Розкрито особливу роль Вірменії у військово-стратегічному альянсі Ірану та РФ

Попри створення прем’єром Пашиняном враження переорієнтації на Захід, маса фактів, що легко перевіряються, однозначно свідчить: Вірменія не просто виконує роль великого хаба поставок до РФ санкційної продукції та бази військово-технічного постачання агресії проти України, а й служить військово-логістичною опорою російсько-іранського альянсу.

Вірменія – Іран

За рік війни в Україні президент Ірану Раїсі 8 разів робив заяви про важливість відносин з Вірменією та виступав за їхню активізацію. "Іран вважає Вірменію близькою та дружньою країною", — зазначив він 2 червня. "Вірменія має намір розвивати відносини з Іраном максимально можливою мірою і в усіх областях", — вторив йому 1 жовтня вірменський прем’єр Пашинян. "Безпека Вірменії – це безпека Ірану", — оголосив 20 жовтня глава МЗС Ісламської Республіки. Наступного дня його вірменський колега наголосив, що відносини двох країн започатковані "на глибокому розумінні наших спільних природних державних інтересів". 11 лютого поточного року президент Хачатрян підтвердив: "Республіка Вірменія прагне розширювати та поглиблювати взаємовигідну співпрацю з Іраном".

30 жовтня Міноборони Вірменії визнало, що Іран постачав ударні дрони, і того ж місяця іранці безоплатно передали вірменам 600 ракет. А 1 листопада Пашиняна приймали у Тегерані: було підписано меморандум про взаєморозуміння та співпрацю у сфері енергетики.

Символічно, що саме на тлі війни в Україні різко підвищився товарообіг між двома країнами: у 2022 р. експорт з Вірменії до Ірану склав $111,2 млн – на 70% більше за показники попереднього року; іранський імпорт до Вірменії становив $599,7 млн – збільшення на 37%.

Про рівень підтримки офіційним Єреваном теократичного режиму свідчить промовистий факт, що залишився непоміченим на Заході: невдовзі після звірячого придушення протестів в Ірані, однією з головних причин яких була жорстка дискримінація жінок, дружина прем’єра Вірменії Акопян відвідала Тегеран. Там 18 січня вона взяла участь в організованому владою "Першому міжнародному конгресі впливових жінок". 27 лютого глава МЗС Ірану відзначив її участь у цьому важливому для режиму заході.

Не менш показово, що за півтора місяці до того, 24 листопада, Вірменія виступила проти резолюції спеціальної сесії Ради Генасамблеї ООН з прав людини, що має назву "Погіршення становища прав людини в Ісламській Республіці Іран". У ній наголошувалося на "необхідності притягувати за порушення прав людини до відповідальності".

Перелічені факти переконливо розкривають справжні зовнішньополітичні пріоритети Єревана – значно сильніше, ніж заяви окремих офіційних осіб про прагнення переорієнтації на Захід.

Вірменія — РФ

23 листопада російські агресори обстріляли ракетами пологове відділення лікарні у Вільнянську Запорізької області (загинуло новонароджене немовля), житловий будинок та поліклініку в Куп’янську Харківської області (двоє загиблих), житлові будівлі у Києві та Вишгороді Київської області (7 загиблих), а також Полтавську, Вінницьку, Львівську область, Одесу, Дніпро та Маріуполь. Того ж дня прем’єр Пашинян приймав Путіна в Єревані, звертався до нього "шановний Володимир Володимирович" і по-діловому тиснув руку. Воно й не дивно, адже ще 12 червня Пашинян наголошував: "Успішне партнерство в економічній, військовій… галузях повною мірою відповідає інтересам розвитку союзницьких відносин Вірменії та Росії". "Росія — стратегічний партнер і союзник Вірменії", — підкреслив вірменський прем’єр через два дні. "Позиції наших країн з принципових міжнародних питань близькі або збігаються", — заявив віцеспікер парламенту Аршакян 11 липня. "Росія є найближчим партнером та стратегічним союзником Республіки Вірменії", — повторив глава уряду 7 вересня. 2 листопада спікер парламенту Симонян із гордістю зізналася: "Я можу впевнено заявити, що нинішній уряд Вірменії є одним із найпроросійськіших".

З початку війни в Україні Пашинян 5 разів відвідував РФ, 6 разів зустрічався з Путіним та 18 разів (!) спілкувався з ним телефоном.

На тлі агресії проти України інтенсивно зміцнювалося військове партнерство: Москву відвідали міністр оборони Вірменії (4 рази), секретар Ради безпеки (двічі), начальник Генштабу. У вересні було проведено спільні військові навчання, у грудні – підписано угоду про військове співробітництво на 2023 р. А вже у лютому поточного року Комісія з питань оборони та безпеки парламенту Вірменії ратифікувала угоду про співпрацю спецслужб двох країн у галузі інформаційної безпеки – дуже символічно на тлі об’єднання зусиль України із західними партнерами у цій сфері з метою протидії загрозам з боку РФ.

На тлі війни в Україні товарообіг Вірменії з РФ буквально "злетів": у 2022 р. вірменський експорт до РФ становив $2.4 млрд – на 185.7% більше за показники 2021 р.; російський імпорт до Вірменії становив $2.6 млрд – збільшення на 44.5%. 2 лютого поточного року Пашинян із задоволенням констатував: "У наших торговельно-економічних відносинах є хороше і велике зростання". Він зазначив "особливу особисту роль Володимира Путіна… у цій динаміці".

Але йдеться не просто про збільшення вірменського експорту до РФ: за даними західних офіційних осіб, держструктур та дослідницьких центрів, Вірменія служить одним із головних російських хабів із закупівлі в обхід санкцій продукції в ЄС та Східній Азії. Особливо активно через неї здійснюється паралельний імпорт мікрочіпів, смартфонів, автомобілів. "Нові ланцюжки поставок через Вірменію… були створені протягом кількох днів після ведення санкцій і знадобилося кілька місяців для їхнього розширення", — наголошувалося в лютому 2023 р. у доповіді Європейського банку реконструкції та розвитку. У тому ж місяці прем’єр Латвії Каріньш оголосив, що Єреван не дотримується режиму санкцій. 2 березня у спільному документі Мін’юсту, Мінторгівлі та Казначейства США Вірменію названо серед "перевалочних пунктів, які зазвичай використовуються для незаконного переправлення (санкційних) товарів обмеженого доступу до Росії та Білорусі".

Вірменія активно сприяє РФ в обході санкцій у імпорті товарів громадянського споживання. У вересні Мінфін США опублікував детальну інформацію щодо участі вірменської компанії у закупівлях іноземного обладнання для російської військової промисловості. У жовтні Bloomberg оприлюднив свідоцтва про постачання через Вірменію компонентів європейського обладнання, які потім використовуються в російській військовій техніці. Таким чином Вірменія виконує роль не тільки логістичного хаба, а й центру військово-технічного постачання агресії путінського режиму проти України.

28 листопада польський журнал New Eastern Europe зазначав: "Іран підтримує війну Росії проти України за підтримки Вірменії, яка допомагає Москві обходити санкції, поставляючи іранські безпілотники та ракети через вірменський повітряний простір та аеропорти. Iran Air Cargo, дочірня компанія Iran Air, здійснила польоти з єреванського… аеропорту "Звартноц" до Москви 4 і 5 вересня, після двох попередніх рейсів 21 і 29 серпня. Літаки Іл-76МД російських ВПС також використовувалися для транспортування іранських безпілотників через Єреван, Росія використовувала ці іранські безпілотники і ракети для терористичних атак на українську інфраструктуру … у Вірменію влітку 2022 р. Він попереджав триматися подалі від тісного військового союзу між Іраном та Росією, але Вірменія проігнорувала".

Ці дані, оприлюднені великим ЗМІ, афілійованим з урядом Польщі та Єврокомісією, свідчать: Вірменія також виконує функції військово-логістичної бази російсько-іранського альянсу у війні проти України.