Мільярди гривень, афера та жодного боєприпасу – чим скінчилося гучна закупівля мін для Міноборони

Понад 2 мільярди гривень переказало Міноборони України за контрактами із участю хорватської WDG promet за попупку 30 тисяч танкових пострілів (€32,5 млн) та зі словацькою Sevotech про закупівлю 15 тисяч комплектів шоломів і бронежилетів (€13 млн). Усі три контракти провалилися, з’ясувало hromadske.

Так, у квітні 2022 року словацька фірма Sevotech уклало із Міністерством оборони України договір про поставку 17 тисяч комплектів шоломів та бронежилетів за 13 млн євро. Хоча постачання мали здійснити не пізніше кінця липня, але Україна отримала лише 2,5 тисячі комплектів. Керівник словацької фірми виправдовувався тим, що його підвели постачальники – словацька фірма MTC Slovakia, що так і не поставила 14,5 тисяч комплектів спорядження.

У жовтні 2022 року вже українська фірма "Львівський арсенал" уклала угоду із МО України про постачання 100 тисяч мінометних мін на 36,6 млн дол, вже 17 листопада держава передплатила 97% цих коштів. Натомість з’ясувалося, що "Львівський арсенал" також не мав у своєму розпорядженні цих мін, а в серпні уклав угоду із словацькою Sevotech, а та у свою чергу мало закупити боєприпаси у хорватської WDG promet.

Отримавши гроші від Міністерства оборони, "Львівський арсенал" у грудні перевів контрагентам 3,66 млн дол. і 9,15 млн євро. Проте від грудня минулого року, після оплати цих коштів, жодної міни в Україну так і не надійшло.

Нарешті, у грудні 2022 року хорватська WDG promet уклала із Міноборони прямий контракт на постачання 30 тисяч танкових пострілів калібру 125 мм на суму 32,5 млн євро і знову ж таки — жодного боєприпаса в Україну так і не надійшло.

Тобто Міноборони уклало 3 контракти із пов’язаними фірмами, жоден з яких не був виконаний. А як стверджує журналістам Олександр Лієв (підписував контракт із постачання мін з боку Міноборони, був виконувачем обов’язків директора департаменту військово-технічної політики Міністерства оборони із січня 2022-го до січня 2023-го) він не знав, що попередні контракти із участю словацької Sevotech зірвалися.

Натомість в кінцевому постачальнику – хорватській WDG promet, звинуватили у зриві постачання "Львівський арсенал", котрий перевів лише 30% передплати, хоча за умовами контракту нібито повинен був оплатити половину.

Втім, сама WDG promet є лише посередником і мала купити міни на хорватському заводі Elmech Sintermak, куди навіть їздив на перевірку представник словацької компанії Sevotech Олексій Хорошаєв. Останній є громадянином України та працював до того заступником директора державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "ПРОГРЕС" зі складу концерну "Укроборонпром".

Останній заявив, що контракт на постачання мін лобіювався за участі нині вже ексзаступника міністра оборони України Дениса Шарапова та ще однієї неназваної їм людини.

Цікаво, що WDG promet є класичним посередником, що має єдиного працівника, він же засновник і директор — Матіас Зубак, син скандально відомого торговця зброєю Звонка Зубака. Зубак-старший зробив собі ім’я на постачанні зброї до Хорватії під час її війни за незалежність, в обхід ембарго ООН.

Як заявив журналістам представник WDG promet (а також і словацької Sevotech) адвокат Їржі Вітченс, у квітні 2023 року у Празі відбулася зустріч зацікавлених сторін щодо того аби виконати контракт на постачання 100 тисяч мінометних мін. За словами юриста, організатором зустрічі виступив народний депутат України від "Батьківщини" Сергій Тарута, котрий до того ж "наїхав" на Матіаса Зубака, що призвело до конфлікту та фактично зірвало перемовини, стверджують розслідувачі.

В розмові із журналістами сам Сергій Тарута визнав, що виступив організатором та посередником під час цієї зустрічі, оскільки давно знав і Матіаса Зубка и Юрія Збітнєва (директора ТОВ "Львівський арсенал"). Але зустріч швидко переросла у конфлікт та ні до чого не призвела, а сам Тарута більше із жодною зі сторін не зустрічався.

Що ж стосовно грудневого контракту WDG promet на постачання 30 тисяч танкових пострілів на 32,5 млн євро — як стверджував Матіас Зубак, отримавши передоплату він перевів її до чеської кредитної спілки PDZ. Згодом частина цих грошей – 5,3 млн євро були начебто вкрадені чеським банкіром та галеристом Камілом Бабухом. Останній же за словами Зубака і познайомив його із Сергієм Тарутою.

Як звернули увагу журналісти, рахунок у кредитній спілці PDZ дозволяв WDG promet знімати з нього великі кошти готівки, до мільйону євро і більше. Втім, сам Каміл Бабух звинувачення в крадіжці категорично відкинув. І це при тому, що грошей, котрі WDG отримав від МО України та поклав на рахунки, дійсно немає. Так лише готівкою було знято 3,8 млн євро, 5,5 млн євро витратили на купівлю Vitezit — збанкрутілого державного підприємства з виробництва боєприпасів у Боснії та Герцеговині.

Та як стверджує Сергій Тарута, що нібито оцінював підприємство на прохання Зубаків, на заводі були відсутні навіть промислові лінії, отже запустити виробництво потрібно було "з нуля". Ба більше — сама угода була скасована урядом Боснії та Герцеговині.

Ще певна кількість коштів з рахунків WDG promet пішла на безготівкові виплати, у тому числі словацькій Sevotech, врешті-решт на рахунках хорватської фірми лишилося 400 євро, а отже оплатити купівлю пострілів для танків чи мінометних мін фірма просто не зможе.

Загалом, як підводять висновки журналісти Громадського, по трьох контрактах загальною вартістю 3 млрд гривень Міністерство сплатило близько 2 млрд, але замовленого досі не отримало. Приблизно 800 млн гривень досі залишаються під контролем України — це залишок коштів по мінному контракту, які були заарештовані на рахунках "Львівського арсеналу".