Хто для України краще - Байден або Трамп?

На президентських виборах в США триває битва між демократом Джо Байденом і республіканцем Дональдом Трампом.

Яким би не був результат, він, швидше за все, буде оскаржуватися стороною, що програла. Так що, поки до інавгурації точно далеко. 

«Телеграф» розпитав експертів щодо головних висновків американських виборів - і перспектив для України, хто б не став новим господарем Білого дому.

Політолог-міжнародник Сергій Толстов зазначає, що на сьогоднішній день результати виборів в США вже намітилися. Але можуть бути оскаржені або не підтвердитися.

«Якщо в Неваді, де зупинено підрахунок голосів, переможе Байден, то він стає президентом - з мінімально необхідною кількістю голосів виборців - 270. Якщо ж в якомусь із штатів, включаючи Неваду, буде перерахунок голосів і отриманий інший результат, почнуться судові спори. І голоси можуть піти до Трампа, у якого тоді буде мінімальна перевага, - пояснює експерт. - Так що зараз чітко сказати, хто буде новим главою Білого дому, неможливо».

На думку Сергія Толстова, якщо президентом залишиться Трамп, він може зробити певні дії проти українських політиків, які заважали йому, так чи інакше були залучені в дискредитацію його команди на різних етапах. І, навпаки, буде надана підтримка тим силам, які співпрацювали з представниками Трампа (тим же Рудольфом Джуліані) в рамках розслідування українського питання щодо Байдена.

«Якщо президентом стане Байден, він буде відновлювати взаємодію з європейцями, в рамках НАТО. А ось торговий конфлікт з Китаєм навряд чи припиниться. При цьому він буде зацікавлений в залученні на свою сторону Німеччини, інших провідних країн ЄС. І навіть Росії. Може навіть піти на певні поступки. Наприклад, приберуть санкції з Північного потоку-2, щоб не дражнити РФ і Німеччину, - припускає експерт. - Можливо, у відповідь запропонує РФ якийсь компроміс по Донбасу, щоб припинити війну. Правда, це навряд чи призведе до стійкого політичного врегулювання. Швидше - забезпечить заморожування конфлікту. І взагалі, я не думаю, що він зможе забезпечити припинення російсько-українського конфлікту».

На відміну від інших коментаторів, Сергій Толстов впевнений, що Байден прекрасно розуміє, де знаходиться Україна, і що в ній (з нею) можна робити.

«Байден, який заробляв на Україні (побічно, через сина) не губиться в уявленнях, де знаходиться Україна. Це досить знайома для нього тема. Але навряд чи він буде призначати на український напрямок аферистів типу Нуланд, діяльність якої залишила негативні результати», - вважає експерт.

Експерт допускає, що при президенті Байдені посиляться позиції Петра Порошенка.

«У скандалах навколо Burisma і сина Байдена п'ятий президент України поводився гранично акуратно. Не зробив жодної компрометуючої заяви. Можна сказати, вів себе «по-пацанськи». Не здивуюся, якщо в день інавгурації Байдена (якщо до цього дійде), Порошенко сфотографується з ним. Щоб Зеленський розумів, через кого тепер йому слід вести переговори з Вашингтоном», - резюмує Сергій Толстов.

Політолог Андрій Окара зазначає, що Україна в якийсь період була в фокусі уваги Заходу в позитивному світлі.

«Це було пов'язано з Майданом, з вигнанням Януковича, з початком війни - і тим, як себе показали українці. Але потім все змінилося. Україна почала надходити в негативному контексті. Корупція, нереалізовані можливості, бідність, - каже політолог. - І тепер що Байден, що Трамп - небайдужі до України. Не в сенсі, що відчувають позитивні емоції. Ні. Вони просто добре вивчили, де Україна знаходиться - і що це таке ... Мається на увазі, що український слід (негативний) так чи інакше є в історії кожного з них. І це активно розігрувалося під час передвиборної кампанії - і минулої, і нинішньої. Ми пам'ятаємо, що Пола Манафорта вигнали зі штабу Трампа під час передвиборної кампанії - саме через Україну (Манафорт став фігурантом скандалу навколо "чорної каси" Партії регіонів, його прізвище засвітилася в документах щодо незаконних виплат партійцями Януковича - Авт.). У Байдена тут були газові справи, у Трампа - телефонна розмова із Зеленським, після чого була спроба імпічменту, так званого Україногейту. Українська тема була присутня всі ці роки в американському політичному житті. Причому - як джерело проблем».

Андрій Окара підкреслює, що республіканці стоять за цінності епохи модерну - національна держава, жорстку міжнародну політику, в якій США - не глобальна імперія, а потужний світовий гравець.

«У демократів переважає скоріше пост-модерністська манера - використання наднаціональних структур наднаціонального впливу. За допомогою різних фондів (включаючи відомий фонд Сороса), технологій гуманітарного впливу, беруть важелі управління в свої руки. Ось тільки вони більше теоретики, ніж практики, - вважає експерт. - Обама багато чого обіцяв, але коли почалося «віджимання» Криму, він Україну фактично кинув. Уже відомо, що був сильний вплив тодішньої адміністрації США на тодішню українську владу, щоб Київ не почав жорстко реагувати на події в Криму. Мовляв, ми потім допоможемо. В результаті росіяни взяли Крим фактично без бою».

Трамп з приводу України висловлював не дуже приємні слова. І Зеленський стояв перед ним як учень перед директором школи. І Тимошенко його десь в туалеті ловила. Було багато неприємних моментів, підкреслює Андрій Окара. Але якщо говорити про справи, а не про слова, то справи були якраз-таки куди більш конкретні, вважає він. І допомога Україні під час президентства Трампа була цілком відчутною і конкретною. У тому числі - зброя, прольоти військових літаків над Україною.

«При Трампові так, швидше за все, і залишиться, - продовжує політолог. - Якщо при Трампові були жорсткі відносини США з Китаєм, то при Байдені, скоріше, буде спроба дружити з Китаєм проти Росії. Що стосується України - буде спроба впливу на українське керівництво. Посиляться позиції Порошенко і його прихильників. А ось ситуація з Кримом і Донбасом навряд чи зміниться принциповим чином. Серед тих, хто буде формувати зовнішню політику США по РФ і Україні, будуть ті, хто зацікавлений в посиленні санкцій тиску на Москву. При напруженості на Донбасі це зробити легше. Але навіть якщо спроби вирішити питання будуть, навряд чи досягнуть успіху, поки в Кремлі буде та влада, що зараз».

Автор: Андрій Пітонов