путін прорахувався, фактор зими спрацює проти росіян, — генерал

Читать на русском
Автор
6611
ЗСУ добре підготовлені до зими
ЗСУ добре підготовлені до зими. Фото Генштаб ЗСУ

Ексголова Зовнішньої розвідки України Микола Маломуж поділився з "Телеграфом" своїм прогнозом ситуації на фронті

Зима певною мірою ускладнить дії на фронті з обох боків. Але, як правильно кажуть американські експерти з Інституту вивчення війни, а також деякі наші воєначальники, це й нагода для наступальних операцій. Особливо, коли вдарить мороз, що дозволить рухатися гусеничній та колісній військовій техніці. Таку думку висловив "Телеграфу" генерал армії України, ексголова Зовнішньої розвідки України Микола Маломуж.

Зима не допоможе окупантам

За словами генерала, ми знаходимося на своїй території, добре знаємо оперативну та стратегічну обстановку на місцевості та загалом. Наші війська добре підготовлені до зими, зокрема щодо обмундирування, обігріву. Набагато краще, ніж окупаційні війська рф.

"І фактор зими, який путін сподівався використати, як радянські війська під час Другої світової війни проти німецько-фашистських загарбників, не спрацює зараз на користь росіян. Швидше – проти. Бо тепер у ролі загарбників виступають вони. А ми, українці, звичні до своїх погодних умов, захищаємо свої будинки, свою землю, маючи відповідне забезпечення за допомогою західних союзників, ті ж засоби розвідки у нас у рази потужніші завдяки цьому, і тактичні, і космічні тощо. Ми зможемо фіксувати всі переміщення сил і засобів противника, задіяти по їхньому скупченню наші ракетні засоби, артилерію. Традиційно бити в глибину – по штабах, по складах, по резервах тощо. Це одна з наших тактик у цій війні, яка добре спрацювала вже не раз", – наголошує Микола Маломуж.

За словами експерта, коли на тому чи іншому напрямку противник буде ослаблений, ми сконцентруємо потужні сили – і завдамо удару. І не факт, що саме там.

"Як показали літо та осінь, удари ЗСУ завдає там, де загарбники на них особливо не чекають. Після чого йде ефективне звільнення досить великих територій", – нагадує генерал.

Він наголошує, що найгарячіші зараз – Донецький, Луганський, Запорізький напрямки, лівий берег Херсонщини.

"Командуванню видніше, де проводити тактичні, де стратегічні, де відволікаючі операції. Але це точно не будуть лобові атаки, до яких готуються росіяни, вибудовуючи загороджувальні лінії в районі Мелітополя та на Луганщині. Нинішня війна не має нічого спільного з тими, що були в минулому столітті — і за лекалами яких воюють росіяни. У ВСУ є потужні вогневі засоби, щоб змісти будь-які лінії загородження. До того ж ніхто на них не піде в лобову атаку, закидаючи позиції противника тілами. Україна воює інакше. Проводяться маневрування, удари з флангів, у хід йдуть диверсії, удари далекобійної артилерії, яка знищує все, що знаходиться за цими загороджувальними лініями", – пояснює ексголова Зовнішньої розвідки.

Тож, констатує він, зима для просування ЗСУ – не завада. І навіть вигідна нам.

"Вважаю, як і низка інших військових експертів, доцільним не знижувати темп наступальних операцій. Противник зараз менш підготовлений, він не підтягнув мобілізаційний резерв, який у кількості близько 200 тисяч осіб буде готовий через два-три місяці. І його, безумовно, кинуть до наших рубежів, а також на території, які росіяни поки що контролюють і де проводять постійні атаки. Це ті ж самі Бахмут і Авдіївка на Донеччині, яку путін вимагає захопити вже котрий місяць", — зазначає генерал.

Росіянам не можна давати перепочинку

Успішні для нас перспективи відкриваються не лише у зв'язку з тим, що мороз дозволить активніше розвивати наступ, а й тому, що позиції противника недостатньо укріплені, резерви не підтягнуті, наголошує Микола Маломуж.

"Отже, попереду – важливий період, який дозволить значно просунутися вперед, відкриваючи можливості для звільнення всіх українських територій. За винятком поки що лише Криму. Але до нього теж справа дійде, – упевнений експерт – Зима може дати гарний шанс для наступальних операцій ЗСУ. Головне — діяти нестандартно і не піддаватися на позицію типу "зима "заморозить" військові дії, треба виждати". Ні! Ми не повинні вижидати. Слід активно діяти, маневруючи, завдаючи несподіваних ударів, дезорієнтуючи супротивника. І концентруючи на вирішальних напрямках основні вогневі засоби, які зноситимуть ворожі сили, даючи можливість для системних, глибоких наступальних операцій та максимальної деокупації наших територій".

Поки, продовжує генерал, достатніх сил та коштів у росіян для нових атак та потужної оборони немає. Противник не підтягнув у значній кількості порівняно навчених мобілізованих, не оновив військову техніку. А тому нам слід давити.

"Відомо, що в росії зараз модернізують танки Т-62. Кілька тисяч машин хочуть оновити, поставивши нові засоби контролю, наведення, зв’язку. Але проблема в тому, що в агресора не вистачає комплектуючих. Однак навіть частково оновлені — тисячі таких танків, кинутих у бій, становлять серйозну загрозу, а їх можуть масово направити на фронт через півтора-два місяці, — вважає Микола Маломуж. - Саме тому нам слід найближчим часом провести низку операцій, які можуть стати вирішальними для звільнення східних та південних територій. Не дати шансу ворогові рухатись далі. Відкидати й відкидати його".

Чи чекати на напад з боку Білорусі

Щодо північного напрямку, а саме – загрози повторного вторгнення з боку Білорусі, але вже спільного російсько-білоруського угруповання військ, такий сценарій поки що бачиться генералу малоймовірним.

"Лукашенко до цього не готовий, побоюючись потужної реакції у відповідь, зокрема в самій республіці. До того ж ми створили в районі українсько-білоруського кордону потужні лінії ешелонованої оборони. І наші війська на тому напрямку можуть успішно протистояти вторгненню противника. Його просто "перемелють". Думаю, це розуміють у Мінську та Москві. А тому, швидше, провокуватимуть, напиратимуть, брязкатимуть зброєю, стримуючи наш контингент на півночі. А основні бойові дії продовжать розгортатися взимку на сході та півдні", – прогнозує Микола Маломуж.

За словами генерала, зараз Лукашенко дуже залежить від путіна, а тому намагатиметься, не перейшовши червону лінію прямого втягування Білорусі у війну, довести свою корисність чимось іншим. Наданням росіянам боєприпасів, ракетних засобів, військової техніки, наданням своїх територій (полігонів, військових частин, аеродромів) для розміщення російських військ, продовженням військових навчань на білорусько-українському кордоні, що відволікає значний контингент ЗСУ, який вимушений посилено охороняти наші північні кордони.