Бонд, Джокер, Шалений Макс: найнебезпечніші трюки на автомобілях у кіно (відео)

Незважаючи на ретельну підготовку трюків, щоразу каскадери ризикують життям

Кіно — напевно, єдине мистецтво, заради якого люди готові ризикнути своїм життям. Зате кіно дарує безсмертя. Рівно 115 років тому, 12 листопада 1910 року, чоловік на ім’я Фредерік Родман Ло стрибнув у Гудзон з палаючої повітряної кулі. Цей відчайдушний вчинок зняли на кінокамеру. Отже, це був перший в історії кінотрюк, а Фредерік Родман Ло став першим каскадером.

На згадку про цю відважну людину "Телеграф" зібрав для вас найскладніші та найнебезпечніші автомобільні трюки в кіно.

"Людина із золотим пістолетом" (1974)

Цей трюк із розворотом автомобіля "Спіраль" просто в польоті у дев’ятому фільмі бондіани (і другому для актора Роджера Мура) потрапляє майже до всіх рейтингів найризикованіших автомобільних трюків. Як з погляду небезпеки для життя, так і з точки зору віртуозності задуму та виконання. Його виконав каскадер Лорен Віллерт на промовисте прізвисько "Бампс" під керівництвом постановника трюків Джея Мілліґана.

Як це зазвичай робиться, до трюка ретельно готувалися. По-перше, стрибок автомобіля був змодельований на комп’ютері в лабораторії університету Корнелла. Аби фокус вдався, Віллерт мав їхати зі швидкістю рівно 77 км/год, ні більше, ні менше. По-друге, автомобіль полегшили – зокрема, прибрали бак та інші зайві деталі. Також усередині салону було встановлено каркас безпеки та вбудовано центральне кермо, а самих трюкачів загримували під Бонда та його пасажира. Але про всяк пожежний (точніше, водний) випадок каскадерів чекали та дні шість водолазів.

"Чаклун" (1977)

Створення втраченого шедевра режисера "Екзорциста" Вільяма Фрідкіна гідно окремого дослідження. (Фільм провалився в прокаті і був зацькований критиками, а "відкрили" його вже в добу відеокасет.) Рімейк класичної "Плати за страх" (1953) Анрі-Жоржа Клузо про водіїв вантажівок із нітрогліцерином знімався в умовах, максимально наближених до бойових — на "серпантинах" справжніх джунглів у Домініканській Республіці та в Мексиці, хіба що без нітрогліцерину.

Для головного атракціону фільму — переправи важкої вантажівки Sorcerer через збудований з г***на і палок міст над бурхливою річкою — художник-постановник Джон Бокс звів підвісний міст у натуральну величину з гідравлікою. Із 22-мільйонного бюджету зйомок тільки сам міст коштував мільйон. Гідравліка розхитувала вантажівку, а згори виконавців ролей відчайдушних водіїв щедро поливали дощові машини. Згодом режисер не без задоволення підкреслював, що страх акторів у кадрі — справжній.

"Шалений Макс: Дорога гніву" (2015)

З "Чаклуном" у плані складності автомобільних трюків може зрівнятися хіба що авторимейк Джорджа Міллера власного екшн-шедевра 1982 року "Божевільний Макс: Воїн дорогий". Сорок років тому Міллер здивував увесь світ, знявши у фіналі божевільні перегони на бензовозах. Десятиліття тому він вирішив побудувати на скажених гонках увесь фільм цілком. Причому з реальними автомобілями — жодного CGI! (Щоправда, на бекстейджах зі зйомок у пустелі Намібії можна побачити зелені екрани, тож певні "домальовки" на комп'ютері все ж таки мали місце.)

Каскадерською перлиною "Дороги гніву" стало лобове зіткнення вантажівок на швидкості близько 97 км/год, причому без гальмування. Смертельний трюк для двох 16-колісних напівпричепів розробив і виконав Ґай Норріс, дублер Мела Ґібсона в перших фільмах серії. Норріс за допомогою інженерів сконструював спеціальну знімну металеву капсулу, що імітувала кабіну. Її прикріпили збоку вантажівки за допомогою рейок із гідравлічними гальмами, аби під час удару капсула ковзнула вперед та "погасила" частину енергії зіткнення — інакше удар такої сили розриває людину навпіл.

Це був останній трюк Гая Норріса на знімальному майданчику. "Розбити десятитонну вантажівку — чудовий спосіб закінчити кар’єру", — пожартував каскадер.

"Темний лицар" (2008)

Переворот броньованого автобуса з Джокером усередині затінив навіть сцени з самим Джокером, чий образ у виконанні Гіта Леджера став миттєвою класикою. Чи варто сумніватися, що перфекціоніст Крістофер Нолан, який вдихнув нову силу в сагу про Бетмена, перекидав на знімальному майданчику цілком справжній бронеавтобус.

Трюк здійснив Кріс Корбулд — геній спецефектів, як називає його видання slashgear.com. До автобуса прикріпили гігантський гідравлічний циліндр, заповнений сотнею кілограмів рідкого азоту. Система приводилася в дію натисканням кнопки — і ось важка броньована машина на очах у знімальної групи злітає в повітря. Головне — точно прицілитися, інакше трюк закінчився б для каскадера трагічно.

Сцену знімали вночі на вулиці Ласель-авеню в Чикаго, тож довелося заздалегідь обстежити міські комунікації під проїжджою частиною: трубопроводи, банківські сховища тощо, аби їх не пошкодила "азотна гармата". Але все обійшлося: під час зйомок фільму жоден Джокер не постраждав.

Ким був Фредерік Родман Ло

Його називали "Людина-муха" за сходження на висотні будівлі без страховки. Перш ніж прийти в кіно, він зарекомендував себе як промисловий альпініст та досвідчений парашутист, а ще встиг попрацювати цирковим клоуном. Ризик був у нього в крові: сестра каскадера, Рут Ло, була однією з перших у США військових льотчиць.

Серед інших його подвигів — стрибок із факела Статуї Свободи для хроніки французької кінокомпанії Pathé. На жаль, плівка, що зафіксувала трюк Фредеріка Родмана Ло з палаючою кулею, втрачена. Історія навіть не зберегла назву фільму. Найімовірніше, це був навіть не ігровий фільм, а документальна зйомка трюку, виконаного "Людиною-мухою" перед публікою.

Фредерік Родман Ло прожив усього 34 роки. Але, як це не дивно, помер від туберкульозу, а не під час виконання чергового трюку. Дивно й інше: знаменитого трюкача все життя супроводжували злидні.

Раніше "Телеграф" писав про головні технічні прогнози у кінофантастиці.