"Реформа заради реформи": чому новий закон про СБУ може зруйнувати спецслужбу

Верховна Рада незабаром може розглянути в першому читанні законопроєкт про Службу безпеки України. При цьому підготовлений до розгляду нардепами документ, на думку деяких експертів, має масу недоробок, які можуть просто зруйнувати СБУ. Експерт з питань сектора оборони та безпеки, полковник СБУ у відставці Олег Старіков розповів «Телеграфу», чому в такому вигляді цей проєкт закону приймати не можна.

«У законопроєкт є багато недоробок, про які ще розкажуть юридичні експерти. Я беру тільки один аспект - це кількісний склад Служби та відсоткове співвідношення в ньому оперативних підрозділів, Академії СБУ та підрозділів забезпечення. Мене шокувала пропозиція зменшити кількість співробітників СБУ з нинішніх 30 тисяч до 17 тисяч», - зізнався Олег Старіков.

Він підкреслює, що число співробітників раніше базувалося на науковому підході. Нічого не бралося «зі стелі». Проводився аналіз загроз, а також - як за допомогою системних контрзаходів протидіяти їм.

«Прораховувати, які потрібні ресурси (в тому числі людські), щоб ефективно протидіяти розвідувально-підривній діяльності противника, щоб забезпечити захист особливо важливих державних секретів, протидіяти агентурній та технічній розвідці, тероризму. Це все - наука, аналітика, розрахунок... Не можна збільшувати зарплати тих же оперативних працівників шляхом скорочення кадрів. Це зруйнує все оперативне ядро, яке є зараз і є основою всього, - попереджає Олег Старіков. - ЦУ (Центральне управління) і органи СБУ залишаться, але функціональна складова - оперативна, буде нульова - як зараз НАБУ, ГПУ, оперативні підрозділи поліції».

Народовладдя через референдум: що може піти не так з законом, обіцяним Зеленським

Експерт підкреслює, що є величезна різниця, виходячи з оперативної обстановки, у функціоналі окремих обласних управлінь СБУ. Наприклад, Сумської або Чернівецької, з управліннями СБУ Харківської, Дніпропетровської, Львівської, а також по Києву та Київській областей. Адже загрози національній безпеці скрізь однакові, тільки пріоритети оперативно-службової діяльності в кожному управлінні свої. Відповідно, вибудовуються різні системи контррозвідувальних заходів. Що особливо важливо в ситуації, коли ми живемо в стані конфлікту малої інтенсивності з Росією.

«Не можна збільшувати зарплати тих же оперативних працівників тупо шляхом масового скорочення, - упевнений Олег Старіков. - Поламати всю систему контррозвідувальних заходів легко. А ось вибудувати заново... Підготовка одного оперативного працівника - агентуриста, який починає розуміти, що таке агентурна робота, контррозвідувальна діяльність, займає приблизно 10 років. З них п'ять - навчання в Академії СБУ і ще п'ять - практична робота. А класний начальник оперативного підрозділу - це досвід в 15-20 років».

Все це, за словами експерта, можуть зламати, якщо будуть приймати «сирі» закони й необдумані рішення.

«Так, система в нинішньому вигляді застаріла. Так, багато чого потрібно міняти. Та важливо, щоб це робили не заради зовнішніх змін, а продумано, стратегічно. А то отримаємо гарну на вигляд машину, але - без мотора, - каже Олег Старіков. - Моя пропозиція - доопрацювати цей законопроєкт, провести його обговорення із запрошенням ветеранів Служби, які мають величезний практичний досвід оперативно-розшукової, контррозвідувальної та агентурно-оперативної роботи».

Найголовніше, за словами Олега Старікова, щоб законопроєкт поліпшив роботу оперативних підрозділів Служби для реагування на виклики, а не був просто черговою "реформою заради реформи".

Відзначимо, що законопроєкт про Службу безпеки України (№3196-Д) ініціюють нардепи фракції "Слуга народу". Документ зареєстрували 26 жовтня минулого року і вже пробували розглянути в грудні, проте голосів тоді не вистачило.

Нагадаємо, що раніше Олег Старіков назвав головні ризики для України у 2021 році. Один з озвучених ризиків, на думку полковника СБУ у відставці - це слабкий кадровий потенціал. Особливо це стосується стратегічного рівня - сектора оборони та безпеки України.