Брудна історія: заради порятунку “Слуг” влада думає переносити вибори та залишати “мажоритарку”

«Слуги народу» розглядають можливість перенести дату чергових виборів до Верховної Ради та залишити мажоритарну систему, щоб провести до наступного парламенту більше своїх депутатів. І хоча частина співрозмовників у Верховній Раді каже, що за два роки влада може змінити свою думку, вже зараз ясно, що за теперішніх рейтингів отримати більшість партії Володимира Зеленського наступного разу не вдасться. А це означає, що потрібно шукати варіанти вирішення проблеми.

Докладніше про плани влади – у матеріалі «Телеграфа».

Конституція та суд

На нещодавньому спонтанному пресмарафоні президент Володимир Зеленський, відповідаючи на питання про можливе перенесення виборів, сказав, що це має вирішити Конституційний суд і що народні депутати «якщо захочуть, то звернуться туди». Зважаючи на пряму залежність партії «Слуга народу» від Банкової, після таких слів глави держави у політикумі серйозно заговорили про перенесення виборів. Низка високопоставлених співрозмовників у «Слузі народу» підтверджує «Телеграфу» такі наміри.

«Наразі шукають, хто підпише таке звернення до КС, бо політично це брудна історія. До нового року цього точно не робитимуть», — коментує співрозмовник у фракції, уточнюючи, що відповідальним за збір підписів буде голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

Річ у тім, що згідно з 77 статтею Конституції, чергові вибори народних депутатів відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради. Також у 76 статті Конституції написано, що термін повноважень парламенту – 5 років.

Піти раніше чи затриматися

Юридична заковика, на яку і хочуть спиратися в президентській політсилі, полягає в тому, що минулі вибори були дострокові, а значить, Верховна Рада відпрацює менше 5 років.

«Це буде перегляд терміну повноважень парламенту, бо несправедливо, що нинішнє скликання пропрацює не 5 років, а 4 роки, — коментує один із юристів у «СН». — Та й в інших фракціях не проти ще затриматись у цьому парламенті», — каже він.

Вигоди від такого перенесення виборів для влади є очевидними: по-перше, проведення парламентських виборів після обрання президента допоможе "Слузі" отримати більше кількості депутатських мандатів. Соціологічні опитування, які проводяться останнім часом, говорять про те, що рейтинг «Слуги народу» сильно впав і зараз перебуває на рівні 13-15%, а ось у Володимира Зеленського ситуація краща – у нього до 25% підтримки. Тому на хвилі можливого успіху від виборів президента якраз і оптимально було б провести вибори парламенту.

По-друге, якщо провести вибори вчасно, то є великий шанс отримати парламент, який буде в опозиції до президента.

І президент, і «Слуга народу» апелюють до Конституційного суду. Хоча, через конституційну кризу, що розгорілася ще минулого року, зараз у цій структурі немає лояльної Банковій більшості.

«Сама постановка перенесення виборів це все-таки про дострокові вибори. По парламентським виборам існує колізія через суперечливі норми Конституції. Виходить, якщо парламент розпочав свою роботу 29 серпня 2019 року, то з 30 серпня 2023 року починається п’ятий рік повноважень. Але до жовтня, до виборів, пройде лише два місяці цього п’ятого року повноважень. Цю колізію можна вирішити або КС (якщо буде таке звернення) або Центрвиборчкомом. Виборчий кодекс вказує, що вибори оголошує ЦВК після закінчення терміну повноважень ВРУ. А це, повертаємося знову, після п’яти років», — коментує «Телеграфу» нардеп і член регламентного комітету парламенту Павло Фролов.

А ось колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера каже, що жодних колізій у зв’язку із датою виборів немає, і бути не може.

«П’ятий рік цього дев’ятого скликання розпочнеться 29 серпня 2023 року. Те, що вони посилаються на 76 статтю Конституції, не означає, що п’ять років повноважень, які там прописані, слід розуміти буквально. Це просто термін дії представницького мандату. Це все одно, що ви в аптеці купуєте ліки, і там говориться, що термін їх дії рік, але це ж не означає, що ви цими ліками користуватиметеся більше часу? Партія влади, йдучи на вибори, розуміла, що вони обираються де-факто на 4 роки та 3 місяці. КС тут нема чого трактувати», — коментує він «Телеграфу».

Повернути скасовану мажоритарку

Ще одним варіантом, як отримати більше депутатів у наступному скликанні парламенту, у владі розглядається питання щодо відстрочення відмови від мажоритарної системи виборів.

З 1 грудня 2023 року в Україні набуває чинності новий Виборчий кодекс. Зміни проголосували ще за попередньої влади – влітку 2019 року, після довгих політичних баталій.

Тоді проголосували за довгоочікувані відкриті списки, прибравши мажоритарку, але з деяким застереженням. Виборці мають голосувати не лише за номер партії, а й за номер кандидата у списку. Що більше голосів набирає кандидат — то вище він піднімається за партійним списком. Але закріпленою буде перша дев’ятка списку — її формуватиме сама політична сила і голосувати за неї не треба буде.

У разі відстрочення набуття чинності цим рішенням, розрахунок влади простий: на довиборах до Ради, наприклад, перемагають виключно кандидати від партії влади.

Іноді це стає результатом договору з місцевими елітами або сумнівного підрахунку голосів, як це було на виборах по 87 округу. Там, як відомо, переміг ставленик "слуг" Василь Вірастюк. Про порушення в цьому окрузі постійно писала громадянська мережа «ОПОРА» та кандидати-конкуренти. Проте Вірастюк таки поповнив лави "Слуги народу" у парламенті.

Під куполом на Грушевської єдності із цього приводу немає.

«Зараз у владі 50/50 поділ із цього приводу. Одні думають залишити ту систему, яка є із закріпленою дев’яткою (згідно з новим Виборчим кодексом, — Ред.), а частина хоче повернути мажоритарку. Насамперед, нинішні мажоритарники. Але до виборів усе ще може сто разів помінятись», — коментує один із позафракційних депутатів.

На думку Магери, залишати мажоритарку не можна з кількох причин, зокрема й через неможливість сформувати повний склад парламенту.

«З погляду Конституції найоптимальнішим варіантом виборів є вибори за пропорційною системою. Тому що вона допомагає політичній структуризації Верховної Ради. Бо у парламенті обов’язково має існувати коаліція. Це ж сприятиме і стійкості уряду, — каже колишній заступник голови ЦВК. — Крім того, депутати складають присягу перед усім народом України, а не перед окремо взятим округом. Якщо залишиться мажоритарка, то ми не зможемо обрати повний склад ВРУ, 450 депутатів. Тому що не зможемо обрати депутатів у Криму, в окремих районах Донецької та Луганської областей. І ще одна причина – питання корупційності. Тому що "мажоритаркою" можна маніпулювати з підрахунком голосів»,- зазначив Магера.