Втрата Україною транзиту російського газу в Європу розв'яже Путіну руки, - нардеп Богдан Яременко

Про те, чому буксують переговори щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, про сигнали, які Росія подає світу, про "Північний потік-2" та санкції проти каналів Козака-Медведчука "Телеграф" поговорив з дипломатом, народним депутатом 9-го скликання (фракція "Слуга народу"), членом Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Богданом Яременко. 

- Представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики та безпеки Жозеп Боррель здійснив нещодавно візит до Москви. Результати можна назвати провальними. Кремль влаштував під час візиту висилку дипломатів, які нібито підтримують акції на захист Навального. Про звільнення самого Навального, на чому наполягав Боррель, російська влада навіть чути не хотіла. Чому РФ пішла на явне загострення відносин з Євросоюзом?

- Росія намагається подати ЄС і світу сигнали, що будь-які розмови про внутрішню політику цієї держави неможливі. Мовляв, "ніхто не буде "тиснути" на нас ззовні". До таких ходів Путіна підштовхує складна внутрішня ситуація: економічні проблеми, невдоволення еліт. Зміна Конституції "під Путіна" породила нестабільність в російських елітах. Ситуація з отруєнням, поверненням і арештом Навального, а також протести, які це супроводжують, теж не додає стабільності. Наростає роздратування. Путін це відчуває. І намагається це роздратування перенаправити.

ЄС і США намагалися й намагаються переконати російське керівництво в необхідності дотримання прав людини. Результат прогнозовано сумний.

Приїхавши в Москву, керівник європейської дипломатії змушений був грати в ту гру, яка почалася задовго до нього. Підхід стримування і діалогу. Європа, попри введені проти Росії санкції, намагається шукати формат діалогу з нею. Але візит Борреля, точніше, наданий йому "прийом", як мені здається, чітко продемонстрував нікчемність такого підходу, такої політики. Недарма він сам після повернення визнав, що у Росії відсутній інтерес до нормалізації відносин з ЄС.

Все тому, що РФ не потрібен діалог. Лише монолог та продавлювання своїх інтересів. Демонстративне вигнання під час візиту Борреля трьох європейських дипломатів - представників ФРН, Швеції та Польщі - це, умовно кажучи, дипломатичний ляпас, а то і явний плювок в очі.

- З'явилася інформація, що США готові говорити про зняття санкцій з газопроводу "Північний потік-2", яким Росія хоче постачати газ в ряд країн ЄС в обхід України. Наскільки велика ймовірність такого розвитку ситуації?

- Призупинення рішення про санкції йде в комплексі з рішенням керівництва ФРН призупинити будівництво "Північного потоку-2". Це добре. Але це не розв'язує проблему. Зрозуміло, що, якщо газопровід побудують, це буде мати для України загрозливий характер.

Йдеться про прагматичний інтерес Німеччини та Франції в прямих постачаннях російського газу. Це не пов'язано із нормандським форматом, в рамках якого ці держави застосовують проти РФ санкції та інші елементи тиску. Є просто прагматичний інтерес.

Україні ж потрібно бути гіперактивною в питанні блокування будівництва "Північного потоку-2". Підключати всі дипломатичні канали, всі ресурси. Тим більше, що в зупинці цього будівництва зацікавлений такий потужний гравець як США.

Якщо для Німеччини та Австрії "Північний потік-2" - це питання зниження ціни на газ, то для нас - величезні втрати (при зупинці транзиту), цілі відсотки ВВП. До того ж припинення транзиту російського газу в країни ЄС через територію України - це ще й військово-політична проблема. Адже якщо ми втратами статус країни-транзитера, то це може розв'язати руки російської військовим стратегам.

Раптово: відносинам Байдена та Путіна напророкували потепління

- У Росії, схоже, і так намагаються максимально розв'язати собі руки для дій проти України. Нещодавно в Кремлі заявили, що проєкт закону про державну політику перехідного періоду, який представили в Україні, означає фактично односторонній вихід офіційного Києва з Мінських угод. Про що говорить така реакція?

- Поки документ у стадії обговорення і доопрацювання. До 5 лютого свої пропозиції могли вносити різні організації. Тож справа ще навіть не дійшла до подачі проєкт закону до парламенту.

Але і так зрозуміло - що б ми не робили, що б не пропонували, Росію влаштує тільки капітуляція України. І той закон, який нам через так звані "Л-ДНР" принесуть з Кремля. Але Україна не піде на ультимативні вимоги Росії. Яка постійно звинувачує нас у чомусь, щоб використовувати це як елемент для переговорів із Заходом.

Рано чи пізно, коли у нас стабілізується економічна і політична ситуація, зміцніють ВСУ, ми доб'ємося від РФ визнання, що Мінські угоди в нинішньому вигляді неможливо реалізувати. Вони повинні бути певним чином переформатованими, щоб ми мали хоча б технічну можливість їх виконати. Але поки Росія вважає, що, вкладаючи гроші в пропагандистські телеканали, можна щось продавити.

- Зараз ряд таких каналів (Козака-Медведчука) потрапив під санкції. Що можна сказати про реакцію на це українських політиків, США, ЄС?

- Бачу повну підтримку такого рішення з боку всіх, крім тих, хто безпосередньо залежить від Росії. Рішення РНБО засноване на тому, що мова йде про гібридну війну, про нацбезпеку. Але навіть дещо несподівано для президента Зеленського це ще й дало чимало політичних очок у внутрішній політиці.

Реакцію світу на ці санкції можна схарактеризувати як "стриману підтримку". Думаю, для України це - абсолютно задовільно. Тож указ президента, яким він ввів в дію рішення РНБО про санкції, не створив нам проблем з США і ЄС.

Ну, а негативна реакція Росії цілком зрозуміла - ми обрубали їм важливі канали. Навіть не телевізійні, а - інструменти впливу на внутрішню політику в Україні. Не спрацював їх маніпуляторний наратив про те, що відбувається - боротьба зі свободою слова. Тому що таке твердження - абсолютна брехня. Рішення про санкції не впливає на багато дуже критично налаштованих до влади ЗМІ, які фінансуються іншим спектром російської політики. Хоч деякі, як та ж Страна.ua, виглядають, з моєї точки зору, як явний інструмент роботи російських спецслужб, через який запускаються певні кремлівські наративи.

- Як можуть події розвиватися далі?

- Думаю, ми побачимо продовження. Немає сумніву, що РФ фінансує значно більше інформаційних ресурсів на території України, ніж телеканали Zik, NewsOne та 112 Україна. Думаю, СБУ вже працює в цьому напрямку.

Буде й інша сторона - судова боротьба. Гібридна війна триває. На всіх фронтах. Росія вміє комбінувати військові та невійськові методи. На Донбасі ми зараз спостерігаємо тренування ДРГ, снайперів. На морі РФ поводить себе зовсім агресивно й нахабно. Тому і відбувається посилення військової компоненти НАТО на морі.

- Чи можуть США в будь-якому форматі приєднатися до переговорів по Донбасу?

- Ми вже бачили такі спроби, досить ефективні. Спецпредставник Держдепу США з питань України Курт Волкер, при тому, що Штати формально не були учасниками Нормандського формату, активно працював протягом декількох років. Здійснював човникову дипломатію між ЄС і РФ. Ми тоді спостерігали поступове згасання конфлікту. Але відчутного результату не було і немає тому, що РФ не хоче нічого іншого, крім капітуляції України. І все ж свою позитивну роль така форма дипломатії у 2017-2019 роках зіграла.

Тож подібна форма співпраці або інші реформування - цілком можливі. При цьому, впевнений, що не тільки у росіян, а й у європейців немає бажання допускати США до нормандського формату. До того, що вони вважають європейською політикою на європейському континенті.

Але потрібно враховувати й те, що після виборів в Держдепі США з'явилося багато дипломатів, чиновників, які добре знають і українське, і російське досьє. До того ж новий президент Джо Байден в перші роки конфлікту, бувши тоді віцепрезидентом, особисто докладав великих зусиль для вирішення ситуації. Тому, впевнений, що США будуть в протистоянні України з Росією відігравати свою, особливу роль.

- Група депутатів від фракції "Слуга народу" зареєструвала законопроєкт, яким пропонується дозволити мати подвійне громадянство в Україні. У тому числі з РФ, але за умови, що тоді громадяни України, які мають також російські паспорти, не зможуть проголосувати на виборах або бути обраними до скасування такого статусу або відмови від громадянства країни-агресора. Які шанси на прийняття закону?

- Поки це тема для дискусій. Потрібно розуміти, що у нас - величезна міграція, а також дуже велика, що історично склалася, діаспора. Багато українців проживають за кордоном. Мільйони, а то і десятки мільйонів. І спроби врегулювати питання з подвійним громадянством, що дозволить вирішити масу практичних питань, впевнений, будуть. Але зараз, як мені здається, парламент не готовий приймати рішення про навіть теоретично можливе подвійне громадянство, в тому числі з РФ.

Дискусії триватимуть, рано чи пізно рішення про подвійне громадянство все ж буде прийнято.

США і Польща можуть докорінно змінити хід переговорів по Донбасу: чого від них можна очікувати