Помер легендарний Герман Зонін, який привів "Зорю" до історичного успіху

Унікальний тренер був останнім з плеяди тренерів, під керівництвом яких українські команди вигравали чемпіонати СРСР

Видатний футболіст, майстер спорту і колишній головний тренер футбольного клубу "Зеніт" Герман Семенович Зонін відійшов у вічність на 95-му році життя.

Про це у пʼятницю, 26 листопада, повідомив прес-центр ФК.

Легендарний Зонін, учасник Великої Вітчизняної війни, запамʼятається світу, як визнаний фахівець не лише вітчизняного, а й закордонного футболу.

Саме він зробив чемпіоном країни ворошиловградську (луганську) "Зорю", що стало найпам’ятнішим епізодом у його багаторічній тренерській кар’єрі.

Після того, у 1973 році, Герман Семенович став головним тренером "Зеніта".

У далекому 1976-му, слідуючи чітким діям Зоніна, синьо-біло-блакитні отримали реальний шанс отримати перемогу на чемпіонаті СРСР, але тоді їм не вистачило лише одного очка. Саме тоді Зонін прийняв чітке рішення висунути на перші ролі гравців, які в подальшому увійшли в історію футбольного клубу, як чемпіони країни. 

Згодом, у 1948 році Герман Зонін почав грати за ленінградське "Динамо". Свою ж карʼєру тренера розпочав пізніше на берегах Неви. Близько 15 років він жив відрядженнями і всюди запамʼятовувався дуже успішним. Воронезький "Труд" молодий Зонін підняв до Вищої ліги, а після, прибувши до України, ще й досяг підвищення в класі з ворошиловградськими (луганськими)"Трудовими резервами".

Заслуги Зоніна вважають неоціненними, адже він одним із перших тренерів "старої" епохи усвідомив непотрібність кількох популярних вправ та мінімальний вплив колективного підходу. Напрацювання тренера дотепер використовують, як пілотний тренувальний приклад із індивідуальним підходом до кожного футбольного спортсмена.

У 1970-му Герман Семенович отримав звання кандидата педагогічних наук і став першим тренером у Радянському Союзі, до команди якого залучили наукову групу.

Нагадаємо також, що від коронавірусу помер колишній міський голова Києва Олександр Омельченко, який керував столицею України протягом 7 років (з 1999 по 2006 роки) і за цей час здобув собі славу "архітектора проблем".