Вчені Університету штату Юта повідомляють про масштабний експеримент із вододілом сильно зруйнованих потоків в Орегонському басейні річки Джон Дей.
Вони створили аналог бобрової дамби, що спонукало бобрів на будівництво власної греблі, яка принесе користь популяції форелі, що під загрозою. "Так чи інакше, боброві греблі приносять велику користь для лосося та форелі" — повідомляє еколог Нік Боувес, власник екологічного дослідницького центру в Юті, який обіймає посаду професора кафедри водозбірних наук.
За його словами, у США щорічно витрачаються мільярди доларів на роботи з відновлення річок, проте на боброві греблі практично не звертають уваги через невелику кількість доказів їхньої ефективності. "Це може бути пов’язане з малими масштабами досліджень, спрямованих на вивчення відновлювальних процесів", — говорить Боувес.
"Тому ми провели масштабний експеримент, порівнюючи наслідки споруд штучних дамб з регіонами, де такі споруди не зводилися. Боувес є провідним автором статті, опублікованої 4 липня в журналі Nature’s, про експеримент, що проводиться протягом семи років у басейні річки Колумбія. На початку 19- го століття цей регіон кишів популяціями бобрів і сьомги, проте подальша діяльність людини, в тому числі і винищення бобрів, призвели до масштабного зниження популяції риб.Боувес повідомив, що ці дії також погіршили течії річкових потоків, змістивши русла вниз, відключивши їх від заплав позбавивши великої кількості рослинності, він зазначає, що бобри будують свої греблі в так званих різьблених траншеях, проте через відсутність достатньої кількості деревних матеріалів їх спорудження зазвичай протягом року зазнають невдачі.
"Ця екологічна проблема всюдисуща і спостерігається не лише в басейні річки Колумбія, а й у всьому світі", — наголосив Боувес. "Вона приводить у дію цілий ланцюжок наслідків, що призводить до руйнування довкілля та скорочення популяцій риб та інших річкових мешканців".
Для проведення експерименту дослідники збудували аналоги бобрових гребель, встановили в русло річки дерев’яні стовпи, і перекрили гілками зазори між стійками. Такі споруди зводилися по всій території, що досліджується, в радіусі 32 кілометрів.
"Наша мета полягала в тому, щоб заохотити бобрів у будівництві на стабільних структурах, які суттєво збільшують тривалість дії греблі", — розповів Боувес. "Ми очікували, що це призведе до збільшення рослинності поблизу потоку та поліпшення місця проживання риб".
Варто зазначити, що тваринам така ініціатива вчених припала до душі і вони швидко зайнялися будівництвом платин. "На нас справив враження той факт, що річкові потоки за дамбами з’явилися дуже швидко, а в заплави почала надходити вода", — зауважив Боувес.
Через деякий час екологи зафіксували збільшення кількості риби та поліпшення якості довкілля в порівнянні з місцями, де експеримент не проводився. "Це, мабуть, єдине дослідження, що демонструє, що відновна діяльність бобрів може бути життєздатною та ефективною стратегією для відновлення річкових потоків і збільшення популяції водних жителів. З такою кількістю водойм, які потребують відновлення, ми повинні дивитися у бік більш економічних та перевірених засобів, а бобри можуть зробити велику кількість роботи за нас" — підсумував Боувес.