"Тепла" справа: пенсіонерка з Цибель в'яже спецшкарпетки для поранених захисників

Жителька Переяславщини в'яже теплі речі для бійців на фронті та у лікарні, де реабілітуються поранені

Жителька Цибель, що на Переяславщині, Марія Ольхових в'яже теплі речі на фронт та у лікарні, де реабілітуються поранені бійці. За час своєї діяльності жінка передала понад 200 створених власноруч теплих виробів.

Окрім шкарпеток на передову, жінка виготовляє спецшкарпетки, чохли на руки та шапки для поранених. Таких не знайти у звичайному магазині.

В'яже під ліхтариком, у кожну посилку кладе смаколики

"Теплою" справою пенсіонерка пані Марія займається майже рік. Розпочала волонтерську діяльність зі звичайних шкарпеток. Виготовляє їх із вовни та напіввовни, з додаванням мохеру.

В'язані речі пані Марія передає по всім напрямках, туди, де є в цьому потреба. Жінка говорить, що її шкарпетки носять хлопці, що воюють під Бахмутом. Там, в холодних і вогких окопах, вони на вагу золота.

Жінка вдома не складує шкарпетки, як тільки нав'яже потрібну кількість, одразу відправляє хлопцям. Перші свої вироби передавала через переяславських волонтерів. Згодом відносила вироби у сільську раду, де збирають допомогу від місцевих на передову. Вже останні пересилки жінка робила самотужки. У кожну свою посилку пані Марія кладе смаколики.

Спочатку жителька Переяславщини використовувала пряжу із власних запасів, їх вдома було чимало. Матеріалами періодично забезпечують небайдужі люди, односельці. Але щоб не призупиняти свою роботу, пані Марія купляє їх і за власні кошти.

"Я звернулася в наше ОТГ і вони дали клич, хто може принести нитки. Люди трохи принесли, – розповідає пані Ольховик, – Я в'язала і в'яжу далі, плутаю тоненькі з іншими нитками. Докупляю сама потрохи, не багато: по 200, 300, 400 грамів".

В'яже пані Марія і коли вимикають світло, під ліхтариком. Зазначає, що це знижує темп, але не зупиняє саму роботу. Кожного дня майстриня виготовляє по 3 пари шкарпеток.

Бійці одягають спецшкарпетки після операції

У січні пані Марія почала в'язати шкарпетки для поранених бійців. Взялася за справу після того як побачила допис в групі "Тисяча і одна петелька".

Це спеціальні шкарпетки з ґудзиками, гріють кінцівки військовослужбовців після операції. Вони легкі та зручні. Бійці можуть без зайвих зусиль одягнути таку шкарпетку на поламану ногу, зафіксовану апаратом Ілізарова (металевими штирями та пластинами) або на кінцівку у гіпсі.

Через те, що рани бувають відкритими, такі спецшкарпетки виготовляються з м'якого матеріалу, що не колеться та не подразнює шкіру.

"У межах 25% вовна, все інше – акрил, щоб шкарпетки були м'якенькими. Або напіввовна, така, що не "кусається", – розповідає пані Марія про тонкощі створення таких спецвиробів.

Сама вовна добре підходить для виробів на загіпсовану кінцівку, на гіпс шкарпетка в'яжеться з п'яткою. Їхня довжина буває різною, від 75 см до 90 см. Ширина – у межах 35-45 см.

Майстриня зазначає, що нитки не мають бути червоних відтінків, це дуже важливо. Бо рана може закровити, і в такому разі плями крові будуть не помітними.

Сьогодні понад 20 таких незвичайних шкарпеток від пані Марії зігрівають ноги поранених захисників. Першу партію жителька Переяславщини надіслала в Суми. Передала такі вироби й в дніпровську лікарню.

Окрім шкарпеток, пані Марія почала виготовляти шапки з мохеру, напіввовни й чохли на руки.

"На культі рук та культі ніг вони майже однакові, там різниця лише у висоті", – розповідає жінка.

Майстриня говорить, що отримує від військових фотозвіти та повідомлення зі словами вдячності за її "теплу" справу. І самій стає тепло на душі, бо розуміє, що її турбота когось зігріває не лише фізично, а й зсередини.