Боротьба Зеленського з олігархами провалилася: що буде далі і при чому тут Разумков

Швидкої «деолігархізації», як того хотів президент, вже не вийде

Верховна Рада вже через кілька тижнів зможе повернутися до розгляду гучного законопроекту про деолігархізації. Він, нагадаємо, був прийнятий в першому читанні ще в середині літа, а на днях спікер Верховної Ради Дмитро Разумков на прохання кількох парламентських фракцій і уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денисової направив документ на перевірку до Венеціанської комісії. У президентській фракції вважають, що це не стане перешкодою до розгляду документа в залі і прийняття необхідних поправок. Детальніше про ситуацію в матеріалі «Телеграфа».

Хто ж такі олігархи?

1 липня парламент прийняв законопроект про деолігархізацію в першому читанні. На 13 сторінках документа, розробленого в Офісі президента спільно з Мін’юстом і віце-спікером парламенту Русланом Стефанчуком пропонувалося, щоб Рада національної безпеки і оборони (РНБО) визначала, хто в Україні є олігархом і вести реєстр таких осіб. Також в документі дається визначення про те, хто в Україні є олігархом. Секретар РНБО Олексій Данилов раніше заявляв, що детальний перелік осіб буде надано вже після прийняття документа.

В Офісі президента досить голосно заявляли про початок вибудовування нових правил боротьби з олігархами. В інтерв’ю «Телеграфу» радник голови ОП Михайло Подоляк заявляв, що буде презентована концепція системної роботи по олігархам, однак за кілька місяців цього так і не відбулося. Як і закрилася програма Юлії Мендель «Велика деолігархізація», яка одним сезоном виходила на каналі Ріната Ахметова "Україна 24". Як говориться в заяві каналу, після вже згаданого листа Людмили Денисової, в якому вона говорить про неконституційність законопроекту про олігархів, у програми зник предмет розгляду, так як деолігархізація в Україні «виглядає завершеною».

Хто буде вирішувати — олігарх ти чи ні?

Однак у Верховній Раді так не вважають, і до другого читання до документа подали 1257 правок. Зокрема, пропонується змінити орган, який буде визначати, чи відноситься фізична особа до числа олігархів, так як саме ця норма критикувалася найбільше. Особливо проти виступав спікер парламенту Дмитро Разумков. Саме він пропонував, щоб це робила не РНБО, так як там може бути конфлікт інтересів. Нардепи пропонують кілька варіантів того, як людину будуть вносити в список олігархів. Це можуть зробити:

• - Кабмін за зверненням РНБО, членів уряду або президента;
• - ВАКС за заявою Кабміну, РНБО, АМКУ;
• - НАЗК за зверненням АМКУ;
• - спеціально створена комісія при НАЗК;
• - Комісія з представниками міжнародних організацій.

Також, правками пропонують віддати більше повноважень НАЗК і накласти додаткові заборони на олігархів. За словами голови фракції «Голос» Ярослава Залізняка, багато доповнень в законопроект стосуються посилення контролю над ЗМІ, якщо там виявиться олігархічний вплив.

Гра Разумкова

Після того, як Людмила Денисова направила в Раду лист, в якому говорила про неконституційність законопроекту про олігархів і попросила відправити його на оцінку в Венецінаскую комісію, до її прохання приєдналися також і парламентські фракції: «Голос», «Європейська солідарність», «ОПЗЖ» і «Батьківщина». Незважаючи на прохання глави фракції «Слуга народу» Давида Арахамії не відправляти законопроект до «Венеціанки», спікер все-таки пішов на це, щоб «зняти всі питання до документа», як він пізніше заявив на форумі YES.

Неофіційно в «Слузі народу» прокоментували «Телеграфу», що тим самим спікер продовжує протистояння з Офісом президента, а конкретно, з Володимиром Зеленським.

«У них з Зе зараз найжорстокіший конфлікт, вони навіть не розмовляють. Тому він не забув скористатися можливістю і поламати плани ОП. Плюс до цього підключився Ринат Ахметов, який хоче «збити» законопроект. Все це відбулося не без його втручання. Він навіть програму ("Велика деолігархізація". — ред) сказав закрити, щоб не підігравати в цьому», — прокоментував не під запис один з нардепів.

Але в «Слузі народу» знайшли вихід з цієї ситуації, щоб не затягувати розгляд законопроекту.

Як розповіла «Телеграфу» нардеп від «Слуги народу» і член комітету з нацбезпеки, який є профільним для розгляду цього документа, Ірина Верещук, комітет все одно візьметься за розгляд всіх правок.

«Ми вирішили, як комітет, що починаємо розгляд правок. Безвідносно листа до Венеціанської комісії. Ми повинні спочатку визначитися з нашими внутрішніми питаннями, а потім вже дивитися на рекомендації зовнішніх партнерів. Розглядати в комітеті вже на цьому тижні, вона як раз для роботи в комітетах. Думаю, на це піде два тижні», — прокоментувала вона «Телеграфу».

Про те, що необхідно прийняти законопроект у другому читанні, під час форуму YES заявив і міністр юстиції Денис Малюська, так як «документ після другого читання сильно зміниться, а комісія не може це врахувати».

В опозиційних фракціях також вважають, що розгляд у Венеціанській комісії не стане перешкодою для прийняття документа.

«Практика, яка склалася в цьому скликанні, коли вони спочатку приймають закони, а потім їх виправляють, стала постійною, тому я не думаю, що це зупинить їх спроби протягнути його через сесійний зал. Але ми наполягаємо, що необхідні зміни в антимонопольне і антитрастове законодавство, де повинні бути розширені повноваження Антимонопольного комітету щодо визначення монопольного стану на ринку, і далі визначити, яким чином можна визначити розподіл цих монополій. Як це відбувається, наприклад, в США», — прокоментував «Телеграфу» замглави фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв.

Однак не під запис, депутати- "слуги" запевняють, що швидкої «деолігархізації», як того хотів президент, вже не вийде, а це значить, що доведеться або шукати компроміси, або відкладати цю ідею в довгий ящик.