Попри зростання бідності і безробіття, уряд вирішив підвищити тарифи на електроенергію вдвічі
Уряд Дениса Шмигаля ухвалив, мабуть, одне з найбільш спірних рішень за час повномасштабної війни, та й взагалі за час своєї каденції з 2020 року. Це рішення — підняти тарифи на електроенергію з 1 червня в 2 рази — з базових 1,44 до 2,64 грн/кВт-г без жодних диференціацій за категоріями. Крім того, не передбачається жодних компенсацій для соціально незахищених верств громадян. Мало того, що рішення сумнівне з точки зору закону (його мали ухвалити щонайменше за два тижні до набуття тарифами чинності), експерти кажуть: підвищення можна було уникнути, а економіка і люди до чергового зростання цін не готові. Утім, інтереси окремих олігархічних груп, вочевидь, переважили для уряду над економічною справедливістю.
Обрали найгірше
"Якби ми не ухвалили це рішення, то наступної зими ми були б без світла. Це рішення дасть нам можливість забезпечити стабільність роботи енергосистеми. На жаль, ми досі маємо втрачені суттєві потужності в генерації. Ми виходимо зі сценарію сьогодення до наступного опалюваного сезону", — так пояснив рішення про підняття тарифів міністр енергетики Герман Галущенко. За його словами, підвищення тарифів спричинили руйнування і пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок російських авіаударів.
Така мотивація була очікуваною. Ще на етапі, коли з’явились пропозиції Нацкомісії з регулювання енергетики підвищити тарифи до 2,88 грн/кВт-год, серед експертних коментарів на підтримку зростання тарифів звучали аргументи про те, що нинішні тарифи встановлені шість років тому, за цей час ціни на все виросли. Крім того, зростає також різниця між реальною ринковою вартістю електроенергії і її ціною для населення. Сьогодні реальна вартість кіловат-години — близько 6 грн. Різниця покривається за рахунок промислових споживачів і становить близько 140 млрд грн. на рік. Та під час війни промислове споживання впало ще більше, ніж у населення, тому грошей не вистачає. Плюс, "донором" дешевої енергії завжди був Енергоатом, а його найбільша станція зараз непідконтрольна Україні. Ще один аргумент — європейська інтеграція: в ЄС тариф жорстко не регулюється. Уряд відтягував підвищення як міг приблизно з кінця 2022 року. Однак нині тягнути вже нікуди.
За даними учасників ринку, уряд Шмигаля розглядав щонайменше 10 сценаріїв підвищення цін на електрику для населення. Серед них — і поступове зростання, і диференціація за обсягом споживання (до 250 кВт-год або до 1 тис кВт-год ціна нижча), і різке разове підвищення до реальної ринкової вартості (в 4 рази). Переміг сценарій "середньої жорсткості".
Якби уряд Дениса Шмигаля займався стратегічним плануванням, то проблему можна було б почати вирішувати задовго до сьогоднішнього критичного моменту. Наприклад, запроваджувати поступове підвищення цін протягом двох-трьох років. У період, коли економіка зростала, це було б не так болюче для гаманців простих людей. Крім того, уже давно час було розібратися з пільговим споживанням електроенергії — найбагатшими споживачами. Адже "компенсацію" різниці в тарифах уряд покриває як для середньої родини, яка споживає 350 кВт-год на місяць, так і для маєтку-палацу, який "напалює" до 10 тис. кВт-год. Поступове підвищення тарифу для багатих мало б передусім ефект соціальної справедливості, а також значно скоротило б дефіцит коштів. Хоча йдеться всього про 1% споживачів. Зрештою, якщо ціни піднімати для всіх — потрібно передбачити компенсації для найменш забезпечених верств, аби вони не відчули різкого погіршення рівня життя.
Однак усі ці логічні і розумні ідеї сьогодні розбиваються об воєнні реалії. Інфляція — знеціннення доходів населення — з початку вторгнення перетнула позначку 30%. Ситуація з безробіттям останні півроку не покращується — кожен п’ятий все ще не має роботи. Квола програма єРобота, схоже, взагалі не міняє ситуацію. За даними досліджень, 20% населення настільки бідні, що економлять на їжі. І ось в цій ситуації уряд Шмигаля ухвалює рішення запустити підвищення цін по одному з найжорсткіших сценаріїв. На покриття різниці малозабезпеченим верствам закладуть всього 8 млрд грн., чого критично недостатньо. Як зазначає автор "ДТ" Ігор Маскалевич, найкращим часом для підвищення тарифів був березень, коли після опалювального сезона платіжка суттєво "худне". А ще кращим — 2021 рік (коли економіка росла), додає експерт Центру Разумкова Максим Білявський.
Але популізм і небажання отримати "людський гнів" перемогли. А тепер додасться ще й ризик віялових відключень: через планові ремонти атомні енергоблоки будуть виробляти менше електроенергії, ТЕС і ГЕС так само знизять потужності. При цьому через спеку захочеться увімкнути кондиціонери, а зробити цього не вийде. Доведеться імпортувати дорогу енергію з Європи, що ще більше зажене енергокомпанії в борги. Та й про загрозу ударів ворога по інфраструктурі теж не варто забувати.
Що буде далі
Ціни на електроенергію — це не просто рядок в платіжці. Не будемо забувати, що з 1 липня уряд повертає довоєнні ставки оподаткування на пальне. Ціни на електрику для бізнесу — піднялися раніше. І ось ми отримуємо не що інше, як подорожчання всього спектру товарів і послуг — від продуктів до транспорту. Плюс нерозіграною залишається карта мораторію на підвищення цін на інші комунальні послуги — воду, газ, тепло. В їх собівартості "промислова" електроенергія уже дорожчає — і рано чи пізно виробники цих видів товарів поставлять перед урядом питання руба.
А це значить, що на додачу до і без того неслабкої воєнної інфляції, яку розкручує відсутність виробництв, відтік людей за кордон, відсутність нормального кредитування — ще 3-5 відсоткових пунктів "накинуть" енергоносії. І кількість тих, хто економить на їжі, може бути вже не 20%, а всі 30, чи навіть 40%.
Цілком імовірно, що це буде не останнє підвищення, адже від 2,64 до 6 грн/кВт-год ще великий простір для фантазії урядовців. При чому один з варіантів — зробити це до кінця року. Причина: "війна — хороший час для стрімких реформ". Тільки от якою ціною?
Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко вважає, що підвищення тарифів не відповідає ринковій ситуації. "Якщо дійсно по-чесному, то має бути ринкова ситуація. А якщо ринок, то протягом доби ціна в Україні змінюється від 1 гривні до 5 протягом різного часу доби. Воно може бути дорожче, а може бути так само, а може бути за певних умов навіть дешевше. У нас для населення діє фіксований тариф, а для індустрії є ринок, на якому електрика торгується. Якщо в Україні ввести чесні ринкові тарифи, а люди, які не мають грошей сплатити, мають отримати субсидію від держави – от тоді буде чесно і прозоро. А головне – це повністю обрізає корупцію в енергетиці", – пояснив Харченко.
В кишеню Ахметова
Ситуацію можна було б дещо пом’якшити, наприклад, за рахунок експорту електроенергії. У Європі кіловат-година коштує в 3-4 рази дорожче, ніж в Україні. Тож коли у нас утворюється надлишок, її можна спокійно продавати назовні, отримуючи валютний притік. Білявський, наприклад, вважає, що ці кошти можна було б разом з допомогою зарубіжних донорів акумулювати у спеціальному фонді для ремонту та відновлення пошкодженої ударами РФ енергоінфраструктури. І тоді підвищення можна було б розстрочити або пом’якшити. "Давайте дивитися правді в очі, у нас до війни була критична ситуація за показником енергетичної бідності. А зараз вона набагато погіршилася. Проблему можна вирішити за рахунок матеріальної підтримки та інших заходів. Тому потрібно шукати баланс між програмою ремонтів та фінансовим забезпеченням галузі", – зазначив експерт у розмові з РБК-Україна.
Інше питання, що експорт електроенергії пов’язують з корупційною схемою, коли її задешево купують в Енергоатома чи державного Центренерго, потім продають нібито в Молдову, а далі через "прокладку" — в Румунію. Там кінцевим збутом займається європейська компанія Ріната Ахметова, яка власне й отримує всю додану вартість. Варто також нагадати, що нещодавно ТЕС Ахметова отримали можливість брати пільгові безвідсоткові кредити на відновлення зруйнованої інфраструктури. І це попри мільярдні прибутки, які компанії олігарха отримували з України у попередні роки.
Трохи більше половини тарифу за електроенергію складає вартість генерації. Найбільшим приватним виробником є компанії того ж Ахметова. А оскільки кіловат-година на ТЕС від початку коштує дорожче, ніж у Енергоатома, та ще й останній буде менше її виробляти в найближчі місяці, то і підвищення тарифу принесе більше грошей саме генераціям ДТЕКу.
Тобто за відсутність вчасно проведених урядом Дениса Шмигаля реформ у сфері енергетики, небажання планувати і готуватися до криз заздалегідь, заплатять різким підвищенням тарифів прості громадяни, кожен п’ятий з яких без роботи. При цьому левова частка грошей піде у кишеню в без того найбагатшої людини України.