Як судді віддаляють Україну від Європи на прикладі невиконання рішень ЄСПЛ

Рішення Європейського суду з прав людини Україна зобов'язана виконувати. І контролює цей процес Рада Європи, перед якою щорічно Міністерство юстиції звітує у відповідній формі. Разом з тим, на практиці рішення ЄСПЛ часто залишаються не імплементованими Україною, особливо в частині виконання їх судовою гіркої влади.

Так, за увесь 2022 рік, ЄСПЛ виніс 145 рішень у справах позивачів проти України. Натомість яка кількість із них була повністю виконана, Мін'юст не інформує, коментуючи лише "прогрес у виконанні" окремих рішень суду.

"Проблема невиконання або затримки виконання рішень національних судів в Україні та відсутність ефективних національних засобів правового захисту у зв’язку з цією проблемою є однією з найбільш серйозних проблем, яку неодноразово констатував Європейський суд з прав людини, і яка залишається невирішеною протягом тривалого часу", — констатує з цього приводу Офіс Ради Європи в Україні.

Реальні причини, з яких, зокрема, судді в Україні ігнорують практику ЄСПЛ та не виконують рішень європейського суду у тому, що національна суддівська система до цього часу так і не змогла очиститися від недоброчесних її представників. І останнє констатують в Офісі президента України.

Так, під час наради за участю керівництва Верховного Суду, голів апеляційних судів, голів ВРП, ВККС та Ради суддів України, яка відбулася 28 липня, заступник керівника Офісу Президента Андрій Смирнов заявив, що органам судової гілки влади час отямитися, усвідомити проблеми та почати працювати над їх вирішенням, не чекаючи на нагадування від суспільства і не спонукаючи його створювати запит на подальші реформи з очищення.

"Треба розуміти, що судову систему за великим рахунком рятувати ніхто не буде. Якщо система не почне самоочищуватися, то будуть чергові й чергові етапи судової реформи, на яких будуть наполягати міжнародні партнери, і які ніколи не завершаться", — наголошував Смірнов.

Практика виконання рішень ЄСПЛ в Україні доволі сумна вже кілька років поспіль. Як свідчать дані управління координації виконання рішень Європейського суду з прав людини та інформування Комітету міністрів Ради Європи Секретаріату Уповноваженого у справах ЄСПЛ, ще до початку війни Україна не виконала більш як третину рішень ЄСПЛ.

Після початку повномасштабного вторгнення, очевидно, що проблема лише загострюється. Красномовно про це свідчить один з останніх публічних прикладів невиконання рішення ЄСПЛ українськими суддями, зокрема, Пирятинського райсуду Полтавської області, Шевченківського районного суду м. Львів та Апеляційного суду м. Львів.

Йдеться про справу "Комар та інші проти України" (Case of Komar and others v. Ukraine), в якій заявники довели безпідставність ухвалення стосовно них рішень про тримання під вартою та рішень про продовження дії такої міри запобіжного заходу.

Провадження у даній справі ЄСПЛ було відкрито в тому числі за заявою Гаврилюка Д. (заява №28025/22) наразі обвинуваченого у справі №450/1357/17, що перебуває у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова. Іншим заявником стала ув’язнення особа за рішенням Пирятинського райсуду Полтавської області від 31 травня 2023 року.

ЄСПЛ у своєму рішенні по цій справі констатував порушення ст. 34 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і порушення п.5 ст. 3 Конвенції щодо надмірного досудового тримання особи під вартою.

Крім того, ЄСПЛ дійшов висновку, що судді Шевченківського районного суду м. Львова, Пирятинського райсуду і Львівського апеляційного при винесенні рішень про арешти допустили ще й такі порушення:

• використання припущень у зв’язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю.
• не розгляд можливостей застосування інших запобіжних заходів.
• ненадання оцінки стану здоров’я заявника та ризикам для життя та здоров’я заявника під час тримання останнього під вартою (неможливість надання належного лікування під час тримання під вартою)
• ненадання оцінки особистого становища заявника для зменшення ризику вчинення повторного правопорушення, змови чи втечі.
• наведення та повторення судами під час розгляду справи підстав, які з часом стали неналежними.

Наразі достеменно відомо, що вказані порушення по справі одного з заявників допустили такі судді Шевченківського районного суду м. Львова, як Луців-Шумська Н.Л., Свірідовою В.В. та безпосередньо Голова Шевченківського райсуду м. Львів Білінською Г.Б.

Тепер же, описані вище порушення на виконання рішення ЄСПЛ у справі "Комар та ін. проти України" мають бути усунуті шляхом постановлення нових рішень тими самим суддями чи їх колегами. Крім того, вказаним рішенням ЄСПЛ українські судді відтепер мають керуватися і під час розгляду аналогічних питань про застосування мір запобіжного заходу і в інших справах.

Одним з інструментів дієвої боротьби з таким явищем, як невиконання рішень ЄСПЛ збоку українських суддів, може стати робота Громадська рада доброчесності, формування якої наразі триває і має бути завершене до початку вересня.

Здійснюючи моніторинг та аналіз діяльності тих чи інших суддів на предмет дотриманнями ними принципів доброчесності, ГРД зважатиме і на факти ігнорування з їх боку рішень ЄСПЛ. Зафіксовані ж відповідні факти лягатимуть у підстави для звільнення суддів із займаних посад.

У такий спосіб, очевидно, що з’явиться реальна можливість таки дійсно очищувати суддівську систему України від представників, котрі нехтують європейськими цінностями та стоять перепоною на шляху до успішної євроінтеграції нашої держави.