День фотографа: чому відзначають 12 липня

Фотографія настільки міцно закріпилась у нашому житті, що ми стали сприймати її як звичайне хобі. І будь-який власник телефону може продемонструвати свої здібності в цьому виді творчості. Але ж мало хто замислюється над тим, що мистецтву фотографії майже дві сотні років і перші фотографи працювали зовсім не так, як ми уявляємо це сьогодні. Про це пише Одесская жизнь.

Процес був довгим і дорогим

Фотографія прийшла в Україну влітку 1839 року - і відразу з'явилося багато охочих сфотографуватися на фотокартці. Однак цей процес в той час був не таким швидким, як сьогодні, - іноді, щоб отримати фотографію, потрібно витратити цілий день. Людині доводилося сидіти мовчки і абсолютно нерухомо не хвилину і не дві. Наприклад, щоб зробити фото, в 1826 році людина мала б просидіти нерухомо близько восьми годин. Ймовірно, тому фотографи в той час вважали за краще фотографувати інтер'єри і вулиці, а не живі об'єкти. Після винаходу дагеротипії - фотопроцесу з використанням світлочутливості йодистого срібла, час нерухомості скоротилася до 15 хвилин.

Щоб моделі не так болісно було очікувати закінчення процесу, фотографи використовували зручні крісла з підлокітниками і спеціальні тримачі для голови - копфгалтери. Це пристрій являв собою довгу важку підставку зі спеціальними кріпленнями для голови. Голову фіксували в потрібному положенні, щоб її не можна було повернути або опустити і зіпсувати фото.

Фотографії робили рідко не тільки тому що це було нелегко фізично. Вартість фотографій була дуже високою, і в 1850-х роках вона іноді наближалася до середньої зарплати. Готову фотографію аж до 1920-х років наклеювали на картонну підкладку, а на звороті наносили інформацію про фотографа, ательє, місці зйомки і ставили дату.

Моторошні подробиці фотомистецтва

Мистецтво фотографії відкрило безліч можливостей для шахраїв. Особливо часто фотографію використовували в своєму «бізнесі» популярні в той час медіуми, які видавали за справжні зображення привидів. Іноді це були дефекти плівки, а іноді - постановочні фотографії. Відбою від клієнтів, які хотіли отримати подібні фото, не було.

Однак довірливим клієнтам пропонували не тільки привидів. Наприклад, в 1909 році якийсь медіум барон фон Ерхардт прославився тим, що показав в Римі фото, де був зображений літаючий стіл. Він просто експериментував з червоним світлом і фотоспалахом, а виглядало все так, немов стіл дійсно піднявся в повітря. З тих пір Ерхардт став вважатися кращим медіумом, а фото використовував як рекламу свого «дару».

Втім, сучасній людині все це здасться безневинною розвагою в порівнянні з широко поширеним в кінці XIX століття звичаєм. Це «пост Мортен» - фотографії людей після смерті. Нам це здається блюзнірством, а в той час фотографії були дуже дорогими і іноді посмертні знімки були єдиними зображеннями людини. У фотографів навіть існували спеціальні пристосування, які допомагали посадити або встановити померлого в потрібній позі. Цей звичай існував досить довго, і деяке продовження цієї традиції простежується досі.

Півтори сотні років назад фотографію використовували більше в особистих цілях, але з часом користь від цього винаходу стала очевидна і в інших сферах життя. Наприклад, культ зірок з'явився виключно завдяки фотографії. Крім того, це мистецтво дало поштовх розвитку криміналістики, а також появі нового виду документів з фото, які засвідчували особу людини.