Не тільки "ганьба" і "бовдур": 6 українських слів, які раніше мали інше значення

Розмовляючи українською мовою, люди можуть використовувати не тільки суржик, а й слова, які змінили своє значення. Тобто архаїзм, вони втратили своє первинне значення і пішли в ногу з часом.

"Телеграф" розповість про найпоширеніші архаїзми у сучасній мові. Деякі з них були уживані у первісному значені за часів Київської Русі.

• Ганьба. Це слово до середини дев’ятнадцятого століття означало будь-яке розважальне видовище, те, що виставлено на огляд, а не сором, як зараз.

• Бовдур. Наразі це грубе і лайливе слово, яке за часів Київської Русі так називали ідолів, які були витесані з дерева. Також так ще в селах й досі називають димарі, які збереглися в оселях дотепер.
• Бидло. Сьогодні це лайливе слово, проте раніше так називали велику рогату худобу, зокрема – биків. І чим більше у господарів було "бидла", тим заможнішими вони вважалися і їх більше шанували..
• Здоровий. Зазвичай це слово відоме як синонім великого і не хворого. Але за часів Київської Русі так називали успішних воїнів, які приходили з битви переможцями, хоча й поранені, але живі. Тому раніше це слово асоціювалося з успіхом, таланом та щастям.
• Кричати. Наразі це слово означає те, що хтось голосно розмовляє, переходить на крик. А кілька століть тому воно мало значення – орати землю.
• Празник. Слово мало значення "порожній", тобто вільний від роботи день або сучасною мовою – вихідний. З ним пов’язані слова "попразник" — перший день після вихідного, "празний" — ледачий, "празникувати" — бити байдики, нічого не робити.

Раніше "Телеграф" писав, як правильно побажати удачі українською мовою.