Мовна революція: як проходить дерусифікація і чиєю ініціативою живуть розмовні клуби

На курси української мови приєднуються українці з деокупованих територій та навіть Криму

Навіть через півтора року після початку повномасштабного російського вторгнення чимало наших громадян продовжують принципово переходити на українську. Рівень національної свідомості населення зростає й у тих регіонах, де російська традиційно вважалася панівною. Важливу роль у зміні мовної приналежності відіграють безкоштовні мовні курси, які організовують волонтери та громадські об'єднання.

Такі розмовні клуби стали не тільки можливістю вдосконалити мову, а й місцем зустрічей однодумців, які прагнуть зберегти і зміцнити український дух. Це приклад того, як громадяни самі активно впливають на зміну мовної парадигми, роблячи вагомий крок у напрямі дерусифікації населення. Однак чи є влада однією з активних учасниць цієї мовної революції?

"Телеграф" вирішив дізнатися, яку роль відіграє держава та ГО у цих змінах, яка робота залишається і чи справді будь-які ініціативи з вивчення української мови зараз такі популярні.

Чи підтримує влада хоча б великі мовні проєкти?

Загалом Україна має розроблену Державну програму сприяння опануванню та популяризації української мови, яку визначив мовний закон. Однак як зазначає уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, проєкт досі не ухвалений через відсутність фінансування. Принаймні держава зібрала в одному списку безоплатні курси, розмовні клуби, інтернет-ресурси з вивчення української мови.

Більшість таких ініціатив громадяни реалізували самотужки. І хоч з часом такі починання підтримали місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування — основне фінансування забезпечує приватний бізнес, міжнародні організації тощо.

"Телеграф" розпитав представників наймасштабніших проєктів про їхню взаємодію з владою. Одним із хороших взірців є досягнення успіху у мовному курсі "Єдині", який допоміг понад 98 000 тисяч людей перейти на рідну мову. Розмовні клуби є безплатними й працюють у 25 містах України та за кордоном — у Любліні, Варшаві, Роттердамі, Вільнюсі та Празі.

Як розповіли представники організації, до проєкту "Єдині" долучаються геть різні за віком, соціальним статусом і місцем проживання особи. Люди об’єднуються у своєму прагненні розмовляти українською. Тезу "Мова — на часі" підтвердили цифри: перший навчальний курс у квітні 2022 об’єднав понад 10 тисяч учасників. До навчання долучаються учасники з окупованого Криму, звільнених населених пунктів Херсонщини. Окрім того, є учні з Ізраїлю, Індії, США та багатьох інших країн світу.

— Ми домовилися про щільнішу співпрацю з Департаментом культури КМДА та керівниками та працівниками київських бібліотек. Вона буде реалізована в межах Міської концепції ствердження української мови в усіх сферах суспільного життя міста Києва на 2023-2025 роки.

Завдяки цій колаборації ми зможемо реалізувати додатково 39 розмовних клубів у Києві. Адже відтепер модераторами розмовних клубів можуть стати безпосередньо працівниці бібліотек. До живої дискусії долучилися директор департаменту культури КМДА Сергій Анжияк і директори 39 бібліотек, — розповіли представники організації "Телеграфу".

За їхніми словами, наприкінці серпня кількість учасників курсів перевищить 100 000. А після виходу на всеукраїнський і навіть міжнародний рівень "Єдині" не можуть залишитись непомітним проєктом для Міністерства освіти й науки України.

— Ми вже мали зустріч із міністром освіти й науки Оксеном Лісовим, розповіли йому про "Єдиних" і наші здобутки, обговорили бачення перспективи спільної праці задля навчання якомога більшої кількості дорослих української мови. Тому сподіваємося, що вже незабаром нам вдасться втілити обговорену із МОН співпрацю, — поділилася команда мовного проєкту.

Наразі курс "Єдині" це:

⁃ щоденні завдання та навчальні матеріали;

⁃ вебінари й онлайн-лекції;

⁃ розмовні клуби у зручному для форматі (онлайн чи офлайн);

⁃ поради психолога — як подолати мовний барʼєр;

⁃ техніка легкого запамʼятовування нових слів;

⁃ пояснення, звідки береться суржик і як його позбутися.

Програма розрахована на людей з різним рівнем підготовки, а також для різних запитів.

Курс з переходу — максимально практичний, підійде навіть для людей з дуже низьким рівнем. Його мета — надати підтримку в переході на українську мову спілкування.

Граматичний курс — для поглиблення знань. Чимало людей колись вивчали українську мову, але через те, що ніколи не спілкувались, ці знання втрачені. І тепер невпевненість у своїх знаннях стає одним з бар'єрів в переході на українську. Цей курс складніший і об'ємніший. В планах також створення курсу спеціально для людей, які взагалі не знають української.

Ба більше, "Єдині" відкривають розмовні клуби на деокупованих територіях. Перший РК відбувся в Чорнобаївці. Поки було лише два заняття, але учасники хочуть зустрічатися частіше. Розмовний клуб відвідує пані Алевтина, якій 72 роки. Вона 50 років прожила в Чорнобаївці, але досі не може розмовляти українською, навіть суржик їй не дається. Пані Алевтина росіянка, що переїхала в Україну за робочим розподілом ще за радянських часів. Зараз її наполегливе бажання вчитися мови просто вражає!

З 2013 року в Україні також діє "Є-мова" — ще одна велика освітня ініціатива. З початку заснування на курси зареєструвалося майже 60 тисяч українських слухачів.

— Ми маємо безліч прикладів, коли завдяки курсам люди змогли успішно інтегруватися в українську громаду або ринок праці. Учень В’ячеслав прийшов із запитом перейти на українську, щоб вести весілля і зараз успішно цим займається. Кримська татарка Ельміра дуже пристойною українською розповідає на різних конференціях про потребу захисту кримськотатарської культурної спадщини. Катя з Сибіру — ще після 2014 одружилася в Україні й залишилася тут жити, вона говорить і пише українською. Слухач Андрій теж лишився жити в Україні, відкрив свою фірму перекладів з назвою "Паляниця". Деякі учні досі пишуть і дякують. Це дуже приємно, — поділилися викладачки проєкту для "Телеграфу".

До навчання приєднуються люди з різних країн, які з різних причин та мотивацій виявили бажання покращити, ба навіть вивчити наново українську. Та попри такі успіхи, повноцінна співпраця платформи з органами влади так і не реалізувалася.

— У нас було декілька спільних проєктів з Міносвіти та міжнародними фондами, де ми розробляли курси для вчителів, зокрема "Українська для фізиків і ліриків" і "Мовний менеджмент та комунікативні стратегії". Коли ми тільки починали свою діяльність, то працювали з Київською міською адміністрацією, вони надавали нам приміщення для проведення безплатних курсів української мови.

Проте підтримки влади бракує. Хоч Міністерство культури має відповідати за такі курси згідно із законом, це переважно залишається ініціативами громадськості, — розповідає керівниця ГО "Український світ", засновниця платформи "Є-мова" Анастасія Розлуцька.

Організація активно долучається до правозахисної діяльності щодо української мови. Команда проєкту брала участь у розробці та просуванні Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Законодавство та офіційна політика

На запитання "Телеграфу": коли буде ухвалено Держпрограму сприяння оволодінню державною мовою, як це визначено мовним законом, в уповноваженого із захисту державної мови відповіли, що це питання не в їхній компетенції. Натомість у Мінкульті спочатку пообіцяли надати швидку відповідь, але потім змінили свою думку і відповіли, що все ж таки розглянуть його у 30-денний строк. Наше видання сповістить про відповідь, як тільки ми отримаємо її, але поки що не відомо коли Україні очікувати додаткові державні ініціативи з дерусифікації населення.