Локдаун і тотальне подорожчання: що чекає на Україну в листопаді та чому

Україна підійшла до листопада із серйозними потрясіннями. І політичними, і епідеміологічними, й енергетичними та військовими. "Телеграф" за допомогою експертів спрогнозував, що чекає на Україну в цих і не тільки аспектах у листопаді.

Локдаун та опалювальний сезон вдарять за рейтингами влади

Аналітик, політтехнолог Олександр Кочетков упевнений, що у листопаді локдауни в більшості областей України стануть фактором, що визначає як економічне, так і суспільне життя.

«Особливо з урахуванням турбовакцинації, яку запустила влада. Якщо попри вакцинації хвороба наступатиме, то це боляче вдарить по авторитету центральної влади», – прогнозує експерт.

Другим визначальним фактором листопада він називає енергетичну кризу, що насувається.

«Справа не у відсутності грошей, справа вже у відсутності газу та енергетичного вугілля. Тому віялові відключення електрики, про які ми забули, стають потенційно реальними. У цьому випадку владі вже не допоможе ні телевізор, ані Інтернет, тому що без електрики вони не працюють», – зазначає Олександр Кочетков.

Третім чинником вважає спробу влади закрутити гайки.

«Це відбуватиметься як у Раді – шляхом згортання обговорень законопроєктів та продавлювання їхньою монобільшістю, так і в інших сферах. Тож треба чекати на спроби обмеження свободи слова, – попереджає аналітик. – Листопад стане для нас місяцем входу у кризу, але головне попереду. А тенденцію падіння рейтингу влади, якщо не станеться нічого екстраординарного, буде продовжено».

Політичний експерт Денис Гороховський також вважає, що листопад буде складним місяцем для влади.

«Вже найближчим часом офіційному Києву доведеться зіткнутися із низкою викликів як на внутрішньополітичній арені, так і на міжнародній, – прогнозує він. – Окрім труднощів, які вже стали традиційними, пов’язаних з опалювальним сезоном, цього року додалася необхідність приймати складне рішення – вводити локдаун чи ні. При тому, що, з одного боку, цифри щодо захворюваності та смертності «кричать» про таку необхідність, з іншого — економіка може не пережити повторення торішнього експерименту».

Не можна забувати, на думку Дениса Гороховського, і про загострення ситуації на Донбасі.

«Відновлення активної фази бойових дій тягне за собою хвіст наслідків, у тому числі реакцій наших західних партнерів. А враховуючи той факт, що будь-які дії влади супроводжуватимуться жорсткою критикою всіх флангів опозиції, то рейтинги можуть просісти ще на пару пунктів, щодо жовтневих вимірів», – упевнений Денис Гороховський.

Військова складова перейде в економічну

Військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов нагадує, що ситуація у зоні проведення операції Об’єднаних сил наприкінці жовтня загострилася досить сильно.

Російські окупанти збільшили кількість обстрілів. Причому, як зі стрілецького озброєння, так і з тієї ж артилерії калібру 122-мм.

«Як зазвичай Росія нічого не робить просто так. Вони вимагають повернути Медведчука до ТКГ, щоб витягнути його з-під слідства та з-під домашнього арешту, почавши підвищувати рейтинг ОПЗЖ (який підупав). Другий момент – тиск на Україну, щоб наші ініціативи щодо того ж транзиту газу, який ми пропонуємо за меншою ціною, припинилися», – пояснює Олег Жданов.

На його думку, надовго росіян щодо загострення на Донбасі не вистачить. І військова складова переходитиме до економічної.

«Будемо боротися за той самий транзит газу, постачання інших видів енергетики. З листопада військова складова, конфронтація на лінії розмежування може піти на спад, перейшовши в суто економічну площину», – вважає експерт.

Не бачить він ризиків і в районі державного кордону, адмінкордону з Кримом.

«Повністю виключати ймовірність вторгнення росіян з боку РФ чи тієї ж Білорусі не можна. Але відсоток цього зараз, а також у найближчому майбутньому, в тому ж листопаді, дуже низький, – каже Олег Жданов. – Скільки Лукашенко робив грізні заяви на адресу України! І що? На українсько-білоруському кордоні все більш-менш спокійно та стабільно. Тому що товарообіг між нашими країнами украй важливий і Києву, і Мінську. Ну, а вторгнення через держкордон із боку РФ – це вже офіційна війна. А навіть просто прикордонний конфлікт, інцидент російської влади нині найменше потрібний. Їй важливо представити себе Заходу як «надійного партнера у бізнесі» та постачальника енергоресурсів, а не нарватися на чергові санкції як країна-агресор».

Попереду – тотальне подорожчання

Політичний та економічний експерт Growford Institute Валерій Клочок бачить два основні економічні виклики листопада.

«Перший – підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Багато хто з місцевих влад, на яких покладено формування таких тарифів, не можуть залишати ціни на колишньому рівні. Адже газ, вугілля серйозно подорожчали. Щобільше – ми відчуваємо їхній дефіцит. І жодні меморандуми, підписані між місцевою та центральною владою, тут не допоможуть. Тож підвищенню точно бути. І це серйозно вдарить по соціально-економічній ситуації в країні, по фінансовому стану кожної української родини. А що робити з бюджетними організаціями, яким газ продаватимуть за ціною, як мінімум, удвічі більшою, ніж пропонована домогосподарствам? А бізнесу, промисловості, де ціна буде втричі-вчетверо більшою? Відповіді на ці запитання поки що немає. А проблеми вже є і ще будуть. Особливо у грудні, коли почнуть приходити платіжки за листопад», – зазначає Валерій Клочок.

Другим викликом експерт вважає ситуацію на продуктовому ринку.

«Днями з’явилася інформація, що з України вивезли понад 75% зерна нового врожаю. При цьому ціни на світовому ринку сільгосппродукції є вкрай нестабільними. На ту ж кукурудзу вони нещодавно впали вдвічі. Є проблеми із просушуванням зерна через дикі ціни на газ. Тому попри рекордний урожай, ми можемо стати свідками нетрадиційного для сезону падіння доходів сільгосппідприємств. Як наслідок – зменшення валютного виторгу до і без того недовиконаного бюджету», – пояснює Валерій Клочок.

Все це відбувається на тлі інфляції, що розкручується. І у листопаді легше не стане, попереджає фінансовий експерт, економіст Олексій Кущ.

«Подорожчання енергетичних ресурсів (газ, вугілля) тягне за собою зростання цін на всі товари, які так чи інакше пов’язані з цим. Ті ж державні елеватори через високі ціни на газ не можуть якісно просушувати зерно – і змушені підвищувати тарифи за його зберігання. Так само – хлібопекарні, хлібозаводи через відпускні ціни на газ підвищуватимуть ціни на свою продукцію. Хліб стане точно дорожчим. Відсотків на 10-15% мінімум. Також через зростання цін на газ злетять ціни на все, що пов’язане із комбікормами. Це яйця, частково курятина. Плюс – усі тепличні овочі», – каже Олексій Кущ.

Зовнішньополітичний фронт: теж будуть проблемні моменти

Про важливі для України події листопада на світовій арені «Телеграфу» розповів політолог-міжнародник, магістр державного управління Володимир Воля.

За його словами, найімовірніше, саме у листопаді відбудеться саміт Україна-США з приводу затвердження нової Хартії стратегічного партнерства.

«Сподіваюся, побачимо нову якість взаємовідносин між Україною та США після нещодавнього візиту Зеленського до Вашингтона, – каже експерт. – Хартія стане головним політичним підсумком тих зусиль, які Офіс президента робив у напрямі підвищення якості партнерства між Україною та США».

Не виключає Володимир Воля, що до кінця листопада завершиться формування нової парламентської коаліції у Німеччині.

Є шанс, що протягом місяця з’явиться текст коаліційної угоди. Побачимо, які важливі для України моменти (у рамках тієї ж енергетичної безпеки) буде враховано. Якщо будуть… Щодо того ж «Північного потоку-2» навряд чи варто чекати на якісь сюрпризи. Коаліція на основі Соціал-демократичної партії Німеччини означає, що СП-2 однозначно запустять. Не можна виключати, що ми дізнаємося про остаточну ціну гучним обіцянкам «зелених» щодо СП-2, необхідності згортати співпрацю з РФ та надавати військову допомогу Україні. Що стосується надання військової допомоги Україні, на збільшенні якої з боку ЄС наполягає США, німецька влада вже не раз заявляла, що не має наміру цього робити. Навряд чи позиція зміниться і після переформатування уряду», – зазначає експерт.

Коментуючи розмови про можливу підготовку зустрічі міністрів закордонних справ «нормандської четвірки», Володимир Воля спрогнозував, що вона навряд чи відбудеться раніше за другу половину січня. І через не особливу запопадливість РФ, і тому що в Німеччині – триває формування нової коаліції, нового уряду, з якими вже й треба буде вести розмови.

«З огляду на те, що у РФ 4 листопада відзначається День народної єдності, можливо, з’являться важливі заяви для складання загальної картинки дій російського керівництва щодо ОРДЛО. Якісь нові моменти російської політики щодо «захисту» так званих «співвітчизників», усього «російського світу» за межами РФ, – пояснює Володимир Воля. — 11 листопада 1918 року закінчилася Перша світова війна. Вкрай болісна дата для Угорщини, яка втратила тоді значну частину території. Можливо, почуємо нові заяви з Будапешта у ракурсі проблем угорців українського Закарпаття. Відповідно, знову підвищиться градус протистояння, у тому числі у мовному аспекті. Те саме – щодо Польщі, яка 11 листопада святкує День Незалежності. Тема захисту поляків поза Польщею може виникнути на зразок Угорщини Відповідні заяви вже звучать. Так, заступник глави МЗС Польщі Шимон Шинковський вель Сенк заявив, що поляки в Україні зазнають дискримінації щодо свободи віросповідання, доступу до освіти рідною мовою та свободи слова. Тож листопад, на жаль, може «подарувати» нам нові загострення на зовнішньополітичній арені», – резюмує Володимир Воля.

***

Раніше "Телеграф" опублікував календар свят на листопад, у тому числі церковних. Також ми розповіли, що зміниться в Україні з листопада, включаючи тарифи, правила дорожнього руху та карантинні норми.