Сумнівні закупівлі Маріупольського державного університету: освітні мільйони зливають на пралки і матраци

Очолює Маріупольський державний університет наймолодший ректор в Україні, якого пов’язують з ахметівською командою

Маріупольський державний університет через війну став переселенцем. Ректор ЗВО Микола Трофименко ще у квітні запевняв, що виш зміг відновити роботу в дистанційному форматі, і зараз нібито функціонує на базі Київського національного університету будівництва та архітектури. Та якщо освітній процес в МДУ, у зв'язку з бойовими діями в Маріуполі, переривали на певний проміжок часу, то от державні закупівлі закладу не зупинялися ані в момент початку війни в Україні, ані під час захоплення росіянами Маріуполя, ані після. Аналіз даних публічної платформи "Прозорро" засвідчує досить дивні тенденції з витрачання посадовими особами університету державних мільйонів. Кошти йдуть не на освітні потреби, а на дорогі меблі, побутову техніку і навіть натяжні стелі.

Найперше, що привернуло увагу, так це частота оновлення вивісок із назвою університету до війни та їх вартість.

Зокрема, у вересні 2021 року за 26 000 грн вивіску "Маріупольський державний університет" на фасад будівлі встановив ФОП Гризун П.В. А вже за кілька місяців, у лютому 2022 року, ректор Трофименко уклав договір з ФОП Кільдішов Я.О. про купівлю нової вивіски з написом "Маріупольський державний університет" за майже 50 000 грн. І ще за додаткові 19 000 грн її знову встановив уже згаданий вище ФОП Гризун П.В. Тобто майже 100 000 грн у досить скрутний економічний період вищий навчальний заклад витрачав на безкінечне оновлення напису на своєму фасаді.

Далі — більше. Зараз МДУ один за одним проводить тендер на закупівлю офісних меблів, домашніх меблів (ліжка, ортопедичні безпружинні матраци, тумби), побутової техніки на кшталт пралок і холодильників, різноманітних фарб, шпаклівок, труб, кабелів, виробів для ванни та кухні й різних ремонтних робіт за адресами: вул. Лобановського, 10 і Повітрофлотський проспект, 31. Тут розташовані центральний корпус і один з гуртожитків Київського національного університету будівництва та архітектури, який надав МДУ свою адресу для реєстрації на підконтрольній Україні.

Разом з тим, нерухомість чи інше майно столичного ЗВО не переходили у власність маріупольського вишу. Тож виходить, що ректор Трофименко коштом свого навчального закладу фінансує ремонтні потреби іншого, замість спрямування цих грошей на організацію та підвищення якості освітнього процесу саме своїх студентів, більшість з яких, логічно, що зараз є переселенцями.

Дивина ще й в тому, які саме товари замовляє МДУ. Це досить коштовні натяжні стелі,, наприклад, або ж склопакети за цінами, що утричі перевищують ринкові. Зокрема, МДУ замовив 10 склопакетів (16,7 погонних метрів) за 106 749,55 грн, хоч вартість 1 метру кв. в середньому становить від 1,6 до максимум 3 тис. грн. Але, аж ніяк не 6400 грн за метр, як купив університет.

Звертає на себе увагу і той факт, що більшість закупівель керівництво МДУ проводить за спрощеною процедурою, тобто оголошує допорогові тендери, які не перевищують 50 тис. грн. Але ж проводить їх на одні й ті самі потреби одразу кілька. А більш вартісні тендери МДУ проводить, як правило, в одного учасника без навіть мінімального пониження очікуваної ціни (як це передбачено під час прозорих аукціонів).

Загалом, з початку війни в Україні НЕосвітні витрати Маріупольського університету сягнули мільйонів гривень, що видається не просто алогічним, а може свідчити про нецільове використання бюджетних коштів в особливо великих розмірах.

Очолює Маріупольський державний університет наймолодший ректор в Україні Микола Трофименко, якого пов’язують з ахметівською командою. Він був депутатам Маріупольської міської ради VIII скликання від ПП "Блок Вадима Бойченка" (той самий мер, що утік з міста під час окупації і певний час приховував цей факт від громадськості). У міській раді Трофименко входив до депутатської фракції Бойченка, а також очолював постійну депутатську комісію з питань освіти, культури, духовного відродження, молоді та спорту.

Нині Трофименко, вірогідно, продовжує співпрацю з Ахметовим, про що свідчать його вдячні заяви на адресу Фонду Рената Леонідовича "за 500 продуктових наборів". для МДУ.