Трьом фігурантам справи Об’єднаної гірничо-хімічної компанії було присуджено майже 200 мільйонів застави.
Виконувачу обов’язків голови правління підприємства присудили 100 мільйонів гривень застави, екс-заступнику директора дочірнього підприємства – 80 мільйонів та начальнику відділу продажів – 5 мільйонів. Про це повідомили у прес-службі НАБУ.
Виконувачу обов’язків голови правління ПАТ "Об’єднана гірничо-хімічна компанія" суддя Солом’янського районного суду Києва обрав запобіжний захід у вигляді утримання під вартою протягом 60 днів з альтернативою внесення застави у розмірі 100 мільйонів гривень.
Аналогічний запобіжний захід обрали й іншим підозрюваним у справі "ОГХК". Зокрема, як альтернативу тримання під вартою судом визначено розміри застав: 80 мільйонів гривень для екс-заступника директора ДП "ОГХК" (згодом перетворено на ЗАТ "ОГХК"), 5 мільйонів гривень — для начальника відділу продажу та маркетингу ПАТ "ОГХК".
Як повідомлялось, 25 січня детективи бюро вручили в.о. голови правління ПАТ "Об’єднана гірничо-хімічна компанія" (100% належить державі) повідомлення про підозру у скоєнні злочинів, передбачених ч.3. ст.27, ч.3 ст.28 ("Здійснення злочину групою осіб за попередньою змовою), ч.2 ст.364 ("Зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки") Кримінального кодексу України.
Підозрюваний разом із ще двома людьми (начальником відділу продажу та маркетингу ПАТ "ОГХК" та екс-заступником директора) затриманий у Києві цього ж дня.
26 січня детективи НАБУ затримали четвертого учасника цієї корупційної схеми, через який ПАТ "Об’єднана гірничо-хімічна компанія" зазнало збитків на суму понад 300 млн грн.
Як встановили детективи бюро, у 2014 році затримані разом з іншими особами, у тому числі громадянами інших держав, створили групу для отримання неправомірної вигоди на користь іноземних компаній, які, у свою чергу, пов’язані з посадовими особами ОГХК.
Схема зводилася до реалізації за заниженими цінами титанової продукції, що використовується в авіаційній та хімічних галузях, приватним компаніям-посередникам, зареєстрованим в Австрії та Латвії, та пов’язаними зі службовим особам ДП "ОГХК".
Надалі ці компанії-посередники перепродавали куплену в "ОГХК" титанову продукцію за ринковими цінами міжнародним компаніям, які використовують таку продукцію у власному циклі виробництва. Різниця у вартості надходила на рахунки компаній-посередників та під виглядом оплати за надані транспортні послуги виводилася на рахунки інших компаній, підконтрольних посадовим особам ДП "ОГХК".