Скандальний нотаріус, російський військовий та луганський “детектив”: як хитра схема позбавила українця батьківської квартири

В схемі є всі класичні ознаки рейдерства, шахрайства та "кумівства"

"Схематози", чи так звані незаконні випадки відчуження майна, вже майже стали буденністю для українців. Але є випадки, коли вони стають просто-таки кричущими та плюндрують самі основи демократичного суспільства, які декларує Україна. Саме одна з таких схем стала предметом дослідження нашої редакції. І в ній є всі класичні ознаки рейдерства, шахрайства та "кумівства".

Починаючи з 2015 року і до сьогодення, жертвами цієї афери ставали звичайні українські громадяни-трудівники. Не олігархи, посадовці чи нечисті на руку підприємці, а такі ж самі люди, як ми з вами, чий захист опинилася поза державою…

Та давайте послідовно про події та учасників.

Що було раніше?

Ще з далекого 2015 року в Деснянському районному суді міста Києва перебуває справа за номером 754/3142/21 (впровадження 2/754/3493/21). Фігурантом цієї справи виступає так званий нотаріус — Криворучко Віктор Петрович. У 2015 році він опинився під прицілом Дарницького управління поліції через зловживання посадовими обов'язками, адже пан нотаріус був фактично "спійманий за руку" на підробці документів під час незаконної перереєстрації права власності на земельну ділянку.

03 лютого 2021 року Дарницьким управлінням поліції Головного управління національної поліції у місті Києві внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021100020000355 щодо зловживання своїми повноваженнями приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком В. П. у вигляді підробки документів при незаконній перереєстрації права власності на земельну ділянку. — джерело.

Роки плинули, нотаріус Криворучко знайшов таки важелі впливу на систему правосуддя та покарання дивним чином оминув. Але вже у 2019 році він знову потрапив у фокус правосуддя. Вже не просто через дрібні підробки, а в досить великій рейдерській справі, та ще й за участі громадян країни-агресора під час війни…

Але що ж намагався захопити наш скандальний нотаріус? А не менш, не більш як величеньку офісну будівлю за адресою вул. Лобановського, 4а у столиці. Він став поплічником російських рейдерів, що діяли через представників терористичних угруповань "ЛНР" та "ДНР". На щастя, поліція швидко зреагувала на ситуацію і обличчя Криворучка знов потрапило до кримінальних новин.

Та попри те, що за рішенням Міністерства юстиції України з 02.12.2020 року в нотаріуса Криворучко був цілком анульований доступ до державного реєстру прав на нерухоме майно (наказ 4188/5), вже згодом наш фігурант цю ануляцію дивним чином відміняє, ще й у Господарському суді м.Києва (справа №910/4314/21). Тобто, схема має за собою ще більш впливовий бекграунд. Тому безкарність за схематоз при участі Криворучка й далі продовжувався та, очевидно, мав наступні складові:

• Сам нотаріус Криворучко В. П., як офіційний реєстратор на українській території.
• Держреєстратори, що фактично є учасниками українського законодавства, але перебувають та працюють на непідконтрольних територіях.
• Кінцеві бенефіціари, тобто, рейдери та кримінал з РФ та ОРДЛО.

Гадаєте, це були поодинокі випадки? Нажаль, ні! Історія триває…

Що маємо сьогодні?

З 2020 року нотаріус Криворучко зосередився на менш розголошених, але не менш болючих для українського суспільства, справах. Зокрема на рейдерстві приватної власності у звичайних громадян. Але знову ж таки за участі запроданців та колаборантів з РФ та ОРДЛО.

У 2020 році за участі Криворучка було відчужено приватну власність — квартиру в Києві, яку громадянин України Алєксєєв В.О. мав отримати у спадок від померлого батька.

За законом України громадянин Алєксєєв мав повне право отримати свій спадок після смерті батька, будучи єдиним спадкоємцем та маючи всі необхідні для оформлення процедури за законом оригінали документів на майно. Але не так склалося, як гадалося…

Криворучко В.П., всупереч Закону та здоровому глузду, в період прийняття спадщини громадянином Алєксєєвим В.О. після смерті батька, впровадив відчуження квартири-спадку через той факт, що квартира нібито вже було подарована громадянину РФ у далекому 1999 році, ще бабусею та дідусем спадкоємця, які вже давно померли.

За фактом розслідування цієї справи, виявилось, що вони нібито подарували своє київське майно громадянину РФ, кадровому російському військовому, ще в 1999-му році в АР Крим.

Тобто місцезнаходження майна в Києві, а старенькі дідусь з бабусею поїхали у Сімферополь, щоб там зробити дарування своєї квартири. Це ж цілком логічно, так? Так, для шахраїв така схема виглядає дуже логічною.

Нотаріус, яка нібито засвідчувала цей договір, в усній формі відповіла, що не посвідчувала даний договір. Та суд не став брати до уваги цей факт, адже вона (нотаріус), перебуває на нині окупованій території та її слова не мають ніякої сили. Ось так, оформляється "липовий" договір заднім числом на окупованій території — та й, як то кажуть, "кінці у воду".

А вже через 21 рік — громадянин РФ який нібито отримав у подарунок квартиру, цю власність подарував директору приватного детективного агентства "Лунний свєт", вихідцю з Луганщини Куракову А. В.

Погодьтеся, це навіть читається дивно, не те що усвідомлюється мозком. Така нечувана щедрість з боку громадянина російської федерації! І це в той час, як весь світ бачить, що військові з країни-агресора повз мікрохвильову піч або пральну машинку пройти не можуть… А тут — військовий з рф дарує жителю Луганщини цілу квартиру!

Коли пересічна людина чує про таку схему, то, не дивлячись на всю її складність, кожному вмить стає очевидним звичайний "схематоз" по незаконному "віджиманню" майна в простих громадян. Проте, чомусь не для українських слідчих органів, які відкривають кримінальне провадження, та в кінці кожного року його закривають з формулюванням на кшталт: "Неможливо встановити особу, яка в шахрайський спосіб заволоділа майном Алєксєєва В.О. (нашого законного спадкоємця)."

Якщо навіть кримінальні провадження, в яких встановлено, що Криворучко В. П. зловживає своїм становищем та підробляє документи, не несуть за собою кримінальної відповідальності для шахрая, то що вже казати про справи, де він фактично є третьою стороною та всього лише посвідчує "дарування" за підробленими документами.

Наразі чергова справа щодо випадку незаконних дій з боку нотаріуса Криворучко В.П. знаходиться в Оболонському районному суді м.Києва та проходить за номером 756/13553/20.

Що ж має суд наразі по цій справі?

• Оригінал свідоцтва про право власності на житло, що був виданий Фондом комунального майна Мінського району м. Києва особисто бабусі й дідусю Алєксєєва В. О. на підставі розпорядження №1959 від 09 серпня 1993 року.
• Висновки експерта щодо виявлення оригінальності свідоцтва про право власності, де вказано, що його було виготовлено за допомогою поліграфічного друку високого способу, без застосувань цифрових засобів друку.
• Докази щодо підроблення печатки нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу Яценко Л.І., яка нібито засвідчила у 1999 році перший договір дарування, що став предметом суперечки.
• Також до суду були надані дані почеркознавчої експертизи, які свідчать, що підпис нотаріуса Яценко Л. І. не належить їй особисто, а був сфабрикований.
• Офіційна відповідь Відділу з питань реєстрації місця проживання осіб Оболонської райради Києва, в якій зазначено, що громадяни Алєксєєв О. В. та Алєксєєва Г. С. з 1986 року були зареєстровані та проживали в м. Києві, а не за фіктивною адресою, наданою Криворучком та його поплічниками (що нібито вони мешкали в Сімферополі, де й нібито оформили акт дарування своєї квартири у м.Києві військовому РФ).
• Такі ж дані надало Головне Управління Пенсійного Фонду України щодо місця отримання пенсії громадянами Алєксєєвими з 1998 по 2001 рік — а саме, що пенсії ці громадяни отримували в м. Києві у поштовому відділенні № 211, у місті їхнього постійного проживання.
• Ще один доказ — це витяг з Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений МінЮстом 18 червня 1994 року, що діяв на момент укладання фіктивного договору. Згідно з ним, ніякі нотаріальні дії не можуть бути здійсненими щодо нерухомого майна, яке знаходиться поза межами дії нотаріуса. Тобто, ніякий кримський нотаріус не міг законно зареєструвати в Криму договір дарування квартири, що знаходиться в місті Києві.
• Довідка київського КП КМР "Київське бюро технічної інвентаризації" від 25.06.20, яка свідчить, що єдиними власниками квартири, що є предметом суперечки, було подружжя Алєксєєвих, а інформація про нібито власника-військового РФ з'явилася лише під час отримання у спадок квартири нащадком у 2020 році.

Маємо також наголосити на відсутності будь-яких оригіналів документів на спірне майно у відповідача Куракова по цій справі, коли квартира буцімто була подарована у 1999-му. В матеріалах немає ні копій паспортів "дарувателів", ні копії свідоцтва про право власності на квартиру — немає нічого, крім підробленого договору дарування, підробку якого було встановлено відповідною почеркознавчою експертизою та фактичною різницею печатки нотаріуса, яка нібито засвідчувала цей договір, бо зразок печатки цього нотаріуса в "Державному архіві вищих органів юстиції" зовсім не відповідає тій, що стоїть на документі.

Що буде далі?

Попри одіозну репутацію нотаріуса Криворучка та його зв'язки з ОРДЛО та РФ, справа й досі знаходиться в суді на розгляді. Ба більше — засідання постійно переносять, й так справа тягнеться вже третій рік поспіль! А поки що так званий "щасливо обдарований новий володар" квартири в Києві, луганський детектив Кураков, вільно розпоряджається фактично вкраденою ним квартирою, приходить на засідання та має наглість стверджувати, що він має повні права на цю нерухомість.

Тобто, попри війну та заяви уряду про те, що до громадян країни-агресора та власників майна в Україні з ОРДЛО будуть впроваджені суворі заходи, навіть у такій очевидній справі досі немає результату та справедливого рішення!

Скільки ще це свавілля та беззаконня буде продовжуватися? Невідомо! А поки що українці змушені страждати від нечистих на руку "нотаріусів" на кшталт Криворучка.

Адже це доволі дороге задоволення для простого українця — подати позов до суду щодо відчуження майна: треба сплатити 1% від вартості майна. Проводити експертизи документів та збирати інші докази, оплачувати послуги юристів та, власне, самі судові засідання. Для пересічного громадянина з середньою зарплатою це просто непідйомні суми.

16 листопада має відбутися чергове засідання по суті справи, де фігурують Криворучко та його поплічники. Але чи буде нарешті ухвалено справедливе рішення? Чи стане наша держава на захист простого громадянина Алєксєєва В. О.? Чи понесуть покарання "чорні ділки"?

Залишається наразі лише сподіватись….

А також сподіваємось, що наша публікація надасть поштовх правосуддю та застереже інших громадян від потрапляння у тенета таких "чорних нотаріусів" та вбереже їх від такої халепи.