В Україні зафіксували 239 нападів на журналістів за останні три роки
- Автор
В Україні відносний показник атак проти журналістів становить майже 2 на 100 тисяч населення. Це ставить її на шосте місце, між Киргизстаном і Казахстаном, серед 12 пострадянських країн за ступенем ризику для працівників ЗМІ. Про це свідчить дослідження лондонського фонду Justice for Journalists (JFJ - "Справедливість для журналістів"), опубліковане на сайті Національної спілки журналістів, партнера JFJ в Україні, передає УНН.
"Експерти лондонського Фонду "Справедливість для журналістів" встановили, що в Україні відносний показник атак проти журналістів становить майже 2 на 100 тисяч населення, що ставить її на шосте місце, між Киргизстаном і Казахстаном, серед 12 пострадянських країн за ступенем ризику для працівників ЗМІ. Показово, що в зонах бойових дій – Донецькій та Луганській областях – за останні 3 роки зафіксовано 43 напади на журналістів, тоді як в Київській області – 385. Відповідні висновки містяться в опублікованій завершальній частині циклу досліджень JFJ атак проти працівників ЗМІ в пострадянських країнах за період з 2017 по 2019 рік. Вона присвячена Білорусі, Росії та Україні", - йдеться у повідомленні.
Як зазначається, Україна, зокрема, входить в число країн, де, як і раніше, широко поширені фізичні атаки на працівників ЗМІ.
"За період з 2017 по 2019 рік в Україні було зафіксовано 239 випадків фізичних атак, один журналіст – Вадим Комаров – помер від травм, отриманих при побитті.
Майже 28% всіх зафіксованих нападів на працівників ЗМІ в Україні становлять атаки фізичного характеру (побиття, викрадення, замах на вбивство), а більш ніж у половині випадків нападники не були пов’язані з владою. На відміну від сусідніх країн, в Україні переважаючими способами тиску на журналістів є цькування і залякування, зокрема в кіберпросторі, а також пошкодження і відбирання майна і документів.
У 22% випадків фізичні напади на журналістів здійснені представниками влади, у 51% – звичайними громадянами, в решті випадків – невідомими", - йдеться у результатах досліджень.
Повідомляється, що найбільш поширений метод тиску на працівників ЗМІ, що висвітлюється традиційними і цифровими медіа України, – це атаки і погрози нефізичного характеру та в кіберпросторі, насамперед цькування, залякування, погрози насильством і смертю. Працівники українських ЗМІ також регулярно стикаються з викраденням і розповсюдженням їх особистих даних.
Проти Порошенка порушено чотири справи за заявами КоломойськогоТакож експерти Фонду "Справедливість для журналістів" зазначають, що у 2017-2019 роках українська влада регулярно використовувала механізм заборони на в’їзд для іноземних журналістів (переважно російських) і здійснювала їх депортацію. При цьому, інформація далеко не про всі погрози й атаки різного типу потрапляє у ЗМІ.
Зазначається, що хоч в Україні загальна кількість атак на журналістів поступово знижується, однак ризик фізичних нападів залишається високим.
Додамо, що в ході дослідження було виявлено та проаналізовано 868 випадків атак/загроз проти професійних і громадських працівників ЗМІ та редакцій традиційних та онлайн-видань в Україні. Дані для дослідження були зібрані методом контент-аналізу відкритих джерел українською, російською та англійською мовами. Також в доповіді використовувалися дані експертного опитування понад 200 постраждалих працівників ЗМІ, проведеного в межах проекту НСЖУ "Індекс фізичної безпеки".