"На поверхні вулкана складається враження, що ти на іншій планеті", – як працюють українці в одному із найнебезпечніших місць Землі (фото)

"Телеграф" поспілкувався з українськими льотчиками, які на вертольоті підбираються до жерла вулкана на висоті понад 3 кілометри

Про існування в Демократичній Республіці Конго вулкана Ньірагонго багато наших співвітчизників вперше дізналися в травні нинішнього року, коли він вкотре почав вивергатися і поставив під загрозу життя мешканців міста Гома, розташованого лише за 20 км від небезпечної гори.

При цьому потоки лави випливали не тільки з кратера, але і з тріщин на південному схилі вулкана африканських гір. Тоді від пожеж постраждали будівлі на околиці міста, кілька людей загинуло, а тисячі жителів евакуювалися, зокрема, й до сусідньої держави Руанда.

Лава мало не накрила аеропорт

Потоки вогняної лави зупинилися лише за 800 метрів від міського аеропорту, де, до речі, дислокується миротворчий контингент – 18-й окремий вертолітний загін Місії ООН з українськими військовослужбовцями. Усіх 250 осіб та техніку було евакуйовано з табору миротворчих сил України. Крім того, наші вертолітники на Мі-8 допомагали вивезти у безпечні райони громадянське населення та персонал Місії ООН.

"З моменту виверження вулкана екіпажі перевезли 1420 осіб, понад 33 тонни вантажу, наліт у небі Африки за період надзвичайної ситуації склав близько 300 годин", – так звітували за підсумками рятувальної операції наші миротворці.

Миротворці щодня виконують різні завдання Місії ООН, у тому числі перевезення особового складу, транспортування вантажів, супровід чиновників, а також евакуацію поранених та травмованих. А нещодавно їм довелося виконувати інше, не лише відповідальне, а й цікаве завдання.

"Українські вертолітники здійснили посадку на кратер вулкана, що діє, — повідомив помічник командира 18-го окремого вертолітного загону зі зв’язків із засобами масової інформації Олександр Савченко. — Миротворці загону забезпечили роботу вулканологів на поверхні одного з найбільш активних вулканів Африки — Ньямлагіра".

Хмари залишаються під ногами

Олександр Савченко пояснив, що основа Ньямлагіри зливається із сусіднім вулканом Ньірангонго гірського хребта Вірунга, який, своєю чергою, є національним природним парком і входить до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Своєчасне вивчення та прогнозування майбутніх вивержень вченими дозволяє завчасно попередити місцеве населення про потенційну небезпеку, адже по сусідству з вулканом, що діє, тільки в Гомі проживає близько двох мільйонів осіб.

Командував екіпажем досвідчений та висококваліфікований пілот — командир 18-го окремого вертолітного загону полковник Євген Вакуленко. Він уже працював із вулканологами під час своєї минулої ротації.

"Особливістю таких завдань є виконання польотів на досить великих висотах. Наприклад, висота Ньірангонго досягає 3470 метрів, а Ньямлагіра — 3058 метрів, що значно ускладнює техніку пілотування вертольота. Але весь наш льотний склад має необхідні навички для виконання таких завдань, тому це не проблема", — цитує командира наш співрозмовник.

Як пояснив "Телеграфу" Олександр Савченко, українські вертолітники доставляють вулканологів на кратер вулкана не вперше — Місія ООН доручає виконання цього льотного завдання 1-2 рази на рік. Все залежить від вулканічної активності та необхідності для самих вулканологів. Пілоти повинні доставити вчених до зазначеного пункту та стежити за зміною погодних умов, щоб не застрягти там на невизначений час.

"Зараз обидва вулкани поводяться дуже тихо. Та лава, яку зараз можна побачити на Ньямлагірі, знаходиться значно нижче за рівень, який був раніше. У Ньірагонго лавового озера не видно взагалі, а значить, ми чекаємо його повернення. Тоді можна буде зробити якісь-то прогнози, а коли це станеться – поки що невідомо", — підсумував результат експедиції вулканолог Даріо Тедеско.

Гірське повітря пахне сірою

Олександр розповів також, що здійснити посадку можна лише на вулкан Ньямлагіра, який має більш плоску поверхню. Вулканологи також стежать за активністю сусіднього Ньірагонго, який за останнє століття забрав сотні життів. Але його поверхня непридатна для посадки гелікоптера, тому що він має гостру конусну форму.

Щоб здійснити всі необхідні дослідження, вулканологам доводиться підійматися ним пішки приблизно 5-6 годин. Саме для таких експедицій на вершині вулкана збудовано маленькі дерев’яні будиночки, в яких вони можуть заночувати. Звичайно, користуються ними не тільки вони, а й поціновувачі екстремального туризму, які за солідну суму приїжджають сюди побачити вулкан, що діє, і переночувати поблизу кратера.

Цікаво, які відчуття зазнає там людина?

"Коли опиняєшся на поверхні вулкана, таке враження, що ти на іншій планеті. Це неймовірні відчуття, які однозначно запам’ятаються на все життя. Прохолодне гірське повітря пахне сірою, а висота 3000 метрів над рівнем моря дає себе відчути нестачею кисню", — згадує Савченко.

Логічно запитати, а чи не прихоплюють українські хлопці із собою як сувенір фрагменти вулканічної лави? Як вона виглядає, наскільки складно її відколоти?

"Застигла лава хрумтить під ногами, як свіжі вафлі, тому взяти шматочок собі на згадку взагалі не проблема. Багато хто так і робить", — відповів військовослужбовець.

Після закінчення миротворчої місії розплав гірських порід та шматочок сталактиту із центрально-африканської республіки вирушать у багажі власника в Україну.

Загалом з початку чергової ротації миротворці 18-го окремого вертолітного загону здійснили 964 польоти, загальний наліт яких становив 768 годин. За цей час було перевезено 3874 пасажири та понад 120 тонн вантажу.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що на тлі загрози вторгнення РФ в Україну зібралися військові радники США.