Майже 140 запусків ракет і 15 підприємств: якою історією може похвалитися українська космонавтика (інфографіка)

Автор
572
Майже 140 запусків ракет і 15 підприємств: якою історією може похвалитися українська космонавтика (інфографіка)

Перший українець, який побував в космосі, був Павло Попович, який керував космічним апаратом "Восток-4" в серпні 1962 року.

Попри те, що з часів СРСР космічна галузь в країні майже не розвивалася, Україна встигла запустити майже 140 ракет в космос, а 15 підприємств і досі працюють в даній сфері.

Про це йдеться в статті "Телеграфа".

"Не дивлячись на те, що популярні успіхи українців у космосі залишилися в минулому, безліч відкриттів кораблебудівників Сергія Корольова і Валентина Глушка перевершити ніхто не зміг. Саме вони заклали фундамент не тільки радянської, а й світової космічної галузі", - йдеться в матеріалі.

Автор нагадав, що першим українцем, який побував в космосі, був Павло Попович, який керував апаратом "Восток-4" в серпні 1962 року. Незалежність принесла Україні нового космонавта - Леоніда Каденюка, який полетів у складі місії США в 1997 році.

"Крім людей Україна запускала на орбіту і штучні супутники. Наприклад, КБ "Південне" створило проєкти на більш ніж 400 апаратів, велику частину з яких було запущено в радянські часи", - сказано в статті.

Що ж стосується української космонавтики в період незалежності, то її можна виразити в таких цифрах:

  • 138 ракетоносіїв з 1991 по 2020,
  • 2,7 млн грн - прибуток космічної галузі у 2020,
  • 30 країн закуповували обладнання у 2020,
  • близько 16 тисяч осіб працюють в космічній галузі,
  • 12 міжнародних проєктів та місій за минулий рік,
  • 15 підприємств працюють в космічній індустрії.
космос
Українець написав код для марсохода NASA Perseverance - інтерв'ю з українським програмістом

Нагадаємо, що найпопулярнішими супутниками в незалежній Україні були "Січ", ракетоносії "Маяк", "Зеніт", "Дніпро", "Циклон", проекти "Океан-О", "Мікрон", АУОС і інші, які проектували в СРСР . За минулі 30 років ця галузь майже не змінювалася, зберігши радянський вигляд. Це дозволило зберегти безліч предметів спадщини СРСР, але також заважало розвитку.