрд гривень.

Третє — розпочати боротьбу з фальсифікатом. Підраховано, що не менше 1 млн тонн молока, переважно від населення, молокозаводи втрачають, бо воно йде на так звану "сіру" переробку напівлегальними підприємствами, які пропонують ринку продукцію "no name" та ще й сумнівної якості. Таку "молочку" можна побачити на базарах та стихійних ринках, в підземних переходах. Ви не дізнаєтесь ім’я виробника та не зможете на нього поскаржитись, якщо у вас виникнуть проблеми зі здоров’ям після вживання його продукції. І тут держава ніяк поки що не контролює ситуацію, на жаль.

Важливо зрозуміти, що зі вступом України до Євросоюзу буде діяти вимога по простежуваності молока. Це означає, що молоко від населення молокозаводи приймати не зможуть, бо воно не має зрозумілої історії походження. Саме тому державі потрібно зосередитися на стимулюванні промислового виробництва молока, щодо якого діятимуть вимоги простежуваності та якості.

Чому нинішньої підтримки від держави недостатньо?

Гранти, які надає держава від міжнародних партнерів, використовують переважно невеликі виробники молока, бо їх сума невелика — 8 млн грн. Тому ця верства фермерів не зможе швидко перекрити дефіцит промислового молока, який існує. Державна програма пільгового кредитування, відома бізнесу як "5-7-9", дозволить лише поповнити обігові кошти середнім та великим фермам. Мова про інвестиції у збільшення виробництва молока тут поки що не йдеться. Чому? На наступний рік "в одні руки" держава надаватиме лише 150 млн гривень таких пільгових кредитів. Для порівняння — ферма на 4000 тисячі голів потребує не менше 40 млн євро, а це — не менше 1,6 млрд гривень.

"Ми вважаємо, що доступ до значних фінансов, пільгове оподаткування та боротьба з фальсифікатом, яку розпочне держава, в 3-5 річній перспективі зможе переломити ситуацію в молочній галузі. І молокопереробка забезпечить українських споживачів молочними продуктами за доступними цінами і в необхідних обсягах. Держава при цьому отримає додаткові надходження у вигляді податків від нових ферм чи модернізованих, які збільшать щорічний дохід та відрахування до бюджету", — прогнозує Арсен Дідур.