Проблеми з інтернетом і загальна ейфорія: що відбувається в Баку на тлі війни за Нагірний Карабах

Автор
Проблеми з інтернетом і загальна ейфорія: що відбувається в Баку на тлі війни за Нагірний Карабах

Повернення захоплених Вірменією територій призвело до небувалого єднання народу Азербайджану навколо президента Алієва. Азербайджанці щасливі йти воювати в ряди своєї армії.

27 вересня в Нагірному Карабаху поновились активні бойові дії. За місяць боїв Азербайджан зробив серйозний прорив, відвоювавши ряд великих міст, а ось військам Вірменії довелося "тактично відступати". В інтернеті щодня з'являються свіжі зведення з полів, проте вкрай мало інформації про те, як живуть звичайні громадяни і як вони сприймають цю війну.

"Телеграфу" вдалося зв'язатися з жителем Баку Нурланом Шіхаліевим.

- Нурлан, добрий день, розкажіть будь ласка, що відбувається в Азербайджані протягом останнього місяця?

- Азербайджан завжди наполягав на мирному врегулюванні конфлікту. Баку неодноразово заявляв, що готовий вирішити проблему на підставах резолюцій Ради Безпеки ООН, які вимагають негайного виведення військ Вірменії з територій Азербайджану, і так званих "мадридських принципів", які були узгоджені між урядами Азербайджану і Вірменії.

Але нинішнє керівництво Вірменії призупинило переговорний процес відмовляючись від домовленостей і заявляючи що Карабах це Вірменія, і крапка. Крім цього протягом останніх місяців з боку Вірменії було зроблено декілька спроб для того, щоб підірвати припинення вогню. Відмовляючись від впровадження міжнародно-правових актів і повернення окупованих територій, міністр оборони Вірменії неодноразово заявляв, що «Вірменія готується до нової війни за нові території».

Напис на білборді говорить: "Слава Азербайджанської армії"

В результаті чергової вірменської провокації 27 вересня Азербайджан перейшов в контрнаступ. Протягом останнього місяця ведеться війна за визволення наших територій, які були окуповані Вірменією протягом 30 років. За місяць Азербайджан зміг повернути велику кількість населених пунктів які перебували під окупацією. У тому числі були звільнені такі міста як Джебраіл, Фізулі, Зангілан, Губадли. Кожен день народ Азербайджану чує новини про звільнення нових територій.

- Як громадяни сприймають війну за Карабах?

- В Азербайджані цю війну називають «вітчизняною». Понад мільйон біженців чекають того дня, коли вони зможуть повернутися у свої будинки, з яких вони були по-варварськи вигнані. Є багато людей, які вже почули новини про звільнення своїх сіл і міст, деякі були дітьми коли покинули домівки, і багато хто не зміг стримати сльози радості коли побачили перші знімки зі своїх покинутих будинків. Є люди, які зберігали ключі від свого будинку і сподівалися що колись вони зможуть туди повернутися. Але на жаль на повернутих територіях майже все по-варварськи зруйновано і там немає жодного нормального поселення.

Громадяни Азербайджану всі до єдиного згуртовані заради повернення територій, всі підтримують вітчизняну війну. Усі без винятку роблять те, що в їх руках, щоб допомогти в цій війні. Якщо прогулятися по місту можна майже на кожному будинку побачити, що розвиваються прапори країни. Такого рівня патріотизму ніколи ще не було. Кожен день всі з нетерпінням чекають радісних новин про звільнення нових територій і вірять у відновлення справедливості.

- Є ті, хто пішов на війну добровольцями? Як відбувається мобілізація?

- Є багато людей, які записалися добровольцями і кожен день моляться, щоб їх закликали. Я часто чую від своїх друзів і знайомих фрази: «Слава Богу, мене призвали, з завтрашнього дня я буду в рядах армії і захищати свою батьківщину». Перед військкоматами збираються люди і на високому бойовому дусі відправляються на війну. Я знаю матерів, які підтримують рішення єдиного сина вступити в армію. Як ви знаєте, в Азербайджані проживають багато народів і добровольцями в армію записуються люди різних національностей - і російські, і євреї.

У Азербайджану є стотисячна регулярна армія, була оголошена часткова мобілізація, проте в повній мобілізації поки необхідності немає. Ми розглядаємо цю війну як справедливу війну, тому що вона повинна покласти край окупації, багаторічному горю і страждання народу.

- Як за останній місяць змінилися побутові моменти життя в Баку?

- Іноді у нас блокують соціальні мережі. Це робиться для того, щоб секретна інформація із зони бойових дій (в тому числі фотографії з фронту) не поширювалися.

- Що показують по телебаченню?

- По ТБ в основному показують ситуацію на фронті і так само обговорюють стан справ.

- Перед початком активних бойових дій у вересні щось віщувало таке загострення?

- 12 липня з боку Вірменії була ще одна провокація, в районі Товуз, яка не перебуває в Карабасі і де проходить стратегічний нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан. Тоді бої тривали 4 дні. У серпні ми зловили ватажка вірменської диверсійної групи, який, за інформацією наших спецслужб, хотів здійснити теракти в Азербайджані. 

У вересні президент Алієв на засіданні Генасамблеї ООН висловив свою стурбованість поведінкою Вірменії і сказав, що потрібно зупинити Вірменію і її підготовку до війни.

- Є всередині країни ті, хто не підтримує Алієва і його дії по поверненню Карабаху?

- Довіра населення стовідсоткова, навіть опозиція підтримує владу. Такого єднання ніколи ще не було!

- Але ж Азербайджан теж активно готувався до війни. Один із доказів тому - турецькі безпілотники і публічна підтримка з боку Ердогана ...

- Азербайджан завжди приділяв увагу військової галузі так як фактично країна знаходиться в стані війни. У цій справі ми співпрацювали не тільки з Туреччиною, а й з Ізраїлем та іншими країнами. Підтримку Туреччини ми завжди відчували. У 1990-х, коли нависла загроза нашій незалежності, Туреччина демонстративно відправила свої винищувачі в Баку для нашої підтримки.

- Досвід Азербайджану - хороший приклад для України, що потрібно готуватися повертати свої території і чекати зручного моменту.

- Ми в Азербайджані стежили і переживали за війною в Україні і бажаємо вам незабаром повернути ваші землі. Наше суспільство і уряд підтримує Україну!

Раніше "Телеграф" писав, що громадяни Азербайджану самі просяться воювати проти Вірменії.

Автор: Ярослав Жаренов