Бізнес-партизани: як українські філії міжнародних компаній пресують закордонних власників через війну

Українські філії найбільших транснаціональних компаній стали заручниками рішень центральних офісів продовжити працювати в росії. Як з’ясував #БізнесТелеграф, київські представництва Metro, Auchan, Nestle, RBI та інших міжнародних груп активно пресингують своїх закордонних власників, вимагаючи публічних заяв із засудженням російського вторгнення та зупинки будь-яких операцій на території держави-агресора. Цей прихований непублічний тиск є не менш чутливим для власників світових брендів, ніж відкритий осуд у світових ЗМІ чи з боку політиків. Фактично керівники українських офісів ведуть "партизанську" бізнес війну проти штаб-квартир в інтересах своєї країни. При цьому одночасно вони змушені відбиватись від атак активістів, які намагаються організувати загальноукраїнський бойкот брендів, заплямованих співпрацею з країною-терористом.

Партизанська війна

Відкрита незгода української філії міжнародної компанії з політикою материнської структури — нечуване порушення корпоративного етикету. Але в умовах війни це стало не поодинокими випадками, а загальним трендом. СЕО торгової мережі Мetro Україна Олена Вдовиченко у своєму коментарі для "Бізнес телеграфу" щодо політики головного офісу досить категорична: "З перших днів повномасштабного вторгнення рф команда "МETRO Україна" засуджує агресію рф на території нашої держави та відкрито звертається до материнської компанії з вимогою закрити бізнес в країні-агресорці. Ми сформулювали чіткий запит та меседж, який неодноразово доносили і продовжуємо доносити до штаб-квартири за допомогою публічних та корпоративних каналів комунікації – офіційні листи, звернення у соціальних мережах, відео-звернення від співробітників та HoReCa-клієнтів компанії, особисті контакти тощо. Станом на сьогодні Metro AG, на жаль, продовжує свою роботу в росії. Водночас, позиція української команди МETRO залишається незмінною, ми продовжуємо боротьбу та щодня намагаємося всіма наявними способами донести свою вимогу до штаб-квартири. Ми закликаємо єднатися й надалі спрямовувати спільні зусилля на дипломатичному фронті для забезпечення впливу на іноземних партнерів задля визнання росії країною-терористом. Один із методів, який НАЗК пропонував ще в березні минулого року: накладання санкцій на керівників, які працюють у Росії. Ми готові допомагати державі у всіх ефективних ініціативах при підтримці відповідного клімату в середині країни".

Слово "боротьба" у заяві Олени Вдовиченко — не випадковість. Схоже, українські офіси міжнародних компаній дійсно сприймають свій пресинг на штаб-квартири, як доступну їм форму дієвого протистояння окупантам. "Ми не розділяємо позиції головного офісу — залишатися працювати в РФ. Ми продовжуємо доносити свою позицію до французького офісу", — повідомила "Бізнес Телеграфу" PR-директор торгової мережі Auchan в Україні Олена Орлова. 23 лютого Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) внесло французьку корпорацію Auchan Holding до переліку міжнародних спонсорів війни. підставою стало те, що під час повномасштабного вторгнення росії в Україну компанія відмовилася від припинення фінансування держави-терориста та не закрила свій бізнес у РФ. Французький офіс Ашану корпоративними каналами отримував попередження з Києва про таку загрозу, але проігнорував звернення.

Незалежність українських офісів зростає

Головною спільною ознакою реакції штаб-квартир міжнародних компаній на "партизанщину" з боку українських офісів стало надання їм максимальної автономності. Це стосується як ведення бізнесу, так і публічної позиції щодо війни. "Ми є окремою юридичною особою, що діє відповідно до українського законодавства та дотримується всіх встановлених вимог воєнного стану в Україні. Банк припинив відносини з клієнтами та грошима, що мають російське та білоруське походження. Ми підтримуємо санкції проти країни-агресора", — цієї заявою PR-директор "Райффайзен Банку Аваль" Вікторія Михалевська змушена прикриватися від численних звинувачень на адресу банку щодо належності до холдингу, який продовжує роботу в росії. При цьому українському офісі Райфайзена всі налаштовані дуже патріотично.

Важливим обмеженням, які штаб-квартири доносять до своїх філій як в Україні, так і в росії, є заборона на пряму підтримку безпосередніх учасників війни. Таким чином бізнес страхується від санкцій кремля з одного боку, і Києва та наших західних союзників — з іншого. Кредитні канікули для російських військових коштували Raiffeisen Bank International (PBI) початку санкційного розслідування з боку Міністерства фінансів США, яке досі триває. Сам факт початку розслідування призвів до відкритого занепокоєння інвесторів і навіть акціонерів групи, які вказують, що вихід з росії — насамперед, питання моралі.

Auchan Holding тим часом потрапив у серію подібних скандалів. Один з колишніх співробітників групи в росії звинуватив її у відправці гуманітарної допомоги військовослужбовцям армії рф при підтримці мерії Санкт-Петербурга, а в Самарі в одному з магазинів Auchan працював волонтерський пункт для збирання допомоги військовим. У заяві 17 лютого зі спростуванням своєї причетність до цих скандалів, Auchan Retail уникнув прямого засудження агресії росії проти України.

Легко помітити, що у своїх програмах гуманітарної допомоги міжнародні компанії в Україні також намагаються уникати прямої публічної допомоги ЗСУ. Певні виключення з цього правила — вочевидь, заслуга "партизанської" діяльності українських офісів, всупереч обмеженням з боку штаб-квартир. Наприклад, компанія Nestlé Україна повідомила "Бізнес Телеграфу", що розташований у Львові реабілітаційний центр "Unbroken", який забезпечує протезування, фізичну та психологічну реабілітацію, надає послуги не тільки цивільним українцям, а й військовим. Мetro Україна також поставляє товари на підтримку Збройних Сил України.

Суспільний осуд б’є й по патріотичному бізнесу

Втім, патріотична налаштованість українських офісів міжнародних компаній не захищає їх від агресивних акцій протесту. Бізнес-центри, де розташовані філії — постійне місце мітингів та політичних перфомансів. Так українці висловлюють своє ставлення до страусиної політики транснаціонального бізнесу, який не пішов з росії. Директор аналітичного центру "Політика" Микола Давидюк — один з організаторів таких акцій протесту. Біля офісу Metro в Києві він великими червоними літерами написав "Буча", біля Auchan – розмістив великий плакат з розбомбленими будинками та вбитими людьми, біля офісу Nestle – зробив напис "Діти" та приніс фото розбомблених шкіл.

Микола Давидюк вважає, що його акції матимуть вплив насамперед на материнські компанії, хоча значний резонанс вони мають у серед споживачів цих брендів в Україні. "Я думаю, що глобальні компанії, які працюють в росії, повинні понести таку ж саму відповідальність, яку понесли бренди, що підтримували гітлерівський режим – і Lufthansa, і Hugo Boss були заборонені на дуже довгий час і не могли проводити комерційну діяльність. Аналогічні історії мають статися з тими компаніями, які не полишили ринок рф. Вони мають бути нерукопожатними і зазнати санкцій і велику кількість обмежень", — вважає політолог та активіст.

Водночас Микола Давидюк переконаний, що до українських офісів компаній, які залишились працювати в рф, слід ставитись інакше: "Українські офіси стали заручниками поведінки материнських компаній. Не потрібно впроваджувати санкції проти них, бо часто вони виявляють патріотизм, підтримують ЗСУ, надають гуманітарну допомогу, відкривають офіси на деокупованих територіях та допомагають їх відновлювати. Нам треба сконцентруватися на тому, щоб заборонити офісам глобальних компаній працювати в росії".

Тим часом, на PR-ринку з’явились пропозиції представників міжнародних організацій активістів, які від замовлення конкурента готові влаштувати масовану атаку на будь-яку міжнародну компанію, представлену в росії. Пропозиція включає пікетування офісів, масовану атаку в пресі, а також звернення від членів парламенту європейських країн з категоричними вимогами піти з держави-агресора.

За таких умов українським офісам транснаціональних груп, чиї працівники налаштовані переважно дуже патріотично, залишається продовжити "партизанську боротьбу". на конференціях та у коментарях пресі керівники київських філій можуть бути коректними, але у неофіційному спілкуванні не приховують роздратування політикою закордонних власників. Це не рятує компанії від суспільного осуду на рівні споживачів, але зберігає повагу у ділових колах.