Тарифи зростають, а субсидій видають все менше: що важливо знати перед опалювальним сезоном

Перед опалювальним періодом 2021-2022 уряд зробив кроки щодо зменшення кількості одержувачів субсидій

Хоча на вулиці стоїть спекотна погода, над питанням оплати комунальних послуг у майбутньому опалювальному сезоні варто задуматися вже, адже, як прогнозує Міністерство економіки, в поточному році тарифи для громадян на гарячу воду і опалення зростуть приблизно на третину.

Раніше «Телеграф» публікував низку рекомендацій, які допоможуть споживачам зробити зростання комунальних послуг менш помітним.

Одним з цих способів є оформлення субсидії. Однак у світлі останніх змін в законодавстві отримати її стане все складніше, а одержувачів субсидій і зовсім може очікувати перевірка, за результатами якої вони можуть втратити даний вид допомоги від держави.

Субсидія по-новому: більше «онлайну» і обмежень

За даними Міністерства соціальної політики України на 1 січня 2021 року близько 3,1 млн українських сімей були одержувачами субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. При цьому існують субсидії в неопалювальний період (з 1 травня по 30 вересня) і опалювальний період (з 1 жовтня по 30 квітня).

Однак після прийняття Кабінетом міністрів України двох постанов - №420 від 14 квітня і №505 від 19 травня правила в призначенні субсидій серйозно змінилися.

Як і раніше, основною умовою для звернення за призначенням субсидії є нездатність оплачувати їх самостійно через те, що витрати на оплату комунальних послуг перевищують 15% середньомісячного доходу, але в межах соціальної норми площі житла - 13,65 кв. м. на 1 особу і 35,22 кв. м. на все домогосподарство. В такому випадку необхідно подати наступні документи:

1. заяву про призначення і надання житлової субсидії;
2. декларацію про доходи та витрати;
3. договір найму (оренди) житла (при наявності);
4. довідку про доходи (у разі зазначення в декларації доходів, інформація про яких відсутня в ДФС, ПФУ).

Крім органів соціального захисту заяву на субсидію можна подати через уповноважених осіб територіальних громад (в тому числі старостати) або Центри надання адміністративних послуг.

При цьому з 1 січня заяви з документами приймаються від громадян органами соціального захисту населення райдержадміністрацій тільки в разі надсилання їх поштою або в електронній формі (через офіційний сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб портал електронних послуг).

З 1 липня весь документообіг по субсидіях мав перейти на цифровий формат з обов'язковою наявністю електронної справи, що дозволить уникнути навантаження на органи соцзахисту, і в більшості випадків уникати поїздок для надання додаткової інформації.

Важливою зміною, введеною постановою №505 стало скасування обов'язкової перереєстрації в органах соціального захисту, проте не для всіх, а лише для тих, на кого не накладено обмеження в питанні призначення субсидій.

Так, субсидія не годиться тим претендентам на неї, які:

• мають житло площею понад 130 кв. м для квартири і більше 230 кв. м для будинку;
• володіють транспортним засобом «віком» до п'яти років (крім транспортних засобів, отриманих на пільгових умовах);
• хто-небудь зі складу сім'ї протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, зробив покупку товару або послуги, що перевищує суму в 50 тис. грн;
• якщо в складі домогосподарства або сім'ї члена домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку, які не працюють або отримуючи менше мінімальної заробітної не сплатили єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі не менше мінімального протягом менш 3 місяців;
• якщо одержувач субсидії не повернув надміру перераховану (виплачену) суму житлової субсидії за попередні періоди її отримання;
• в разі наявності заборгованості за послуги ЖКГ більше 3 місяців, якщо відсутній договір реструктуризації;
• в разі наявності боргу зі сплати аліментів понад три місяці.

Також в 2021 році було додано нові обмежуючі умови, такі як банківський депозит на суму понад 100 тис. грн, дві і більше квартир в одному місті, за винятком тих, що знаходяться у спільній власності, наявність двох і більше авто не старше 15 років, купівля валюти або банківських металів на суму понад 50 тис. грн за рік до звернення за субсидіями.

Також обмежили права одержувачів субсидій на їх автоматичне призначення після закінчення терміну дії. Тепер знову доведеться подавати документи для домогосподарств, в яких:

• є особи, які досягли 18 років, які не працюють або отримуючи менше мінімальної заробітної не сплатили єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі не менше мінімального протягом менш 3 місяців;
• є внутрішньо переміщені особи;
• число фактично проживаючих осіб менше зареєстрованого;
• орендують житло, для якого просять субсидію;
• звертаються за отриманням субсидії для покупки зрідженого газу, твердого або рідкого пічного палива.

Відмовляють тепер частіше?

Ще однією важливою зміною стала фактична відміна індивідуального підходу до випадків призначення/непризначення субсидій.

Так, постановою №420 від 14 квітня Кабмін скасував роботу спеціальних комісій при місцевих органах влади, які мали право обстежити стан претендентів на субсидію і вирішувати в індивідуальному порядку. Тепер рішення про те, призначати субсидію чи ні буде однозначно вирішуватися органами соціального захисту населення.

Відповідно до розроблених методичних рекомендацій Кабміну, тепер органи соцзахисту повинні будуть виходити з формальних підстав, до яких будуть відноситися:

• для призначення субсидій на загальних підставах - на сверхнормативну площа житла, при наявності заборгованості з оплати послуг і наявності договору про її реструктуризацію, в разі розділених особових рахунків, за фактичним місцем проживання орендарям і внутрішньо переміщеним особам, без урахування окремих осіб з числа зареєстрованих;
• для відмови в призначенні субсидії - наявність транспортного засобу, якому менше 5 років; покупка житла, земельної ділянки, товарів або оплата послуг на суму понад 50 тис. грн., відсутність доходу у працездатної особи або її дохід менше мінімальної заробітної плати та/або не сплата ЄСВ (за винятком окремих випадків).

У свою чергу деякі парламентарії вважають, що скасування роботи комісій і використання не індивідуального, а формалізованого підходу до призначення субсидій загрожує серйозними проблемами.

Так, нардеп Олег Кулініч звертає увагу, що під обмеження на покупки понад 50 тис. грн можуть підпасти ті, кому держава допомогла купити житло - діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування та члени сімей жертв.

«Тобто держава дає гроші на покупку житла, передбаченого законом, а з приводу таких категорій - це обов'язок держави, але потім відбирає субсидію. З такою логікою, вірніше її відсутністю, категорично не можна миритися. Тому обов'язково підніму це питання перед урядом - цю норму треба переглянути, або комісії, які розглядали це питання - відновлюють роботу», - написав депутат у соцмережі.

Згідно зі статистикою, з 368 тис. осіб, що звернулися за субсидією, її отримали лише 172 тис., причина тому - припинення роботи комісій, які могли б індивідуально підходити до питання їх призначення. Народні обранці і активісти закликають повернути роботу комісій, які могли б конкретизувати критерії їх призначення субсидій або індивідуально підходити до розподілу допомоги, звертаючи увагу на об'єктивні і суб'єктивні чинники.

Втім, деякі експерти припускають, що таким чином Кабмін хоче зменшити кількість одержувачів субсидій.

Отримувачам субсидій - контроль, порушникам - їх позбавлення

В уряді розробили постанову, яка вводить зміни в державний контроль за одержувачами соціальної допомоги шляхом проведення планової або позапланової перевірки отримувачів соціальної допомоги.

Планові перевірки хочуть проводити не частіше ніж один раз на рік, а для позапланових потрібні підстави, такі як письмове звернення від юридичних або фізичних осіб про порушення державного контролю вимог законодавства при наданні соціальної підтримки та порушення прав дітей, перевірка виконання рекомендацій щодо усунення порушень законодавства, прийнятих за результатами планової перевірки та за дорученням КМУ, ОПУ, Верховної Ради України та народних депутатів України.

На проведення самої перевірки Кабмін хоче відводити від 5 (для позапланової) до 10 робочих днів (для планової) і за її результатами може складатися відповідний акт. У разі виявлення порушень, вони будуть відображатися в акті і виноситиметься постанова з рекомендаціями на їх усунення і зобов'язанням перевіряючого дати звіт про це.

Якщо звіт в перевіряючу інстанцію не надійшов, остання може призначити позапланову перевірку або звернутися в державні, в тому числі правоохоронні, органи для притягнення до відповідальності порушників.

Хоча про це і не говориться прямо, але можна припустити, що при порушенні законодавства при призначенні та користуванні субсидіями, їх призначення можуть скасувати, а ще й змусити компенсувати «зайву» суму.

В цілому в останні роки спостерігається тенденція до «економії» коштів, фактично витрачених на субсидії для українців. Так, при 55 млрд грн. запланованих в проекті держбюджету на ці цілі у 2019 році, за звітами Міністерства фінансів витрачено було всього 21,113 млрд грн.