Битва за підводні човни та проти Китаю: що сталося між Австралією, Францією, США і Великобританією - Микола Маломуж

Генерал армії України, ексглава зовнішньої розвідки України Микола Маломуж розповів своє бачення ситуації, що склалася всередині НАТО

Франція відкликала послів з Австралії та США, а також назвала відносини з НАТО напруженими.

Це сталося на тлі повідомлень про те, що Австралія вирішила розірвати контракт з французькою Naval Group з розробки й будівництва підводних човнів. Канберра зробила вибір на користь співпраці з Вашингтоном і Лондоном.

Альянс США, Великобританії та Австралії отримав назву AUKUS. Його завданням названо інтеграцію наукового та технічного потенціалу в оборонній сфері, включаючи логістику постачань.

Важливо розуміти, що США чітко орієнтовані на глобальні стратегічні інтереси своєї держави. Найбільшою для себе і союзників загрозою вони бачать Китай.

І розробляють заходи щодо протистояння з таким потужним конкурентом. В цьому ракурсі йде робота з Євросоюзом, з Індією, з тією ж Росією, з представниками Тихоокеанського регіону — Японією, Тайванем.

Йде вироблення потужних моделей протистояння Китаю в різних варіантах — оборонному, економічному, технологічному, інформаційному. У тому числі — створення нових потужних спілок, включаючи держави, що знаходяться поруч з Китаєм.

І в цьому сенсі створення нового стратегічного союзу США-Великобританія-Австралія — цілком логічне. Потужне формування не тільки у військово-політичному, а й в економічному, в регіональному, в рамках зміцнення можливостей для підтримання миру, стабільності. В першу чергу це зміцнення слід розглядати в ракурсі протистояння саме Китаю.

Союз важливий був для Австралії з точки зору зміцнення оборонної складової. Американці хотіли б мати там своє стратегічне озброєння, свої системи контролю — космічного, радіотехнічного, комунікаційного. А щоб Австралія була провайдером, двигуном цих процесів в регіоні, потрібні бути передумови у вигляді технологій, озброєнь. Щоб всі комунікації були безпосередньо. Чи не через ту ж Францію, яка раніше мала постачати в Австралію підводного човна.

Тут важливий ще такий момент. Контракт з Францією передбачав постачання в Австралію дизельних підводних човнів. Американці ж готові постачати атомні підводні човни, крилаті ракети, які у США куди ефективніше, ніж французькі. Як і радіотехнічні засоби, системи зв’язку, наведення. Такий хід дозволять розширити силові можливості Австралії — і зміцнитися американцям і британцям (активні учасники цього процесу) в даному регіоні.

У цій суперечці з Францією, звичайно, перемогли більш потужні стратегічні інтереси. Друга складова — економічна. Адже контракт з Австралією забезпечить багатомільярдні прибутки американським компаніям, що виробляють відповідні озброєння і техніку. Мова про приблизно від 40 до 70 млрд доларів.

Звичайно, для Франції це дуже болючий удар. Вона втрачає і в економічному (мова не тільки про прямі втрати від непостачань підводних човнів; ремонтні бази, обслуговування — контракт забезпечував їх роботою на десятки років), і в геополітичному плані. Дії США названі недружніми. Про те, що контракт з французами розірваний на користь нового стало відомо за добу до офіційного оголошення. Тобто, Штати і Британія не повідомили Францію — союзника по НАТО — про настільки важливі зміни. Все робилося таємно. В результаті Франція несе ще й серйозні репутаційні втрати.

У цьому сенсі можна зрозуміти емоційні виступи представників французького МЗС, їх заяви про «удар в спину». І ті ж відгуки послів із США та Австралії. Керівництво Франції хоче показати цим, що принципово не погоджується з тим, що відбувається.

Думаю, будуть шукати варіанти, як діяти далі. Сподіваюся, ставку зроблять все ж не на конфронтацію.

Адже Франція як один з лідерів Євросоюзу може почати педалювати тему створення власних збройних сил ЄС на противагу навіть НАТО. Мовляв, це зменшить значущість НАТО і США. Але такі сили — дуже дорогий захід. Це трильйони доларів. У період коронавірусу і ряду кризових явищ — не найкраще рішення. Ідея швидше емоційна, що складно реалізується.

Можливо, будуть шукати формати компенсацій в перспективі. І в рамках двосторонніх відносин США і Франції, і в рамках взаємин між Штатами та ЄС. Наприклад, США будуть робити певні зручні Парижу кроки щодо проєктів, важливих для Франції. Сподіваюся, що поступово ця тема зніметься.

До речі, логіку австралійців можна зрозуміти ще й, виходячи з того, як просувалося виконання контракту, укладеного ще у 2016 році, з боку французів. А просувалося воно вкрай повільно. На що натякнуло керівництво Австралії. Ось американці й використовували цей фактор. Пообіцявши австралійцям швидко та ефективно постачати високоточне озброєння. З огляду на активізацію Китаю в регіоні, від такої пропозиції важко було відмовитися. Тим більше, що Австралії вигідно мати таких потужних союзників як США і Великобританія, з такими озброєнням і технологіями.

Резюмуючи: створення такого союзу, висновок такого формату підсилює позиції Австралії, США, Великобританії в регіоні. І знижують гегемонію Китаю, який нарощує економічну, технологічну, військову складову в регіоні та світі.