Українське коріння "Кінг Конга". Легендарному фільму виповнилося 90 років (відео)

90 років тому на екрани США вийшов легендарний фільм "Кінг Конг", який став одним із ключових міфів Голлівуду – лише в Америці було знято п’ять сіквелів та рімейків. Як з’ясував "Телеграф", творці фільму Мерієн Купер та Ернест Б. Шодсак були безпосередньо пов’язані з Україною. Подробиці – у нашому матеріалі.

Легенда про гігантську мавпу

Історія про гігантську горилу, привезену на потіху публіці до Америки, і яка влаштувала формений погром у Нью-Йорку, свого часу стала сенсацією завдяки покадровій анімації, яка дозволяла поєднати в одному кадрі ляльок, макети та справжніх акторів, та безкрайнє нахабство творців фільму – режисерів Мерієна Купера та Ернеста Б. Шодсака на чолі з не менш легендарним, ніж сам Кінг Конг, продюсером Девідом Селзніком.

Звуковий кінематограф лише нещодавно перестав бути сенсацією (формат 35-мм плівки зі звуковою доріжкою став міжнародним стандартом лише за рік до прем’єри "Кінг Конга", у березні 1932-го). І хоча складнопостановочні та дорогі фільми на кшталт "Нетерпимості" (1916) Девіда Уорка Гріффіта або екранізації "Загубленого світу" (1925) Артура Конан-Дойла знімалися ще в епоху німого кіно, саме "Кінг Конг" – звуковий фільм із новаторськими спецефектами та великим бюджетом у 600 тис доларів став, по суті, першим блокбастером у сьогоднішньому розумінні.

Таке кіно виявилося дуже затребуваним. У країні панувала Велика депресія, і розчаровані люди, що втратили заощадження, роботу і безліч ілюзій, шукали забуття в кіно – така жорстока економічна криза збіглася із Золотим віком Голлівуду, коли на тлі загальної стагнації парадоксальним чином процвітало кіновиробництво.

І хоча сьогодні наївність цього фільму вражає уяву, а спецефекти викликають іронічну посмішку, "Кінг Конг" зібрав понад п’ять мільйонів — гігантську суму в теперішньому розумінні. За принципом "куй залізо, поки гаряче", Шодсак зняв у тому ж році продовження "Син Конга" — куди скромніше і за бюджетом, і за розмахом, і за прибутком. У 1976 році інший великий продюсер-мегаломан, Діно Де Лаурентіс ("Дюна" Девіда Лінча) зробив рімейк, який став культовим в СРСР завдяки радянському кінопрокату.

Наступні фільми у серії – новий рімейк фільму 1933 року від режисера Пітера Джексона (2005) та "Конг: острів черепа" (2017), який став приквелом "Годзіли", яку перезапустили 2014 року, також потрапили у вітчизняний прокат.

Український слід

Хоробрий військовий льотчик, кінодокументаліст, плідний кінопродюсер, успішний бізнесмен у сфері авіаперевезень та просто – авантюрист від Бога, Мерієн Купер познайомився з майбутнім співавтором, військовим оператором Ернестом Б. Шодсаком на українській землі, 1920 року.

На той час Купер встиг попрацювати журналістом, повоювати з загонами Панчо Вільї на мексиканському кордоні, вивчитися на військового льотчика та вирушити на Першу світову, де був збитий німцями, отримав сильні опіки та відсидів у таборі для військовополонених. Але коли звільнився, додому не поспішав, а записався добровольцем до польської армії, де створив ескадрилью імені Тадеуша Костюшка, до якої увійшов і Шодсак.

Під час Радянсько-польської війни на початку травня 1920 року Купер брав участь у Київській операції польської армії, коли кавалерії поляків вдалося ненадовго звільнити українську столицю від більшовиків, а у червні льотчики ескадрильї завдали серйозних втрат червоної кавалерії на річці Стир.

26 липня 1920-го Купера було збито під Рівне кавалерійцями майбутнього маршала СРСР Семена Будьонного, але незважаючи на поранення, пілот зміг посадити літак на житньому полі. Куперу пощастило, що того дня на ньому був чужий светр — рядового Френка Мошера, робітника з Чикаго, чиїм ім’ям він і представився червоним, уникнувши таким чином розстрілу.

На майбутнього режисера знову чекав табір військовополонених, але тепер радянський, де Купер відсидів 9 місяців. Цікаво, що у книзі спогадів, над якою він працював у полоні, Купер писав про Житомирщину: "У долині над річкою збирались групи українських хлопців і дівчат, пречудово одягнутих у прекрасний національний одяг. Сідали разом і в світлі місяця співали свої надзвичайно гарні українські думи та пісні, часом упродовж усієї ночі".

У свою чергу, спогади про Купера залишив Ісаак Бабель, кавалерист Будьонного та майбутній автор "Першої кінної".

"Збитий льотчик американець, босий, але елегантний, шия, як колона, сліпучо білі зуби, костюм в маслі і бруді. З тривогою питає мене: невже я вчинив злочин, воюючи з Радянською Росією …" — писав Бабель в "Конармійському щоденнику ".

Після двох втеч Купер примудрився дістатися Польщі через Латвію та Литву, де отримав з рук маршала Юзефа Пілсудського орден Віртуті Мілітарі – найвищу військову нагороду Польської республіки. Повернувшись до Америки, Купер зайнявся кінодокументалістикою разом із Шодсаком, але це вже, як кажуть, зовсім інша історія.

До речі, цікава деталь. У славетній сцені фінальної битви Кінг Конга з аеропланами на даху Емпайєр стейт білдінг Купер грає пілота, а Шедсак — кулеметника.

Нагадаємо, раніше ми писали про найкращі ролі головного кіногангстера Голлівуду Крістофера Уокена, якому виповнилося 80 років.