З цим доведеться жити роками: юристка нагадала про жахливі наслідки війни

Читать на русском
Автор
З цим доведеться жити роками: юристка нагадала про жахливі наслідки війни

Вона також пояснила, чому багато злочинів окупантів важко розслідувати

Найчастіше в деокупованих населених пунктах важко зафіксувати всі злочини росіян, особливо коли це стосується зґвалтування або кастрації. Це стається переважно через психологічні травми, які отримують постраждалі.

Про це розповіла психолог та правозахисниця, голова громадської організації "Дівчата" Юлія Спориш в ексклюзивному інтерв'ю "Телеграфу". За її словами, жінки чи чоловіки, які постраждали від насилля з боку російських окупантів, довго будуть жити з травмою і не звертатись по допомогу. Через це багато злочинів не можна буде довести.

"Докази втрачаються, і для України це актуально, адже якщо зґвалтування або кастрація відбувались на окупованій території, то в момент, коли туди заходять українські війська, а з ними поліція і прокуратура, часто вже немає можливості зафіксувати цей злочин. Самі жертви намагаються якомога скоріше позбутись пам’яті про це", — пояснила Спориш.

Вона зазначила, що для криміналістів це погано, тому що люди знищують доказову базу та одяг. А для постраждалої людини — "це спосіб вижити й не зійти з розуму".

Катерина Спориш також нагадала, що коли мова йде про сексуальне насилля, з поля зору випадають чоловіки. Відносно них також здійснюється багато злочинів сексуального характеру, але в цьому випадку воно переважно здійснюється посторонніми предметами.

"І коли ми описуємо кейс з чоловіком, не треба подробиць: скільки часу, скільки разів. А ще я б порадила зосереджуватись не тільки на зґвалтуваннях, але й на тому, що, коли люди проходять фільтраційні табори, їх змушують повністю оголюватися. Це теж форма насилля. Кастрації, які відбуваються з нашими військовополоненими, з тими, хто в окупації, — це теж випадки сексуального насилля", — підкреслила правозахисниця.

Як повідомляв "Телеграф" раніше, у мережі показали відео масових поховань у Маріуполі — на могилах немає імен, їх позначають лише номерами.