Як у Херсоні з нуля відновили державну владу і чому цей досвід може підійти для Криму

Звільнення Херсона та частини Херсонської області показало те, наскільки важливо було відновити роботу обласної адміністрації ще на етапі, коли регіон перебував під окупацією. Ця модель варто того, аби застосувати її у випадку із Кримом. Очевидно, українській владі, яка все частіше говорить про готовність звільняти півострів, вже зараз варто сформувати дієву адміністрацію, яка поки що діятиме на підконтрольній Україні території і приступить до роботи в Криму одразу після деокупації.

По Херсону було зроблено саме так.

З одного боку, відновлення державних органів влади на Херсонщині та у Криму не може бути тотожним з огляду на специфіку регіонів та тривалість окупації. З іншого – на Херсонщині все треба було починати заново, і так само доведеться робити у Криму.

Роботу "з чистого аркуша" у Херсоні та області президент Зеленський у серпні довірив Ярославу Янушевичу. Таким чином той приступив до виконання обов’язків за три місяці до деокупації міста і правобережжя. Це один з унікальних випадків в історії незалежної України, адже обласна адміністрація почала роботу фактично з нуля, не перебуваючи фізично на території самої області. У перші місяці Херсонська ОВА базувалася у Кривому Розі на Дніпропетровщині.

"Мене зустріли 6 співробітників обласної адміністрації. Це і була вся адміністрація Херсонської області. Шість з майже 600. П’ять заступників голови і одна помічниця керівника", – розповів уже пізніше Янушевич в інтерв’ю РБК-Україна.

Янушевич працював на посаді голови Херсонської ОВА близько шести місяців, які були переломними для регіону. Telegraf проаналізував, що вдалося зробити за цей час і як була відновлена робота державної влади.

До деокупації Херсона і правобережжя

Завданням перших днів стало складання докупи "решток" адміністрації та пошук місця, де можна з цією адміністрацією працювати. Колишні працівники ОДА окупованої області були розкидані по Україні та інших державах, ще частина залишалася в Херсоні. Постало питання про те, аби зібрати людей в одному місці. Оскільки більшість неокупованих і деокупованих на той час населених пунктів були розташовані в Бериславському районі з боку Кривого Рогу, то обласну адміністрацію саме тому перемістили до цього міста.

"У нас не було нічого, навіть олівців та паперу", – пригадує Янушевич.

Поступово вдалося відновити роботу ключових підрозділів адміністрації: наприклад, департаментів соціального захисту, фінансів, економіки, розвитку територій. Голова ОВА запропонував вивозити працівників з Херсона, в результаті деякі з них змогли виїхати з цінними базами даних та потрібною інформацією. Успішно вдалося вивезти навіть базовий сервер з бухгалтерського обліку. Це дозволило повноцінно працювати і виплачувати людям зарплату.

"Ну що він зробив? По-перше, його основна заслуга – він зібрав заново обласну військову адміністрацію, бо після окупації Херсонщини, ОВА, колишня ОДА, не працювала взагалі і не існувала як структура взагалі", – розповів головний редактор видання "Мост" із Херсона Сергій Нікітенко.

Одним з ключових питань на той час став навчальний рік, бо наближався вересень. Станом на початок навчального року ОВА налагодила освітній процес за дистанційною формою 200 закладів освіти. Уже після деокупації до закладів загальної середньої та професійно-технічної освіти вдалося поставити 2 626 ноутбуків для вчителів і 402 планшети для здобувачів освіти.

Три місяці, які передували звільненню Херсона і правобережжя, дозволили налагодити роботу ОВА. В результаті державний орган влади був готовим вже в перші дні деокупації переїжджати з Кривого Рогу до Херсона і там продовжувати роботу.

"Державна адміністрація мала бути у Херсоні попри все. Спочатку ми знаходились в тимчасовому приміщенні, без тепла і майже без світла. На жаль, там неможливо було забезпечити безпеку працівникам і згодом ми переїхали в підвальне приміщення", – згадує Янушевич.

Після деокупації Херсона і правобережжя

Янушевич – не надто медійна особистість. В інтерв’ю, яке дав уже у лютому, він поділися емоціями про ті перші дні після звільнення регіону. Зізнався, що найважчим випробуванням спершу вважав роботу у Кривому Розі, однак найважче виявилося уже в Херсоні, який опинився під постійними обстрілами.

"У нас є повідомлення про 700 зруйнованих і пошкоджених об’єктів. Але ця цифра дуже занижена. Більшість мешканців виїхали і не знають, що з їхнім майном, а якщо і знають – подати заяву не можуть", – розповідав він також наприкінці січня.

Тим не менше за перші тижні деокупації, серед іншого, вдалося повернути світло, воду, опалення, зв’язок і відновити більшість зруйнованих мостів.

Електроенергія у Херсоні з’явилася вже за півтора тижні після звільнення міста, в області станом на 28 лютого "Херсонобленерго" відновило світло у 104 з 228 населених пунктів. Подача води відновлена у 161 з 186 населених пунктів області.

Із 15 зруйнованих мостів проїзд відновили уже по десятьох.

У перші дні також постало питання про відновлення органів місцевого самоврядування, з якими ситуація була критичною – їх, по суті, не було. Відповідно до закону, голова ОВА мав створити військові адміністрації у громадах. Станом на 1 лютого вдалося створити 47 військових адміністрацій, які діють в межах 47 територіальних громад із 49.

Одним із тих, хто очолив новоутворені місцеві військові адміністрації, став волонтер Андрій Селецький. До звільнення Херсона та правобережжя він особисто вивіз з окупації більше тисячі людей. Після звільнення йому запропонували очолити Нововоронцовську селищну військову адміністрацію. У коментарі Telegraf Селецький розповів, що навіть сам здивувався, що його – волонтера без управлінського досвіду, але з бажанням працювати для громади – погодили на цю посаду. З головою ОВА, каже він, була максимально проста і швидка комунікація, яка не потребувала проходити "сім кругів пекла із заявами".

Очільниця Кочубеївської військової адміністрації Людмила Костюк згадує: "Річ у тім, що ми перша громада, яка була звільнена на Херсонщині повністю, це був кінець березня. Ми досить невеликий час були в окупації. І мені є з чим порівнювати те, як організовувалась робота тоді і зараз. Коли Ярослав Володимирович почав працювати, то перший візит був до нашої громади. Ті питання, які озвучувалися і ті проблеми, які ми самі не могли вирішити, були вирішені. Те, що стосується налагодження надання гуманітарної допомоги, – структуровано вивчали потреби. Робота колосальна. Я оцінюю позитивно. Коли його призначили начальником ОВА, то життя в деокупованих населених пунктах відновлювалося набагато швидше".

Серед інших результатів перших місяців деокупації були: відновлення роботи 81,5% закладів охорони здоров’я (орієнтовно 132 заклади); часткове або повне відновлення роботи усіх ЦНАПів у 13 територіальних громадах області; розгортання 60 пунктів незламності.

"Знаєте, я навіть не вдавався глибокої критики, бо це було не потрібно. Коли ставало питання ось цих так званих пунктів незламності, то я один з перших сказав, що це доволі небезпечно і треба їх усіх переводити в укриття. Мені було приємно, що він дослухався і саме ця робота розпочалась. Мені було приємно, що дослухались до інформації про мобільні укриття, про які я казав і які почали ставити в Херсоні", – розповів у коментарі для "Радіо Свобода" депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань.

Своїми враженнями поділився ще один депутат Херсонської облради, директор Херсонського обласного академічного театру Олександр Книга, який, до слова, пережив викрадення російськими окупантами. Книга розповів, як голова ОВА особисто приїжджав до театру, аби зрозуміти, в якому стані перебуває заклад.

"Ми намагалися швидко реанімувати роботу театру, вичистити, вимити його. Для нас було знаковим запустити роботу. Обладнали бомбосховище, зробили такий культурний хаб, де зразу почали працювати з дітьми, адже навіть не думали, що в Херсоні залишилось так багато дітей. Від обласної адміністрації ми отримали величезний потужний генератор – такий, що маємо змогу забезпечити роботу театру в будь-якій ситуації. Отримали кілька ноутбуків, тому що орки покрали у нас комп'ютерну техніку", – розповів Книга.

Один із пунктів незламності запрацював на базі Херсонського державного університету. Ректор ХДУ Олександр Співаковський у коментарі для Telegraf розказав, що іще до звільнення області налагодив телефонне спілкування з головою ОВА. Перші їхні комунікації стосувалися здебільшого фінансових питань, пов’язаних з життєдіяльністю університету, і за цей час у Співаковського склалося враження про "діловий підхід" очільника військової адміністрації. Після деокупації Херсона зустрітися вже змогли особисто.

"У мене була з ним розмова сорок хвилин. Я вам скажу, це змінило абсолютно моє уявлення про нього. Я зрозумів, що переді мною абсолютно нормальна, прагматична, ефективна і професійна людина", – згадує Співаковський. Після цієї розмови голова ОВА зустрівся особисто і з колективом університету.

"Вже після цього були обстріли, в результаті яких в університеті розбилися вікна. Він присилав людей, допомагали нам закривати вікна. Вирішили також питання по відкриттю пункту незламності. І те, що він зараз працює, – це наша спільна робота", – каже ректор.

Виникало безліч питань, які місцевим бюджетам були не під силу. Янушевич, який ставив собі за мети навідатися в усі можливі куточки області, приділяв їм значну увагу. Так було, зокрема, і з водонапірною баштою в с. Кочубеївка, що забезпечувала водою чотири населених пункти. Башта потребувала заміни ще до війни. Під час обстрілів отримала додаткові пошкодження… Місцеві мешканці кажуть, що завдяки Ярославу Янушевичу були знайдені кошти і башту замінили.

Видача гуманітарної допомоги

Від початку звільнення Херсона та правобережжя видача гуманітарної допомоги відбувалася абсолютно хаотично, констатує Сергій Хлань. Уже згодом цей процес вдалося впорядкувати. ОДА налагодила координацію роботи з благодійниками і волонтерами, серед яких: агентства ООН та їхні кластерні партнери, Всесвітня Продовольча Програма, UNICEF, USAID, Світова Центральна Кухня (World Central Kitchen), Фундація Олени Зеленської, Фонд Сергія Притули, Mission Ukraine, Добробат, Save the Children, Water Mission, Корона князів Острозьких.

"Янушевич спершу сам прийшов до нас поспілкуватися і сказати, що якщо є можливості – допомагайте. Я попросила, щоб мене з’єднали з людиною, яка чітко знатиме потреби і швидко допомагатиме з комунікацією. Це була ідеальна співпраця: все чітко, ясно, вчасно, оперативно. Також попросили сконтактувати з головами всіх звільнених громад… Ми допомагаємо там, де уваги держави чи місцевого самоврядування не вистачає. Так і працювали", – розповіла Катерина Вікторенкова, яка керує гуманітарним департаментом у Благодійному фонді Сергія Притули.

"До нас почали активно заходити міжнародні донори, благодійні фонди. – Розповідає Людмила Костюк. – Раніше гуманітарна допомога була, але вона не була такої збалансованою, бо це були в основному продукти харчування. Громада потребувала також гігієнічних засобів, будівельних наборів. Коли прийшов Ярослав Володимирович, це вже було налагоджено. Надавалося вже згідно з нашими потребами".

Засновник благодійного фонду "Іскра добра" Олег Бібіков каже, що за весь час роботи з Херсоном його фонд завіз туди близько 15 вантажівок продуктів, величезну кількість буржуйок, газових балонів тощо. В ОВА їх завжди попереджали, якими шляхами краще їхати.

"Ми з Чернігова і територію не дуже знали. Тим більше не знали, де заміновано. Голова ОВА відразу дав мені власний номер телефону. Коли якісь питання виникали, я його набирав і він оперативно допомагав. Було таке, що ми їхали вночі, уже комендантська година наступила, а ми не змогли із села виїхати. Я його набрав і нам швидко допомогли", – згадує Олег Бібіков.

Представник литовського БФ "Корона князів Острозьких" Роман Бережний – один з тих, хто дуже багато їздив по Херсонській області з моменту деокупації. Перше його враження від побаченого – що місто опинилося на межі виживання.

"А далі ми бачили, наскільки сильно змінюється ситуація. Ми постійно були на контакті з управліннями економіки, соціального захисту і старалися допомагати там, де це було найнеобхіднішим. Команда була дійсно дуже професійна, і ми продовжуємо працювати з багатьма людьми, які залишились у команді нового голови ОВА. Сподіваємося, що новий голова продовжить те, що почав Янушевич. Велике досягнення так згуртувати колектив і працювати навіть на позитиві. Ви ж розумієте: коли над тобою літає і прилітає, то ходити на роботу і залучити людей – дуже складно. Тим не менше, вдалося дуже багато", – вважає Роман Бережний.

Хто такий Ярослав Янушевич

Як ми уже згадували, Янушевич не надто медійна персона в українській політиці. Більшу частину свого життя він пропрацював у державному управлінні.

Був заступником голови Державного комітету фінансового моніторингу, заступником голови Державної податкової адміністрації України, заступником голови Державної міграційної служби України, заступником голови Державної фінансової інспекції.

Очолював Держпідприємство "Документ" і на цій посаді здійснив реформу паспортних столів, завдяки якій по всій Україні діють зручні офіси "Паспортного сервісу".

Після державної служби перейшов у бізнес. Отримав диплом МВА у Міжнародному інституті менеджменту за програмою Senior Executive MBA (SE MBA) для власників бізнесу та керівників вищої ланки великих компаній.

На посаду голови Херсонської ОВА був призначений як управлінець, який зможе налагодити роботу цього державного органу в критичний період. З Херсона відкривається дорога на Крим і вже незабаром на цьому напрямку може бути гаряче, а отже тепер у регіоні потрібні люди, які мають більше воєнного досвіду. Тим часом управлінський досвід, застосований для деокупованої Херсонщини, теж пора потроху накладати на Крим.