Чи був Сєвєродонецьк пасткою і хто виграє битву за Донбас: аналіз військових експертів

На 101-й день широкомасштабного вторгнення росіян в Україну головні бойові дії розгортаються на Донбасі. Найгарячіше в Сєверодонецьку, де, за словами голови військово-цивільної адміністрації Луганської області Сергія Гайдая, тривають вуличні бої. Він також зазначив, що саме на Сєвєродонецьк росіяни кинули всі резерви, зазнаючи при цьому серйозних втрат.

Радник голови Офісу президента Олексій Арестович на своїй сторінці у Facebook навіть написав, що підрозділи ЗСУ влаштували російським військам пастку, заманивши до Сєверодонецька, де масово перемелюють супротивника.

Військові експерти прокоментували "Телеграфу" те, що відбувалося у Сєвєродонецьку та загалом на Донбасі.

Сєверодонецьк перетворюється на Сталінград

Полковник запасу Олег Жданов сумнівається, що у ситуації з Сєвєродонецьком це була пастка, якийсь задум.

"Будь це так, у Сєвєродонецьку зосередили б велике угруповання військ з важкою технікою. Цього ми не спостерігали. Тим більше, що мости в тому районі були зруйновані, практично приведені в неробочий стан. Відповідно, перекидання важкої техніки до Сєвєродонецька було вкрай утруднене", – пояснює військовий експерт.

На його думку, захисники України змушені були відступати під артилерійськими та авіаційними ударами супротивника углиб міста. У результаті почалися вуличні бої.

"А вуличні бої відрізняються від звичайних тим, що вулиці та квартали можуть переходити з рук у руки. Залежно від ситуації в ході бойових дій. Той самий Сталінград під час Другої світової – там місяцями йшли бої не просто за той чи інший квартал, але навіть за той чи інший будинок.Те ж саме зараз у Сєверодонецьку — сьогодні будинок або вулицю здали, а завтра відбили, — зазначає Олег Жданов.- У наших є перевага в плані бойового досвіду. І в прямому бойовому зіткненні ми практично завжди сильніші, ніж збройні сили рф. А тут на нашому боці ще й знання місцевості.Тому ми маємо успіх, у тому числі у Сєверодонецьку. І є шанси його навіть утримати.Так, вони невеликі. Але вони є. Якщо ситуація буде дозволяти його утримувати, це треба робити. І це буде ще одна не лише військова, а й політична перемога України над росією".

Орків косять у вуличних боях

Військовий експерт, учасник АТО, який попросив не називати його ім’я, поділився такою думкою:

"Жодної пастки в Сєверодонецьку не було. Просто росіяни мало не вперше спробували зайти в місто, до кінця його не зруйнувавши, як робили раніше на Донбасі, знісши під нуль ті ж Волноваху і Маріуполь. У результаті опинилися в ситуації міських боїв. А в міському бою вони не мають такої переваги, яку мають, коли працює повністю їхня авіація та артилерія".

Відповідно, пояснює експерт, у захисників Сєвєродонецька з’явився шанс зупинити просування супротивника. І ЗСУ цим шансом активно скористалися.

"Потрібно розуміти, що Сєвєродонецьк навряд чи вдасться утримати, — вважає експерт. — Але такий перехід від тактики "випаленої землі" до тактики боїв за кожен квартал дав Сєвєродонецьку ще, як мінімум, кілька днів (тижнів) в українських руках. Думаю, в результаті росіяни та мобілізоване "гарматне м’ясо" з ОРДЛО знову перейдуть до тактики масованого зносу міста, і тоді його утримати буде неможливо. Ну, а поки що можемо говорити, що вони втратили час, зазнали серйозних втрат, бо у вуличних боях контактний бій вигідніший нам в обороні, ніж окупантам – у наступі. Можна сказати, що ми виграли додатковий час і втрати орків помножили, але думати, що бої за Сєвєродонецьк змінить хід битви за Донбас було б недоречним. Там дуже непроста ситуація".

Наступальний темп росіян збитий

На думку військового експерта, полковника запасу Сергія Грабського, якщо простежити динаміку та розглядати ширшу перспективу, можна констатувати, що битву за Донбас Росія вже програла.

"Кремль ставив завдання швидкими темпами "звільнити" території Луганської та Донецької областей. Причому агресор мав для цього непогані перспективи. Адже на початок цієї стадії операції окупанти контролювали понад 70% Луганської області. Але через 2 місяці не досягли практично нічого. Зайшли до Сєверодонецька, де ведуть зовсім непотрібні їм бої, намагалися переправитися через Сіверський Донець, де втратили масу людей і техніки. Тактичним успіхом можна вважати просування в районі Попасної на 15-20 км, але це точно не перемога. На решті напрямків на Донбасі ми бачимо відносну стабілізацію лінії фронту. І противник уже не просувається. Навіть переходить десь до оборонних дій", – зазначає Сергій Грабський.

Щодо перспективи, він не сумнівається, що росія з політичних цілей, а не військової доцільності, продовжить кидати свої підрозділи у бій. На забій.

"Окупанти будуть зазнавати важких втрат, проводячи абсолютно непотрібну з військового погляду операцію із захоплення Донецької та Луганської областей у їхніх адмінкордонах. Але це така специфіка, традиція Росії воювати "до останнього солдата". Відповідно, лише після того, як агресор зазнає втрат, несумісних з можливістю продовжувати операцію (коли втрати становитимуть понад 30% особового складу та техніки у кожному підрозділі), вони змушені будуть зупинитися для перегрупування", – прогнозує експерт.

І тут, наголошує він, все залежить від того, як швидко Україна зможе сконцентрувати на певних напрямках ресурси – і завдати якихось ударів у відповідь.

"Якщо подивитися співвідношення сторін на всій лінії фронту (а вона у нас більше тисячі км), то видно, що основні сили противника зосереджені саме на Донбасі. На інших напрямках співвідношення українських військ до російських незначно поступається останнім. Приблизно 1 до 1,5, не більше. Тобто, — пояснює Сергій Грабський, — росія не має можливості продовжувати широкомасштабні наступальні дії.Тільки, використовуючи традиційну тактику, продавлювати нашу оборону на окремому напрямку, домагаючись абсолютно непотрібних тактичних "перемог" ціною колосальних втрат. На жаль, те, що противник не зважає на свої втрати, призводить і до великих втрат у лавах ВСУ. Лавина вогню, яка валиться на стійку оборону наших військ, об’єктивно призводить до втрат і з нашого боку. Але ми знаходимося в кращій позиції. сьогодні наше завдання – утримати супротивника на тих позиціях, що є (і це вже практично виконано). А далі подивимося, наскільки росіянам вистачить інерції (саме інерції, а не бойового наступу), щоб продовжувати якісь просування".