"Блакитний вогник": історія культової святкової передачі СРСР (фото, відео)

У спогадах жителів СРСР про Новий рік, крім традиційного олів’є на столі, фігурує і "Блакитний вогник". Програма стала одним із символів свята з 1964-го. До цього вона виходила не лише у новорічну ніч, а й у вихідні та інші свята.

Формат народився з молодіжного кафе, де виступали артисти, проводились дискусії та можна було побачити відомих людей того часу. Назва змінювалося, але суть залишалася колишньою — своєрідне "вікно" для радянських громадян, де вони могли побачити у невимушеній обстановці радянських селебріті. Наприклад, Юрія Гагаріна.

У "Блакитному вогнику" з’являлися і пересічні люди, і відображалася партійна політика. Наприклад, Йосип Кобзон співав "Куба — любов моя" в образі Фіделя Кастро. Окрему увагу глядачів привертали гумористичні номери Аркадія Райкіна, Лева Миронова та інших. Саме в цій програмі вперше виступили фігуристи та привернули увагу до цього виду спорту.

Наприкінці 80-х програма почала занепадати — змінила назву, потім формат. У 1987 році він вийшов у вигляді "збірної солянки" з різних виступів. Але програма виявилася затребуваною. З кінця 90-х її намагалися відродити, а 2018-го вийшла пародія — "Блакитний Ургант". У РФ наступником програми став "Новорічний парад зірок".

Раніше "Телеграф" писав про ТОП-3 страви із радянських фільмів у новорічному столі.