Заздрить навіть Полякова: на що в умовах війни витрачає мільйони державний "банк на три букви"

Українці традиційно дуже люблять лаяти великі державні компанії. І переважно є за що. "Совковий" сервіс, невміння пристосуватися до змін, часті корупційні скандали – характерні риси, якими й донині страждають державні гіганти, на кшталт "Укрпошти", "Ощадбанку", чи "Укрзалізниці".

Тому навіть коли в інформаційному полі з’являється якийсь новий та цікавий кейс від державної компанії – це нерідко сприймається з недовірою: а чи нема там часом подвійного дна?

Ось і до історії з рестайлінгом "Укргазбанку" (мова йде про зміну позиціонування бренду та фірмового стилю), який його топ-менеджмент та pr-служба намагаються подати, як справжній "прорив" та "перемогу" — є багато питань. Хоча, пробачте – наразі вже не "Укргазбанк", а UGB, або банк на три букви, як "влучно" (на його думку) прокомунікував зміну назви в.о. голови правління Родіон Морозов.

Цікаво, чи погоджується з таким визначенням голова наглядової ради Пашіч Санела та інші члени набради "Укргазбанку"?

Питання ці пов’язані з тим, що, по-перше, проводити рестайлінг державний банк чомусь вирішив посеред війни, коли гроші могли знадобитися на більш важливі справи. По-друге, невідомо, як рахуватимуть ефект від цього дійства. Ну і, по-третє, не факт, що всі гроші підуть на рестайлінг, а не, вибачте, на відкати, як це вже не раз відбувалося.

Саме останньому питанню "Телеграф" вирішив приділити особливу увагу, проаналізувавши останні тендери "Укргазбанку". І знайшов чимало цікавого.

Полякова гірко плаче, її кліп – не найдорожчий?

Почнімо з коштовного відеоролику, який замовив "Укргазбанк". Взагалі-то, коли мова заходить про виробництво рекламної відеопродукції — будь-яка сума може бути реальною. Є випадки, коли компанії можуть впоратися власними силами, не витрачаючи назовні ані копійки чи цента. Є й такі, коли рекламний відеоролик коштує на рівні з середнім світовим блокбастером – від 10 мільйонів доларів та більше. Найдорожчою в світі на сьогодні вважається відеореклама Chanel No.5 з Ніколь Кідман – називають суми від 20 до 40 млн доларів.

Звичайно ж, все залежить від поставлених завдань та від прорахованого ефекту такої реклами. Та у випадку України – ще й від того, хто її замовляє. Тому що одна справа, коли відео майже за 100 кіло-доларів знімають на замовлення приватної компанії, яка готова на ризики, знаючи, що це її власні кошти. Зовсім інша – коли це державний банк, який збирається витратити мільйони народних гривень на один ролик під час війни.

Так, минулого року виникли питання до закупівель державного "Ощадбанку", який хотів зняти цикл з 10 рекламних відео за 2,155 млн грн і транслювати їх у соцмережах. Тоді, до речі, під час відкритого тендеру ціна впала до 1,635 млн грн.

Але "Укргазбанк" вирішив переплюнути свого "старшого" колегу. Згідно з тендерною документацією на сайті Prozorro у квітні він вирішив замовити один відеоролик тривалістю до 45 секунд, зате яким коштом – за 3,65 млн грн (або майже 90 тис доларів!). І все це без конкурентної процедури закупівель.

Для розуміння, свого часу відома виконавиця Оля Полякова бідкалася (чи може похвалялася), що найдорожчий кліп у її кар’єрі обійшовся їй у 100 тисяч доларів. Знімав відео на її пісню "Лед тронулся" відомий (і дуже недешевий) кліпмейкер Алан Бадоєв. Цикл виробництва 6-хвилинного відео тривав кілька місяців, у кліпі чимало комп’ютерної графіки, а також задіяні зірки фігурного катання світового рівня.

Як бачимо, "Укргазбанк" Полякову суттєво обійшов. Вартість секунди його рекламного відео у 7 разів дорожча за секунду кліпу співачки.

Окрім ціни не може не насторожити й те, що тендер "Укргазбанку" відбувся, як "закупівля без використання електронної системи", тобто без відкритих торгів. Нагадаємо, згідно з рішенням Уряду, за такою процедурою можна закуповувати послуги вартістю лише до 1,5 млн грн – інакше тільки відкриті торги. Правда, у постанові є застереження, що й дорожчі закупівлі без електронної системи можливі, "коли роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання". Але у цій же постанові наведено вичерпний перелік обставин, за яких можливе порушення базової процедури.

Цікаво, що ж такого особливого могло бути у виконавця — ТОВ "Табаско Ворлдвайд" (рекламне агентство "Tabasco"), що "Укргазбанк" повинен був замовити ролик лише йому?

Необхідність захисту прав інтелектуальної власності (виключення, про яке йдеться у постанові)? Наче ні – права на інтелектуальну власність сценарію ролика "Укргазбанк" купив за 70 тис грн все у того ТОВ "Табаско Ворлдвайд" ще минулого року. Тоді ж, до речі, він замовив цій самій компанії розробку оновлення свого бренду та комунікаційної стратегії також за чималі гроші — 3,994 млн грн.

Можливо, майбутній ролик гарантовано буде "витвором мистецтва" (у такому випадку також дозволено закупівлі без електронної системи)? Дуже сумнівно.

Ну а аргумент про "відсутність конкуренції з технічних причин" — взагалі можна не розглядати, адже в Україні сотні пристойних агентств, здатних (судячи з їх портфоліо) якісно зняти рекламні відео. Причому прайси – зовсім не такі драконівські. Коротше, тут справді більше питань, аніж відповідей.

Примітно, що, як пишуть "Наші Гроші", ще одна компанія, яка належить власникам ТОВ "Табаско Ворлдвайд" — "Сігма УА", також любить вигравати державні багатомільйонні тендери, і також за процедурою з одним учасником.

"Шеф, в два счетчика"!

А тепер трохи детальніше про те, чому так насторожує зв’язка: "Укргазбанк" і "тендер з одним учасником". Річ у тім, що при вивченні закупівель цього державного банку просто неможливо було пропустити один цікавий тендер під назвою "Послуги з технічної підтримки (оновлення) програмного забезпечення", який відбувся 22 липня 2024 року. Мова йде про послуги з підтримки програмного забезпечення Oracle – всього 42 комплекти по 5 різних видів ПЗ.

Цікавий тендер тим, що при заявленій банком очікуваній вартості у 25,696 млн грн торги закрилися на сумі 13,4 млн грн. Тобто – майже у два рази нижче, ніж хотів віддати "Укргазбанк". Кон'юнктура ринку? Помилка службових осіб, які готували тендерну документацію? Недогляд першого заступника голови правління Володимира Пономарьова, який її затверджував? Спробуємо розібратися.

Отже, переможцем у згаданих торгах щодо оновлення ПЗ стало ТОВ "Інтрасистемс". Ця компанія відома своєю участю (і перемогами) у численних торгах, що оголошували різні державні установи та підприємства — "Укртрансгаз", ДП "НЕК "Укренерго", навіть НАБУ та інші. У "Укргазбанку" з нею також тісні стосунки. Як свідчать дані Prozorro – банк неодноразово закуповував у цієї фірми обладнання, програмне забезпечення та послуги з його оновлення.

Зокрема, у минулому 2023 році "Укргазбанк" придбав у "Інтрасистемс" абсолютно ідентичні послуги з технічної підтримки (оновлення) того ж самого програмного забезпечення Oracle, що і під час згаданого тендеру у липні 2024 року (хіба в 2023-му закуповувалося не 42, а 33 комплекти).

Кардинально ж відрізняються торги, тим, що, по-перше, у минулорічних торгах, на відміну від торгів 2024 року, закупівля мала статус: "без використання електронної системи".

А по-друге – це вартість самого ПЗ. Згідно з наявними у тендерній документації цифрами, гроші, які "Укргазбанк" витратив на підтримку 1 примірника ПЗ у 2023 році під час тендеру з одним учасником — була в середньому в 1,6 разів вищою, ніж цьогоріч.

Ну а далі проста математика – помножити, поділити, відняти, додати — показує нам різницю – близько 6,5 млн грн переплати "Укргазбанком" за ПЗ у 2023 році. Плюс закладена посадовими особами банку потенційна переплата ще в 10 млн грн, яка могла мати місце цього року, не будь торги конкурентними.

Ось вам і закупівлі "без використання електронної системи", ось вам і ролик за 3,65 млн від одного учасника.

Журнал-привид (або колеги, якщо що – пробачте)

При проведенні великою компанією ребрендінгу (чи то пак, у випадку "Укргазбанку" — рестайлінгу) – витрачатися на pr-заходи у ЗМІ під плашкою "промо" — звичайна практика. Інша річ, що ефект від цих заходів досить складно прорахувати, як і можливість відслідкувати, чи всі заявлені майданчики були використані.

Як свідчить тендерна документація, плани "Укргазбанку" з наповнення ЗМІ меседжами про рестайлінг справді були наполеонівські – 6 всеукраїнських журналів, 29 регіональних друкованих ЗМІ, 9 глобальних та 21 місцевий телеканалів, а ще — 109 інтернет-видань.

Загалом на все це діло "Укргазбанк" вирішив витратити 7,85 млн грн. У результаті торгів, що відбулися 26 лютого 2024 року, сума впала до 6,398 млн грн, а переможцем стало ТОВ "Альт Медіа". І саме з його пропозиції ми дізналися про масштабний ЗМІ-наступ, який запланував "Укргазбанк",

Вибір деяких з рекламних майданчиків відразу викликав питання – зокрема, у переліку є щорічні видання, дата виходу яких навряд чи співпаде з піком самого рестайлінгу, а в інтернет-версіях досі представлені публікації за минулий рік. На сайтах деяких із заявлених ресурсів інформація про рестайлінг "Укргазбанку" представлена як звичайна новина – тобто без рекламної позначки.

Але найбільше нас зацікавила позиція №5, яку ми не змогли перевірити, бо виявилося… що заявленого видання – журналу "Громади" — просто ніхто не знає.

І тут ми наперед щиро просимо вибачення у наших колег з цього видання, адже переконані, що воно надзвичайно авторитетне. Ну, не може бути інакшим журнал, якому "Укргазбанк" погодився платити майже 100 тисяч гривень за публікацію на останній сторінці обкладинки і вдвічі дешевше за "внутрішні" публікації.

Але факт лишається фактом – із трьох десятків опитаних колег ніхто ніколи про нього не чув. Як, схоже, не чув і всюдисущий Гугл, який на запит "журнал "Громади" у різних комбінаціях видає все що завгодно від видання в Угорщині, аж до журналу 19 сторіччя, тільки не майданчик, де міг би рекламувати свій рестайлінг "Укргазбанк". Хіба може це якесь секретне видання для банкірів, публікація в якому піднімає рейтинг банку до самих небес. Одним словом - загадка…

Диявол – в дрібницях

Напевно, найважче під час аналізу державних тендерів оцінювати витрати на сувенірну продукцію. Справді, ціни на ручки-чашки, наліпки-таблички можуть відрізнятися у кілька разів, залежно від матеріалів, розміру та купи інших причин. Відповідно, непросто вирахувати – наскільки, адекватною є заявлена загальна ціна на сувенірку, і чи не пішла частина грошей "не туди".

А таких тендерів під час підготовки до рестайлінгу "Укргазбанк" провів аж ніяк не один.

Ось, наприклад – тендер "Укргазбанку" на "Інформаційні показчики та наліпки". Ціна табличок "Режим роботи" у фіналізованому тендері – 508 грн, а на ринку – можна знайти цілком пристойні за 300+ грн, і це навіть не опт. З іншого боку — це ж тепер, наче, і не зовсім "Укргазбанк", а "UGB еко банк", якого наразі може не влаштувати пластикова табличка, а лише металева з вигравіруваними літерами. Або, наприклад, худі за 777 грн із тендеру "Брендований одяг". А на ринку вартість стартує від 250 гривень.

Ще один цікавий прошарок тендерів – це послуги інтернет-просування. В принципі, не було б нічого поганого у тому, що банк замовляє такі послуги, турбуючись про свою присутність у мережі, аби не одне велике "але" — війна. Справді, якось дещо надміру виглядають усі ці "Послуги SMM", очікуваною вартістю 1,65 млн грн, "Послуги з налаштування та розміщення інформації на Інтернет ресурсах", за які пропонувалося 800 тис грн, та "Розміщення інформаційних та рекламних матеріалів в Інтернеті", за яку "Укргазбанк" готовий був заплатити 9,25 млн грн.

І це ми ще не згадали про "Послуги таємного покупця", за які "Укргазбанк" готовий був віддати 1,45 млн та заплановані 450 тис грн на "Послуги з миття автомобілів" (у результаті вийшло дешевше, але все одно десь по 1200 грн на місяць за автівку).

Щодо вимірювання ефективності усіх згаданих замовлених послуг, їх доцільності під час війни, а також незрозумілих переплат під час тендерів з одним учасником – "Телеграф" направив відповідний інформаційний запит керівництву "Укргазбанку" на вказану на його сайті електронну пошту для звернень. На жаль, відповіді від "банку на три букви" за тижні очікування ми так і не отримали.