Українських заробітчан усіма силами заманюють до Польщі: чим це загрожує самій Україні

Автор
795
Українських заробітчан усіма силами заманюють до Польщі: чим це загрожує самій Україні

"Телеграф" розібрався в резонансній темі

Заява заступника міністра з розвитку, праці та технологій Республіки Польща Івони Міхалек про затребуваність українських заробітчан в сусідній країні і бажанні полегшити працевлаштування іноземних громадян, мало широкий резонанс. Протягом багатьох років мільйони українців працюють за кордоном, а грошові перекази «заробітчан» вносять істотний внесок у вітчизняну економіку і навіть визнаються НБУ істотним чинником вітчизняної економіки і монетарної політики.

«Телеграф» розбирався, чому заява польського чиновника викликала такий резонанс, і що трудова міграція означає для вітчизняної економіки.

Що сказала заступник міністра: чекають всіх - від торговців до айтішників

У своєму інтерв'ю для польського видання Dziennik.pl Івона Міхалек визнала дефіцит робочої сили в країні і той факт, що в рамках Національного плану реконструкції Польща планує компенсувати недостачу за рахунок іноземців, яким хочуть полегшити працевлаштування.

«Ми хочемо, щоб іноземці могли легко приїхати в Польщу і почати тут працювати, особливо в тих професіях, де нам не вистачає робочої сили, і поляки не хочуть працювати. Ми хотіли б запропонувати їм, щоб вони теж привезли свої сім'ї, і щоб вони разом з нами будували наш ВВП», - цитувало видання слова заступника міністра.

Як підкреслила у своєму інтерв'ю чиновник, попит на робочі руки польська економіка відчуває практично у всіх галузях - від торгівлі і будівництва до сфери IT, а найпозитивніше роботодавці оцінюють працівників з України та Білорусі.

В рамках того ж Національного плану реконструкції, за словами Міхалек, планується підвищити роль бюро з працевлаштування в процесі видачі дозволів на роботу іноземцям, скоротити час, необхідний для отримання дозволу і в цілому, та скоротити формальності. Крім цього, анонсується повна електронізація процедур отримання дозволу на роботу для іноземців та розпочато роботу над новою міграційною політикою країни.

Прагнення Польщі полегшити офіційне оформлення трудових мігрантів, цілком зрозуміло, адже злочинна діяльність, пов'язана з нелегальною трудовою міграцією, в країні процвітає.

Так, одна з таких злочинних груп всього з 2 чоловік, використовуючи фіктивні компанії на підставних осіб змогла за жовтень 2015 - березень 2016 року підробити документи для працевлаштування 760 заробітчан зі Східної Європи, беручи за 300 євро з кожного. Згодом дует продовжив роботу в іншому регіоні Польщі і переправив ще 1,6 тис. трудових мігрантів.

Отримати дозвіл на роботу в Польщі

Як зараз виглядає процес отримання дозволу на роботу в Польщі і які документи для цього потрібні?

Основним документом, що дає право на отримання легальної роботи в Польщі, є zezwolenie na prace dla cudzoziemca або «дозвіл на роботу для іноземця». Втім, в деяких випадках такого дозволу не потрібно, наприклад, власникам «карти поляка», які мають постійне місце проживання або ППП внаслідок шлюбу з поляком, власникам статусу біженця, наданого Польщею, які отримали документи на здійснення сезонних робіт і ряд інших.

Отримання польської візи не дає права на роботу, але, наприклад, робоча віза дає можливість подати заяву на дозвіл.

Залежно від ситуації і виду роботи існують кілька типів дозволів, найбільш частий з яких - тип «А», за яким іноземець приїжджає на роботу в Польщу згідно з трудовим договором, укладеним з місцевою компанією, навіть іноземною.

Оформленням дозволу займається роботодавець, подаючи необхідний пакет документів у воєводство, докладаючи до нього заяву, документ-підставу для законного в'їзду до Польщі працівника-іноземця, згоду держорганів на працевлаштування іноземця (при необхідності) і ряд інших. Також при необхідності до процесу оформлення дозволу можуть залучити і майбутнього працівника.

В середньому на оформлення дозволу йде 1-2 місяці і діє він на протязі 3 років, його вартість становить від 50 до 200 злотих і оплачується роботодавцем. У видачі дозволу можуть відмовити, що можна оскаржити в Міністерстві праці та соціальної політики.

Саме цю процедуру, як випливає зі слів Івони Міхалек, в Польщі і хочуть полегшити, правда, як саме це буде зроблено, поки неясно.

Втім, трапляється, що при працевлаштуванні людей просто обманюють шахраї.

«Кожен п'ятий наш - там»: півмільйона в Польщі легально і мільйони по всьому світу

Втім, далеко не кожен громадянин України, що попрямував на заробітки до сусідньої Польщі, іншу країну Євросоюзу або Російську Федерацію, реєструється в місцевих органах влади, багато хто воліє працювати нелегально. У зв'язку з цим справжній масштаб трудової міграції з України невідомий і носить скоріше оцінний характер.

Так, згідно з даними Міністерства соціальної політики України від 2018 року, на постійній основі за межами України працювали 3,2 млн українських громадян, а з урахуванням нелегальної трудової міграції та сезонних робіт закордоном за рік можуть побувати від 7 до 9 мільйонів чоловік.

Таким чином приблизно кожен п'ятий українець, вважаючи дітей і людей похилого віку, так чи інакше виїжджав за кордон на заробітки.

За офіційними даними, озвученим польськими ЗМІ, в грудні 2020 року в Польщі проживали 725 173 іноземця, з яких 73,4% або 532 503 особи - громадяни України, які легально працевлаштовані. Причому як зазначають ЗМІ, незважаючи на епідемію коронавируса і закриття кордонів, за 2020 рік їх кількість зросла на 11,1%.

За три місяці 2021 року кількість іноземців в Польщі зросла вже до 766 тисяч осіб. Згідно із заявою влади, всього за рік коронавирусной епідемії трудова міграція в країні зросла на 100 тисяч чоловік.

Разом з тим українські заробітчани затребувані не тільки в Польщі, наприклад, як стверджує сайт платформи відкритих даних Опендатабот, в Європі з початку коронавирусной пандемії на 40% зріс попит на робочу силу з України. Трійкою найбільш популярних країн для працевлаштування українців є Польща, Німеччина і Чехія. Причому число заробітчан прямують до Німеччини зростає, їм пропонують куди більше зарплати ніж в Україні, а на офіційному рівні країни обговорюють можливість сезонного працевлаштування українців на більш широких підставах ніж раніше.

Однак в цілому Польща поки залишається найбільш масовою країною для українських заробітчан, так за словами президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василя Воскобойника, Польща видала майже 1 млн 800 тис. Запрошень українцям на роботу.

До Польщі за «довгою гривнею»?

Чому українці відправляються за кордон, ризикуючи опинитися в лещатах шахраїв, пояснюється просто - зарплата в сусідній Польщі приблизно в 2,5 рази вища, ніж в Україні. Так, середня заробітна плата в Польщі за підсумками 2020 року склала 5 167 злотих, що при курсі в 7,47 грн. за 1 злотий дає приблизно 38 597 гривень. У той же час за даними Держстату середня заробітна плата в Україні в грудні 2020 року склала 14 179 гривень або 2,7 рази нижче.

При цьому, як стверджує президент Володимир Зеленський, на ділі середня заробітна плата українських заробітчан в Польщі лише небагато вища за середньоукраїнську по багатьом містам, при цьому їм доводиться винаймати житло і платити за послуги ЖКГ куди більше ніж в Україні.

Згідно з даними дослідження, проведеного компанією з працевлаштування «Gremi Personal» серед українських заробітчан, останні, працюючи на виробництві та торгівлі, заробляють в середньому 2,5-4 тис. злотих або 18,5-30 тис. грн. Високо ж кваліфіковані робітники на виробництві можуть заробляти до 4,5 тис. злотих або приблизно 33 тис. грн. Тобто заробітки українських заробітчан явно нижчі ніж в середньому по Польщі, але для працівників високої кваліфікації можуть більш ніж удвічі перевищувати середню зарплату в Україні.

Десятки мільярдів доларів: заробітчани - Україна

Крім вищого рівня зарплати для себе, українські заробітчани традиційно стимулюють українську економіку грошовими переказами родичам, які витрачають їх в Україні, що стимулює споживчий ринок країни. Крім того, ось уже кілька років Національний банк України враховує грошові перекази заробітчан як важливий фактор, що сприяє стабільності української гривні всередині країни.

Так, за даними НБУ в 2018 році обсяг приватних переказів з Європи склав 11 млрд дол. США, в 2019 році - 12 млрд. дол., і 12,1 млрд дол. в 2020 році. До того ж у минулому році, як вважають в НБУ, за неформальними каналами в країну перевели 4,7 млрд. дол., що правда на 1,1 млрд. дол. менше, ніж у 2019-му.

Збитки в десятки мільярдів доларів: заробітчани для України - це добре?

Думки експертів з оцінки впливу на українську економіку трудової міграції українців розділилися.

Так, Василь Воскобойник в ефірі програми «Сьогодні Увечері» на телеканалі «Україна 24» зазначив, що Європі не вистачає робочих рук, тому Україна «буде в найближчі роки відчувати жорстку конкуренцію за фахівців». Більш того, він говорить, що кроки, які робить польський уряд із залучення трудових мігрантів з України свідчать про бажання сусіда, щоб заробітчани брали з собою сім'ї, тобто емігрували назавжди.

Нічого поганого в трудовій міграції українців не бачить економічний експерт Олександр Охріменко.

На його думку, нововведення для заробітчан полегшать їх оформлення, в ідеалі зробивши його «електронним», дозволить їм почувати себе більш впевнено, в тому числі виплачуючи податки і виплати в соціальні фонди. Правда це полегшення торкнеться не всіх професій, частина з яких в Польщі традиційно резервується для громадян Польщі.

У той же час для України, на думку співрозмовника «Телеграфа», це не матиме особливих наслідків.

«По-перше, частину висококваліфікованих професій прибережуть для поляків, по-друге, навряд чи трудова міграція призведе до великого росту переїзду в Польщу і зміни громадянства, по-третє, поляки швидше зацікавлені в наведенні порядку у себе в трудовій сфері. Так, багато нелегалів, в тому числі українці, оформляють трудову візу і дозвіл на роботу в Польщі через підставні фірми, просто щоб виїхати до Німеччини і працювати там нелегально, але з більш високою зарплатою», - вважає експерт.

В цілому, як каже Охріменко, Україна повторює шлях самої Польщі і Туреччини.

«Виїзд людей на трудову міграцію допомагає боротися з безробіттям і, створюючи дефіцит на внутрішньому ринку, призведе до зростання конкуренції і зарплат для решти. Крім того, Польща сама пройшла через цей шлях, коли її громадяни виїжджають у країни ЄС на заробітки, а їх місця займають українці і білоруси, аналогічна ситуація зараз в Туреччині, де таким же чином зростає ринок праці», - говорить Охріменко.

Економічний експерт Олексій Кущ рекомендує рахувати не можливі прибутки від заробітчан, а альтернативні збитки.

«У рамках нинішньої моделі економіки, заробітчани безсумнівно всім вигідні: вони знімають проблему низьких зарплат для себе особисто, влада може знімати ренту з мігрантів, контролюючи ринок нерухомості, в який багато заробітчан вкладають свої кошти. Для НБУ ж 10-12 мільярдів доларів щорічно - це відмінний спосіб закрити платіжний баланс з негативним сальдо в зовнішній торгівлі України», - говорить про переваги заробітчан для країни сьогодні співрозмовник «Телеграфа».

Разом з тим, якби Україна мала не відсталу модель економічного розвитку з екстенсивною працею, а інноваційно-інвестиційну - подібну Польщі, її прибутки були б куди більшими.

«Один працівник в Україні генерує в рік продукції приблизно на 10 тисяч доларів США, множимо їх на 5-10 мільйонів чоловік, які на постійній і тимчасовій основі працюють закордоном, ми отримуємо приріст ВВП в 50-100 мільярдів США. Приблизно 30% ВВП сьогодні генерується в держбюджеті, таким чином дохід бюджету склав би 15-30 мільярдів доларів. Що краще для країни і бюджету - 10 мільярдів або 30?», - наводить розрахунки співрозмовник «Телеграфа».

Однак реалізувати подібну економічну модель Україна не може, що загрожує в майбутньому серйозними втратами.

«Коли проводяться аналогії з тією ж Польщею, кажучи, що її громадяни трудяться в ЄС і їх місця займають українці, а значить і Україна зможе так само з іншими трудовими мігрантами - це утопія. Як вже було сказано, моделі розвитку економіки в наших країнах різні. До того ж експорт робочої сили в Україні відбувається на тлі демографічної ями. Однак зараз ситуація змінюється - населення стрімко вмирає, ті, хто працює постійно, поступово перебираються за кордон на постійне місце проживання, а сезонних робітників у нас ставатиме все менше з загальною демографічною кризою. Підсумок - через 10-15 років ми можемо опинитися в ситуації, коли низька ефективність праці в країні не буде дозволяти давати економічне зростання і нарощувати заробітну плату. У Польщі в подібній ситуації в 90-х поруч була 50-мільйонна злиденна Україна і найкраща економічна модель, у нас же такого не буде», - резюмує Олексій Кущ.