Надувні танки обманули Гітлера. ТОП-10 цікавих фактів про висадку в Нормандії

У Франції сьогодні вшановують 80-ту річницю висадки союзників у Нормандії у 1944 році, яку ще називають "День Д".

Серед гостей — президент США Джо Байден, король Великої Британії Чарльз і королева Каміла, принц Вільям, прем'єр-міністр Ріші Сунак, прем’єр Канади Джастін Трюдо, канцлер Німеччини Олаф Шольц. Український президент Володимир Зеленський на зустрічі буде, а президента Росії Володимира Путіна на ювілей не запросили.

"Телеграф" зібрав 10 найцікавіших фактів про цей "День Д", яких ви могли не знати.

1.Що власне відбувалося

Це найбільше морське вторгнення в історії. Вранці 6 червня 1944 року війська США, Канади, Великобританії висадилися на пляжі Нормандії. Тисячі десантників висадилися як в тилу, так і на березі.

Менш ніж через тиждень, 11 червня, пляжі повністю контролювалися. Відкрилася дорога до звільнення Західної Європи.

За деякими оцінками, понад 4000 військовослужбовців союзників загинули.

2.Чому "День Д"?

У назві "D-Day" буква "D" означає "Day". Тобто, це перекладається просто як "День-День". Мовляв, підкреслюючи, що це той самий важливий день.

Година, о котрій союзники висадилися на пляжі (а це 6:30 ранку), називалася "H-Hour", тобто "Година Г".

3.Чому цей день важливий для перемоги

Бо це початок кінця Другої світової війни. Німецька армія зазнала катастрофи, більшої за катастрофу під Сталінградом, поразку в Північній Африці чи навіть масштабний радянський літній наступ 1944 року.

Війська союзників увірвалися углиб Франції та почали стрімке просування. До серпня 1944 року вся північна Франція була звільнена, а навесні 1945 року союзники розгромили німців.

4.Як Європа чекала військових зі США

Союзники у Європі довго чекали, поки США введуть війська. Сама операція планувалася з 1943 року. Штати не квапилися, хоч і брали участь у Другій світовій після атаки на Перл-Харбор. Війна точилася не лише у Європі і небезпека була біля кордонів США, а прямі бої з елітними німецькими військами у Європі загрожували великими втратами.

5.Як обхитрили Гітлера

Запорукою успіху було те, що противника вдалося заплутати. Це був фестиваль брехні і обману. Союзники змусили нацистів повірити, що напрямки наступу — Па-де-Кале у Франції і Норвегія.

Обдурити німців допомогла армія примар. Біля кордонів з окупованими територіями розставили надувні танки, картонні літаки, у морі плавали фейкові кораблі. Видимість скупчення техніки досягали завдяки радіообладнанню для трафіку. У ніч вторгнення з літаків запустили десант із 400 парашутистів-манекенів.

Подвійні агенти-брехуни надали неправдиву інформацію, щоб підкріпити цей обман.

Знайшли навіть двійника для головного британського генерала Бернарда Монтгомері, якого відправили в Африку.

6.Атакували, коли німецький генерал поїхав до жінки

На боці противника була серйозна перешкода — військовий геній того часу генерал Ервін Роммель. Союзники дочекалися, поки Роммель візьме вихідний 4 червня та поїде на кілька днів до Німеччини на день народження дружини.

За відсутності Роммеля командування виявилося паралізованим. Коли Роммель дізнався про висадку (а спочатку у це ніхто не повірив), було вже пізно.

7. Гітлер проспав

Коли почалася висадка союзників у Нормандії, Адольф Гітлер спав. Оскільки атмосфера там панувала далека від нетоксичної, жоден з генералів не наважувався його розбудити.

Коли Гітлер нарешті прокинувся, близько 10 ранку, минуло вже 4 години з початку наступу.

8. Врахували навіть фази місяця

Планувальники врахували фази місяця для найбільш сприятливого припливу, будь-яка подальша затримка відсунула б атаку щонайменше на два тижні.

9.Висадку перенесли на день

Спочатку "День Д" був запланований на ранок 5 червня, але несприятлива погода затримала висадку на 24 години.

10.Росія бреше про "День Д"

Росія наполегливе гне лінію того, що "День Д" не зіграв вирішальної ролі у завершенні Другої світової війни. Мовляв, військові зусилля союзників перебільшені. Натомість Москва стверджує, що перемога була зумовлена ​​в результаті успіхів Червоної Армії, головним чином під Сталінградом (наприкінці 1942 року) і Курськом (у середині 1943 року).

Раніше "Телеграф" пояснював, чому в СРСР насправді не святкували з розмахом День перемоги, як зараз в РФ.