"Злодій у законі", депутат держдуми та шлейф убивств: що відомо про власників енергокомпанії, куди нагрянула СБУ

У вівторок, 22 листопада, стало відомо про обшуки СБУ української компанії VS Energy. Її власниками є російські олігархи Євген Гінер, Михайло Воєводін, а також віце-спікер держдуми Росії Олександр Бабаков.

Всі троє вже давно відзначилися на численних фінансових махінаціях та найманих вбивствах, скоєних у тому числі на території України, тож у ЗМІ давно отримали прізвисько "лужниківська ОЗУ", яка іноді замінюється на "лужніковська ФПГ (фінансово-промислова група)".

Організована фінансова група із Москви

Своє прізвисько – "лужниківські", трійця запрацювала завдяки місцю свого виникнення та первісної дислокації в особі московського спорткомлексу "Лужники", що формально належить футбольному клубу ЦСКА. У "лихі 90-ті", як і багато стадіонів, Лужники були віддані під речовий ринок, який був одним з найбільших у Москві.

Як було в ті непрості роки, ринок мав свій "дах": бандитський, в особі Михайла Воєводіна, якому Інтерпол приписує статус "злодія в законі", і політичний, яким став Олександр Бабаков, обраний згодом депутатом Держдуми, а нині – заступник голови Держдуми Росії.

Безпосереднім керуючим ярмарку був Євген Гіннер, який для зручності в 2001 році став президентом ФК "ЦСКА", якому власне і належали "Лужники". З того часу бізнес Євгена Гіннера, Олександра Бабкова та Михайла Воєводіна зростав і розвивався, причому не лише у власне росії.

Щоправда, не обходилося і без ексцесів, до яких ставився замах у 2005 році на сина Євгена Гіннера – Вадима, чиє авто зробили з автомата.

"Лужніковські" та Україна

В Україну Лужніковська ФПГ прийшла приблизно на початку 2000-х років, як вважали ЗМІ з подачі нині призабутого вже російського бізнесмена Костянтина Григоришина та його тодішнього партнера Віктора Медведчука.

Втім, для того ж таки Гіннера Україна була батьківщиною, адже до 1990 року він жив у Харкові, звідки за даними ЗМІ виїхав через неодноразові проблеми із законом, у тому числі – умовний термін за розкрадання державного майна.

Повернення Гіннера та його партнерів до України на початку 2000-х можна назвати тріумфальним. Через зареєстровану в Нідерландах компанію VS Energy ще за президентства Леоніда Кучми вони на приватизаційних конкурсах скупили контрольні пакети 7 обленерго. Також до їхніх рук потрапили ряд готелів у Криму – "Славутич", "Ореанда", "Русь", мережа "Прем’єр-палас".

Серйозні тертки за Озерку та наймані вбивства

Проте весь солідний імідж бізнесменів зіпсував їх четвертий, наймолодший "партнер" — Максим Курочкін, якого інакше називали ще Максом Скаженим за відому в кримінальних колах гарячу вдачу. Його покровителем у свій час називали главу МВС Росії Володимира Рушайло, що правда не мало офіційного підтвердження.

В Україні Максим Курочкін став відомим як творець "Російського клубу" у 2004 році, який проводив проросійську політику напередодні президентських виборів у 2004 році, спонсор Блоку Вітренко у 2006 році та фігурант низки кримінальних справ.

Найгучнішою справою став конфлікт навколо дніпропетровського ринку Озерка, за який 2006 року точилася неабияка боротьба з використанням насильства.

Як вважало слідство, саме в рамках боротьби за нього 19 березня 2006 року було скоєно замах на вбивство бізнесмена Геннадія Корбана, тоді ще не такого відомого як сьогодні і одного з партнерів групи "Приват". Вже у квітні правоохоронці заявили, що замовником замаху є якийсь громадянин Росії.

20 листопада 2006 року Максим Курочкін прибув до України і був одразу ж затриманий за підозрою у здирництві та перебував у в’язниці до своєї загибелі 27 березня 2007 року у дворі Святошинського районного суду Києва.

Перед цим було вбито кількох людей з оточення Максима Курочкіна: 16 грудня 2006 року загинув директор ринку "Озерка" Володимир Воробйов, громадянин Росії представляв інтереси Макса Скаженого. 17 березня 2007 року біля села Плюти під Києвом знайшли авто з тілами начальника охорони Курочкіна Олександра Харчишена та його знайомих – Дем’яна Топиліна та Анатолія Куриленка. Усіх трьох називали представниками силового крила бізнесу Курочкіна.

Офіційно вбивство Максима Курочкіна так не було розкрито, але перший заступник начальника департаменту карного розшуку МВС України Сергій Редька у 2010 році заявив, що вбивство замовив, найімовірніше, громадянин Росії.

Жодних прізвищ тоді так і не прозвучало, але оскільки Курочкін явно втратив над собою контроль на останніх судових засіданнях і став небезпечним свідком, не виключено, що у МВС України мали на увазі саме партнерів із "Лужніковської ФПГ".

Захід сонця лужниківських в Україні?

З 2014 року справи "лужниківських" в Україні пішли не найкращим чином, хоча вони й зберегли свої кримські готелі, 2019 року ДТЕК Ріната Ахметова у 2019 році купив у них "Одеса-" та "Київобленерго".

У підсумку зараз "VS Energy" належать 5 обленерго у Рівному, Житомирі, Кропивницькому, Чернівцях та Херсоні.

При цьому в самій компанії щосили оспорюють будь-який зв’язок з "колишніми власниками" в особі Олександра Бабакова, Євгена Гінера та Михайла Воєводіна і публікують новий список власників з 2014 року та засуджують російську агресію.

Насправді ж, "лужниківські", як і раніше, контролюють "VS Energy", просто переписавши свої частки в компанії на довірених осіб, у тому числі дружину Євгена Гінера — Марину Ярославську, яка стала громадянкою Німеччини.